Soumis par Володимир Федько le 5 Décembre, 2024 - 17:20
Стаття викликала роздуми і запитання...
Зокрема і таке:
Які чинники впливають на вибір релігії?
Щодо юдаїзму та ісламу більш чи менш зрозуміло, що це расові і національні традиції держави/регіону проживання.
Щодо християнства складніше, оскільки в християнстві є багато конфесій: православ'я; католицизм і протестантизм, всередині якого багато гілок.
Щоб була зрозумілішою суть мого запитання, наведу два приклади.
Перший із власного життя.
***
Я народився у 1947 році в сім’ї українських інтелігентів: мати – вчителька мови і літератури, батько – інженер. Мої батьки були з того покоління, яке пережило Колективізацію, Голодомор і Німецько-радянську війну (батько 1906 р. народження, мати – 1919-го).
Читати я навчився у чотири з половиною роки. Ініціатором цього була бабуся. Справа в тому, що я постійно їй набридав з читанням казок. Особливо ввечері, перед сном. На той час відключення електрики було звичайним явищем. І кімнати освітлювалися гасовими лампами, світло яких було досить тьмяним. Бабусі, яка до того ще й використовувала для читання окуляри з товстими лінзами, в таких умовах читати було важко. Я не пам'ятаю, які методики вона використала, але дуже швидко навчила мене читати. І тоді ми з нею помінялися ролями – вона просила мене щось їй почитати, а сама в цей час лежала на дивані і слухала. Таким чином, окрім традиційних казок, я долучився до читання дорослих книжок. Для бабусі, як я пам’ятаю, читав «Степан Разин», «Госпожа Бовари»...
А на мій день народження, 5 років, мені хтось з маминих колег-вчителів подарував шикарний на той час подарунок – двотомне видання «Дон-Кіхот» з величезною кількістю дуже красивих ілюстрацій. При цьому дарувальниця сказала щось на кшталт: «Вова, це дуже цікава книга. Підростеш, підеш в школу, навчишся читати і прочитаєш!»
І дарувальниця, і всі гості були шоковані, коли я тут же відкрив книгу і вголос виразно почав читати!
Крім казок, на яких я навчився читати, моїми першими (і улюбленими) книгами були «Что рассказывают древние греки о своих богах и героях» та «Что рассказывают древние римляне о своих богах и героях». Цікаво, що ці книги входили у серію "Школьная библиотека для старшекласников".
Ось через ці книги я дізнався, що є Бог!
Оскільки мама була завучем школи, то ікон і Біблії в хаті не було; Біблія і Новий Заповіт ніколи не читалися і не обговорювалися; в церкву ніхто з нашої сім'ї не ходив.
З семи років у мене було стандартне радянське дитинство - школа, жовтенятство, піонерія... Далі комсомол, навчання в технікумі і армія - учебна дивізия (школа сержантів) і дворічна служба в республіці Куба. В Радянський Союз я повернувся в червні 1969 року у віці 22 з половиною років.
Далі навчання у виші, робота, створення сім'ї... Під час навчання я мав можливість ознайомитися з курсом лекцій "Релігії світу", що розширило мій світогляд. В той же час, хоча в Бога я фактично вірив з дитинства, визначитися в християнстві щодо конфесії я не міг.
В православ'ї внутрішній спротив у мене викликав термін "раб божий", оскільки я вважав себе вільною людиною. А також стояння на колінах і биття поклонів до землі перед іконою, цілування ікон і руки священника.
Католицизм мені подобався за формою обряду. Особливо подобалися органна музика та релігійний живопис. Також подобалася більш вільна атмосфера в костьолі, де можна було сидіти і слухати музику.
Щодо протестантизму, то я вважав це сектанством.
І тільки в незалежній Україні, на початку 1990-х років, я визначився з конфесією - Українська православна церква Київського Патріархату (УПЦ КП).
Але на мій вибір вплинули суто політичні, а не релігійні чинники.
***
Другий приклад стосується сім'ї знайомих - наші діти разом вчилися, ми часто зустрічалися на батьківських зборах і я бував у них в гостях...
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Soumis par Ігор Каганець le 5 Décembre, 2024 - 14:29
За своєю суттю і згідно з етимологією самого цього терміну, релігія – це відновлення зв'язку з внутрішнім богом, а через нього – з Творцем Всесвіту. Очевидно, що це внутрішня справа людини. З усім тим, задля успішнішого розвитку та соціального комфорту люди шукають однодумців і формують з ними духовні громади, церкви, конфесії.
При цьому варто розуміти, що так звані "авраамічні релігії" взагалі не є релігіями, адже у них нема мети відновлення зв'язку (ре-лігії) з внутрішнім богом. Тому їх правильніше називати псевдорелігійними культами та віровченнями. Про це є стаття "Ігрова релігія експансії та антиігрові псевдорелігії втечі".
Володимир Федько wrote: В чому різниця між Вірою в Бога і сповіданням якоїсь релігії? Тобто, чи можна вірити в Бога, але не ідентифікувати себе з якоюсь релігією чи конфесією?
Soumis par Ігор Каганець le 5 Décembre, 2024 - 14:03
Зірко, ти людина швидкої дії, великої сміливості та рішучості. Люди твого соціотипу часто спочатку діють або говорять, а потім думають. Часто це буває дуже корисно. З усім тим, ретельне обдумування своїх наступних дій та прорахунок можливих варіантів розвитку подій є для тебе дуже корисною та розвиваючою духовною практикою. Вгору просування – без краплі вагання.
Зірка Вітошинська wrote:
«Обережність у Просторі волі необхідна для того, щоб випадково не провалитися у Простір боротьби, адже він поряд». Для мене, практика обережности досить нова:)) Це велике випробування, але мушу визнати, що маю все
Soumis par Ігор Каганець le 5 Décembre, 2024 - 13:55
Вони не подуріли. У них інша логіка. Маємо завжди пам'ятати, що в Україні відбулося психопатичне переродження влади, тобто владою в Україні є психопатична вертикаль на чолі з керівником ОП. Ці людиноподібні тварини керуються двома головними інстинктами: 1) посилювати своє домінування; 2) особисто збагачуватися. Все інше їх не цікавить. Тобто для аналізу поведінки влади треба бути зоопсихологом.
Поведінку психопатів можна порівняти з поведінкою антисоціальних чат-ботів. Мистецтво спілкування з чат-ботами називається промпт-інженерією. З цього випливає, що для розуміння поведінки влади потрібне поєднання зоопсихології та промпт-інженерії. Обурення типу "що ж це за люди такі" некоректні, тому що це взагалі не люди.
Так що читаймо літературу про корпоративних психопатів – це нам ще знадобиться.
Олена Каганець wrote: Яка зелена енергетика! Вони там усі подуріли?
Soumis par Володимир Федько le 4 Décembre, 2024 - 17:20
Моя думка, після роздумів:
Критика чи неприйняття релігії в демократичній державі є абсолютно допустимими, незалежно від того, про яку релігію йдеться — християнство, іудаїзм, іслам чи інша. Однак така критика не означає, що ми перестали вірити в Бога або ми проти свободи віросповідання.
Кожна людина має право на релігійну свободу! Тобто, вірити в Бога, але бути поза релігійною конфесією.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Soumis par Олена Каганець le 4 Décembre, 2024 - 13:03
На тлі проблем в енергетиці дуже "цікавою" виглядає новина: Уряд визначив розподіл квот підтримки «зеленої» енергетики на 2025 рік. Уряд урегулював деякі питання проведення аукціонів з розподілу квот підтримки відновлюваної енергетики на 2025 рік та встановлення індикативних прогнозних показників річних квот підтримки на 2026-2029 роки. Яка зелена енергетика! Вони там усі подуріли?
Стаття викликала роздуми і запитання...
Зокрема і таке:
Які чинники впливають на вибір релігії?
Щодо юдаїзму та ісламу більш чи менш зрозуміло, що це расові і національні традиції держави/регіону проживання.
Щодо християнства складніше, оскільки в християнстві є багато конфесій: православ'я; католицизм і протестантизм, всередині якого багато гілок.
Щоб була зрозумілішою суть мого запитання, наведу два приклади.
Перший із власного життя.
***
Я народився у 1947 році в сім’ї українських інтелігентів: мати – вчителька мови і літератури, батько – інженер. Мої батьки були з того покоління, яке пережило Колективізацію, Голодомор і Німецько-радянську війну (батько 1906 р. народження, мати – 1919-го).
Читати я навчився у чотири з половиною роки. Ініціатором цього була бабуся. Справа в тому, що я постійно їй набридав з читанням казок. Особливо ввечері, перед сном. На той час відключення електрики було звичайним явищем. І кімнати освітлювалися гасовими лампами, світло яких було досить тьмяним. Бабусі, яка до того ще й використовувала для читання окуляри з товстими лінзами, в таких умовах читати було важко. Я не пам'ятаю, які методики вона використала, але дуже швидко навчила мене читати. І тоді ми з нею помінялися ролями – вона просила мене щось їй почитати, а сама в цей час лежала на дивані і слухала. Таким чином, окрім традиційних казок, я долучився до читання дорослих книжок. Для бабусі, як я пам’ятаю, читав «Степан Разин», «Госпожа Бовари»...
А на мій день народження, 5 років, мені хтось з маминих колег-вчителів подарував шикарний на той час подарунок – двотомне видання «Дон-Кіхот» з величезною кількістю дуже красивих ілюстрацій. При цьому дарувальниця сказала щось на кшталт: «Вова, це дуже цікава книга. Підростеш, підеш в школу, навчишся читати і прочитаєш!»
І дарувальниця, і всі гості були шоковані, коли я тут же відкрив книгу і вголос виразно почав читати!
Крім казок, на яких я навчився читати, моїми першими (і улюбленими) книгами були «Что рассказывают древние греки о своих богах и героях» та «Что рассказывают древние римляне о своих богах и героях». Цікаво, що ці книги входили у серію "Школьная библиотека для старшекласников".
Ось через ці книги я дізнався, що є Бог!
Оскільки мама була завучем школи, то ікон і Біблії в хаті не було; Біблія і Новий Заповіт ніколи не читалися і не обговорювалися; в церкву ніхто з нашої сім'ї не ходив.
З семи років у мене було стандартне радянське дитинство - школа, жовтенятство, піонерія... Далі комсомол, навчання в технікумі і армія - учебна дивізия (школа сержантів) і дворічна служба в республіці Куба. В Радянський Союз я повернувся в червні 1969 року у віці 22 з половиною років.
Далі навчання у виші, робота, створення сім'ї... Під час навчання я мав можливість ознайомитися з курсом лекцій "Релігії світу", що розширило мій світогляд. В той же час, хоча в Бога я фактично вірив з дитинства, визначитися в християнстві щодо конфесії я не міг.
В православ'ї внутрішній спротив у мене викликав термін "раб божий", оскільки я вважав себе вільною людиною. А також стояння на колінах і биття поклонів до землі перед іконою, цілування ікон і руки священника.
Католицизм мені подобався за формою обряду. Особливо подобалися органна музика та релігійний живопис. Також подобалася більш вільна атмосфера в костьолі, де можна було сидіти і слухати музику.
Щодо протестантизму, то я вважав це сектанством.
І тільки в незалежній Україні, на початку 1990-х років, я визначився з конфесією - Українська православна церква Київського Патріархату (УПЦ КП).
Але на мій вибір вплинули суто політичні, а не релігійні чинники.
***
Другий приклад стосується сім'ї знайомих - наші діти разом вчилися, ми часто зустрічалися на батьківських зборах і я бував у них в гостях...
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Зірка Вітошинська:"Володимире, віросповідання і релігія — різні речі. Лише релігія поєднує людину з Богом".
А чи може російське православ'я поєднати з Богом!?
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
За своєю суттю і згідно з етимологією самого цього терміну, релігія – це відновлення зв'язку з внутрішнім богом, а через нього – з Творцем Всесвіту. Очевидно, що це внутрішня справа людини. З усім тим, задля успішнішого розвитку та соціального комфорту люди шукають однодумців і формують з ними духовні громади, церкви, конфесії.
При цьому варто розуміти, що так звані "авраамічні релігії" взагалі не є релігіями, адже у них нема мети відновлення зв'язку (ре-лігії) з внутрішнім богом. Тому їх правильніше називати псевдорелігійними культами та віровченнями. Про це є стаття "Ігрова релігія експансії та антиігрові псевдорелігії втечі".
Про походження іудохристиянства раджу прочитати дослідження Філон Іудей та його псевдоепіграф: Кукіль без пшениці, частина 3.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Зірко, ти людина швидкої дії, великої сміливості та рішучості. Люди твого соціотипу часто спочатку діють або говорять, а потім думають. Часто це буває дуже корисно. З усім тим, ретельне обдумування своїх наступних дій та прорахунок можливих варіантів розвитку подій є для тебе дуже корисною та розвиваючою духовною практикою. Вгору просування – без краплі вагання.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Вони не подуріли. У них інша логіка. Маємо завжди пам'ятати, що в Україні відбулося психопатичне переродження влади, тобто владою в Україні є психопатична вертикаль на чолі з керівником ОП. Ці людиноподібні тварини керуються двома головними інстинктами: 1) посилювати своє домінування; 2) особисто збагачуватися. Все інше їх не цікавить. Тобто для аналізу поведінки влади треба бути зоопсихологом.
Поведінку психопатів можна порівняти з поведінкою антисоціальних чат-ботів. Мистецтво спілкування з чат-ботами називається промпт-інженерією. З цього випливає, що для розуміння поведінки влади потрібне поєднання зоопсихології та промпт-інженерії. Обурення типу "що ж це за люди такі" некоректні, тому що це взагалі не люди.
Так що читаймо літературу про корпоративних психопатів – це нам ще знадобиться.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
В мене теж таке враження. Це ніби насмішка над людьми.
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Володимире, віросповідання і релігія — різні речі. Лише релігія поєднує людину з Богом.
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
Моя думка, після роздумів:
Критика чи неприйняття релігії в демократичній державі є абсолютно допустимими, незалежно від того, про яку релігію йдеться — християнство, іудаїзм, іслам чи інша. Однак така критика не означає, що ми перестали вірити в Бога або ми проти свободи віросповідання.
Кожна людина має право на релігійну свободу! Тобто, вірити в Бога, але бути поза релігійною конфесією.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Може скластись враження, що вони цим кроком вирішили спаплюжити слово "єдність".
Вірність, Шляхетність, Любов.
На тлі проблем в енергетиці дуже "цікавою" виглядає новина: Уряд визначив розподіл квот підтримки «зеленої» енергетики на 2025 рік. Уряд урегулював деякі питання проведення аукціонів з розподілу квот підтримки відновлюваної енергетики на 2025 рік та встановлення індикативних прогнозних показників річних квот підтримки на 2026-2029 роки. Яка зелена енергетика! Вони там усі подуріли?
Pages