- Visits: 0
- Accès: 0
Тестування з української мови і літератури буде обов'язковим для всіх
Світ:
"Державна підсумкова атестація й зовнішнє незалежне тестування будуть обов'язковими для всіх випускників, а не тільки для тих, хто вступає у вищі навчальні заклади", - сказав він.
При цьому Лікарчук зазначив, що в 2015 році таке тестування буде обов'язковим лише з української мови і літератури.
З його слів, результати зовнішнього тестування будуть переведені в 12-бальну шкалу й зараховані як оцінка за випускний іспит.
Зверніть увагу
Кращий коментар
Не знаю, чи почнуть масово читати українську літературу саме зараз. Можу судити лише по собі. Я не медик і не тракторист, маю цілком гуманітарну професію педагога. І вчитель літератури у мене був хороший, і читати люблю з дитинства, але на українську літературу маю стійку і давню алергію. Вона для мене занадто елітарна, як фільми Феліні й Тарковського, та депресивна. В українській літературі дуже слабо розвинені легкі популярні жанри, ті ж таки мелодрами, детективи, фантастика. Беручи до рук художню книжку, я хочу відпочити й розслабитись.
А от хороші українські переклади зарубіжної літератури я почала купляти частіше. Раніше для мене не мало значення російський переклад чи український, а тепер волію трохи почекати чи пошукати, щоб купити український. От тільки мало ще українською перекладають. Не все, що хочеться прочитати можна купити в українському перекладі.
Commentaires
З українською мовою все зрозуміло. Випускник має бути грамотним. А от щодо української літератури... Це мабуть один з найнудніших предметів в школі. І визначати рівень освіти випускника по цьому предметі вважаю неправильним. Тим більше є діти з математичними схильностями. Для них вчити предмети типу літератури, це займатися насильством над собою.
"Нудність" предмету залежить виключно від викладача, і не залежить від того, що викладається, хімія чи література
І від схильностей учня. Наприклад скільки в мене було викладачів математики в школі і інституті, я її ненавидів. А іноземні мови завжди вчив з задоволенням, знову ж таки при різних викладачах.
А взагалі то я просто хотів сказати, що наприклад знання біології чи іноземних мов є значно потрібнішим в практичному житті. А такими предметами як література, мають посилено цікавитись тільки ті, кого до цього тягне.
Це з першого погляду література не потрібна. Можна жити в рідній країні, не знаючи іноземних мов, і бути патріотом, виховувати патріотів, душевних талановитих людей. А от іноземну мову хай якраз вивчають ті, хто збирається працювати з тими іноземцями, котрі ще не знають української.
Я от вивчав франзузьку - на біса я її вчив? Тих англійських слів, що мені потрібні при спілкуванні з комп’ютером, я знаю більше, ніж французьких.
Так само з біологією - кому вона потрібна, той дуже швидко її освоїть, і про сироїдіння і про здоров’я. А хто не доріс до цього, то біологію викине з голови після екзамену.
А от коли виховали людину українофобом, то вже важко їй очі відкривати. Та і що за радість жити на Україні і бути українофобом - моральне каліцтво. Українська література - це велика частина української душі і культури. Всіх мов не вивчиш, а душа і Батьківщина одна.
Головна біда - неукраїнське викладання української літератури. Письменники писали твори не для шкільної муштри. Пісні та казки - так само не для зубрьожки, а для душі. Ті ж самі п’єси - повинно обов’язково, щоб діти грали на сцені народні вистави. Позбавити дитину цього - реальний злочин.
VAKULA
!А як вчити українську мову не читаючи
української літературисправді дуже потрібне!
Дякую! )))
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
"... Для них вчити предмети типу літератури, це займатися насильством над собою."
Насильством є викладання української літератури зубрьожно-совковим методом.
Шкільна програма розрахована на звичайних дітей, а не на літературних геніїв. Для когось взагалі вчитися в школі є "насильством над собою".
Чисто мову вчать іноземні бізнесмени, а громадяни України мають щасливу можливість вивчати у рідній школі рідну літературу.
І це так і буде. Будуть нові літературні твори, ще кращі. Це при совку класика була кращою за сучасну літературу, тому що при комуністах письменники були репресовані і політизовані. А зараз нові твори будуть розвивати і покращувати досягнення класичної літератури.
VAKULA
Можна замість художньої літератури читати щось інше, якщо воно здається значно цікавішим.
У-у-у-у-у-у!!! (((((
П.С. Дивно... і чому це українська література Вам не цікава?... Доводилося читати лише рекомендовані псевдоосвітою?
Чи, може, Ви не те ключове слово у "Пошукову систему Всесвіт" задали? ;) ))))
"Задайте" "Пропала грамота" М.В.Гоголя, наприклад ))) .
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
А хіба українська література нецікава?
Творімо разом мову Сенсар!
Ну я в цій темі говорю про літературу як предмет, а не порівнюю її з літературами інших країн. Просто, якщо людина наприклад хоче стати медиком або трактористом, то їй художня література сто років не потрібна, особливо якщо вона не є любителем читання.
Можливо я не правий, що наполягаю... але "є одне але"...
Що, у вільний від роботи час - медик дивитиметься мИлодрами, а тракторист - читатиме "Сільські Вісті", наприклад? Я про читання. )) Дякую.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Ай справді, навіщо медику чи трактористу душа.
Творімо разом мову Сенсар!
От, от. І ніхто не влаштовує екзамени зі знання мелодрам чи художніх фільмів. Тому що всі розуміють, що це просто захоплення, а не річ яку треба обов’язково робити.
Бажаю всім майбутнім трактористам і медикам захопитися читанням-слуханням_аудіо-книг української літератури - класичної і сучасної!
Побачите, як розквітне Ваша душа і любов до України з її українськістю!
Ось вони вже починають це розуміти!!! - Агресія з боку Росії підштовхнула українців переходити на державну мову А далі всі масово почнуть читати українську літературу, бо всім стане цікаво - чому українці такі?!
Хай буде!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Не знаю, чи почнуть масово читати українську літературу саме зараз. Можу судити лише по собі. Я не медик і не тракторист, маю цілком гуманітарну професію педагога. І вчитель літератури у мене був хороший, і читати люблю з дитинства, але на українську літературу маю стійку і давню алергію. Вона для мене занадто елітарна, як фільми Феліні й Тарковського, та депресивна. В українській літературі дуже слабо розвинені легкі популярні жанри, ті ж таки мелодрами, детективи, фантастика. Беручи до рук художню книжку, я хочу відпочити й розслабитись.
А от хороші українські переклади зарубіжної літератури я почала купляти частіше. Раніше для мене не мало значення російський переклад чи український, а тепер волію трохи почекати чи пошукати, щоб купити український. От тільки мало ще українською перекладають. Не все, що хочеться прочитати можна купити в українському перекладі.
Все дуже точно сказано. Але зараз знайдуться ті, хто будуть стверджувати що "легкі популярні жанри" це зло, і що вони не розвивають душу і так далі... І якщо думка людей, які наприклад складають шкільну програму не зміниться, то і далі матимемо нудний шкільний предмет.
Можливо дійсно треба половину так званої класики викинути геть і замість них додавати твори сучасних авторів.
Я також можу відзначити, що виріс на творах закордонних авторів, передусім на детективах і фантастиці. Інколи читав цілими днями, настільки було цікаво. А коли треба було читати, щось з того, що треба було для школи, особливо по українській літературі, то вистачало мене максимум на кілька сторінок.
Все. Для мене стало зрозуміло! ))))))
У Вас негатив не до української літератури як явища, а до шкільної програми з української літератури!
Тут ми маємо спільну думку - треба змінювати програми і методи викладання. Такі самі почуття будуть (вибірково) у кожного школяра (теперішнього чи "в минулому"). Як у мене, наприклад, вийшло з англійською мовою... А любов до історії України прищепив не шкільний курс "Історія України", а вчитель історії Сергій Миколайович. До слова саме з української літератури, не шкільної програми, а з тих книжок, які мені батьки дарували - В.Малика, С.Скляренка, потім І.Багряний, І.Білик, у мене закладено любов до Русі, козаків, України. (Книжка для мене є найкращим подарунком і сьогодні! Краще не футболка з галаром, а скажімо "Пшениця без куколю" ;) .
Отож, насамперед, треба змінювати програми і методи викладання української літератури - прищеплювати любов треба з любов'ю!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Якщо полюбляєте читати фантастику, то спробуйте твори Ігора Сіліври.
https://www.youtube.com/@LeonidUkrainets
Дякую за нові імена, пане Леоніде!
Може, розмістите статтю про І.Сілівру і його "Цепелін до Києва"?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дякую за пропозицію! Але я вже кілька років взагалі не читаю художні книги. Просто з часом стало якось зовсім не цікаво читати чужі вигадані історії. З’явилось якесь відчуття трати часу. Зараз читаю тільки книги, які пов’язані з пізнанням світу. Переважно філософія, історія, релігії. І уявіть собі, почуваюсь не менш духовно розвиненим, ніж ті хто читає пачками художню літературу. Саме тому і казав, що художня література це не є те, без чого не можна жити.
Знайома історія пане Доброслав..З часом може прийти момент,коли вже не буде що читати взагалі...
Вірю в те, що розумію.
Уточніть будь ласка, цю думку
Я про те пане Доброслав,що приходить момент,коли ти все,що тобі потрібно звідкись просто знаєш без читання..і розумієш все без слів..Це напевно і є перебування у вищих просторах,про які тут часто пишуть наші друзі на цьому сайті...
Вірю в те, що розумію.
Останнім часом звернула увагу на те, що у "легких жанрах" все частіше автори піднімають глибокі філософські теми. Але вони протягнуті через такий захопливий сюжет, що книжка ковтається на одному подиху. А вже потім можна тижнями перетравлювати філософську ідею.
Останнім моїм "Вау" була книжка Джеймса Редфілда "Селестинські пророцтва"
Українська література - гноблена, репресована, забута, для когось зовсім не цікава, депресивна, - але вона наша, і ми повинні її знати, як і власну історію чи культуру. Вивчати не зрадянщину літературу, а відібрані зразки наших класиків, самобутні, реалістичні, в яких криється душа нашого народу, криється його споконвічне прагнення бути творцем на власній землі. По-іншому виховаємо знову перевертнів.
Творімо разом мову Сенсар!