Не всі традиції хороші, деякі є абсолютним злом

Тоді Фейнманом і була придумана процедура, яка називається «перенормування» і яка, грубо кажучи, примусово забороняє нескінченні уточнення і стверджує, що перше приблизне значення і є найправильнішим. «Не треба уточнювати», - сказав Фейнман, застосувавши тим самим до квантової електродинаміки бритву Оккама.

Не знаю, як вам, а мені примусова заборона нескінченних уточнень завжди здавалася важливою для розуміння не тільки процедури взаємодії фотонів, а й реального життя.

Розстріляли людей - живих людей. За те, що вони робили і писали. Ісламісти хочуть залякати вільний світ і позбавити його свободи слова. Але, - кажуть мені, - але.

Карикатури були справді образливі для віруючих. І взагалі, вони переступали через усілякі рамки. І взагалі, не треба плутати терористів і мирну релігію іслам.

І взагалі, чи не хочете ви сказати, що щось в ісламі сприяє тероризму? Чи не збираєтесь ви поставити знак рівності між ісламом і тероризмом? Як вам не соромно! Це фашизм!

І взагалі, ви не забули, що цінності у культур можуть бути різні? І взагалі, журналістів вбивати, виходить, не можна? А в Іраку воювати можна?

І так далі, і так далі, і так далі, - і через п'ять-шість членів цього розбіжного ряду простий факт - звіряче вбивство - перетворюється у щось дуже культурологічно складне.

І ось уже ті, хто виступає проти тероризму, - це обмежені люди, які не розуміють духовних цінностей традиційних культур, без розбору мажуть чорним всіх мусульман і взагалі не розуміють, що колонізатори винні перед третім світом.

Вже коли мене пробило на математичні метафори, дозвольте - крім перенормування - ще одну. Є в математиці така штука - нечітка множина (fuzzy set). Дуже важлива, до речі, річ для програм штучного інтелекту і всілякого розпізнавання, тому що наш світ складається з нечітких множин. Ми про одну жінку говоримо «гарна», а про іншу - «негарна». Про одну країну говоримо «вільна», а про іншу - «диктатура».

Тим часом, якщо почати уточнювати, то завжди у вільній країні ви виявите якісь ознаки несвободи, а у негарної жінки обов'язково виявиться витончене підборіддя або правильний ніс, або хоча б загадковий відтінок очей. Тому що краса чи свобода - це нечітка множина. І доуточнювати, якщо є завдання, можна до повного подиву. Так ось - не треба уточнювати.

Щодо «взаємного нерозуміння двох стародавніх традицій», то тут я скажу так: іноді, знаєте, одні традиції краще за інших.

Ось в Індії були традиції самоспалення вдів. Але англійці місцеві традиції не поважали і поруч з похоронним багаттям ставили шибеницю. Щоб той, хтось спалить, повис би поруч.

А у маорі були традиції людоїдства. І молодий воїн, поки не приносив голову ворога, не рахувався повноцінним членом суспільства. І англійці теж могли б сказати, що тут драма взаємного нерозуміння двох традицій. І вони людоїдство заборонили.

У ацтеків теж були традиції - людських жертвоприношень. І немультікультурний обмежений нелюд Ернандо Кортес, підкоривши Теночтітлан, в якийсь момент не витримав і наказав жерцям цю справу припинити, що мало не коштувало йому життя, перемоги і Теночтітлана.

Так от: не всі традиції так само хороші як інші. Деякі традиції є абсолютним злом. В Європі теж відмовилися від деяких традицій, наприклад - спалення відьом, а в Китаї відмовилися від бинтування дівчаткам ніг.

Відмовився, як не дивно, від своїх традицій і іслам. Протягом двох третин XX століття мусульмани нікого за свободу слова не підривають, а навпаки - кращі їхні лідери, такі як Кемаль Ататюрк, або Мухаммед Закир-шах, або Реза Пехлеві, впроваджували у своїх країнах західні стандарти.

Тільки після того, як Захід зрадив себе сам і заявив, що все відносно і мультикультурного, ататюрків і закир-шахів змінили бен ладени і брати куаші. У цьому сенсі в сучасному світі немає ніякого сильного ісламізму. Є слабкий Захід, який любить уточнення.