Навряд чи можна спростувати твердження про те, що в Україні прийнято іронізувати з такого явища, яке абстрактно називається «селом». Тільки лінивий не плюнув у цей колодязь і не стусонув ногою цих дивних суржикомовних «селян», а дехто, на зразок тих же «кроликів» навіть зробив на цьому кар’єру. Різні телеведучі, гумористи і гравці команд КВВ шпетять бідне село з таким же ентузіазмом, з яким при Сталіні шпетили генетиків, а при Горбачові — самогонників. А мені залишається лише дивуватися і шукати відповідь на вікове питання «чому так відбувається»?