Минуло кілька днів після втечі Януковича, а вороги української революції спокійно ходять до сесійної зали Верховної Ради. Організатори банд вбивць, катів і мародерів повертаються в Україну. Ще трішки і Янукович із Пшонкою теж зможуть спокійно повернутися, потім вимагатимуть повернути резиденції та судитимуться із сім’ями загиблих майданівців за відновлення “честі та гідності”.

Вони потім прийшли на Центральний Майдан і встановили там жовто-блакитні прапори. Також стягнули вниз державний прапор напроти міської ради, перевернули його і підняли назад вже у жовто-синьому вигляді. Зараз легітимним є те, чого хоче народ.

22 лютого 2014 року в Кіровограді на місці колишнього па’ятника Леніну замайорів сонячно-блакитний прапор вільної України. Це прапор життя: вгорі Сонце, внизу Вода - дві головні сили, що народжують Життя.

На Майдані Незалежності відбулась панахида за загиблими.

Якось тодішній Президент України Віктор Ющенко під час перебування 29 січня 2008 року на станції Крути, де урочисто пошанували 90-ту роковину загибелі трьох сотень українських юнаків у нерівній битві з 5-тисячною зграєю большевистських варварів, запропонував, як для нинішньої ментальності українців по лівий бік Дніпра, нечувану річ... Йому би хотілося, щоб саме цей день в Україні відзначався як День мужності. Тобто, чоловіче свято треба перенести з 23 лютого, яке нині має назву День захисника Вітчизни, на 29 січня…

Дорогі громадяни! У критичні для країни моменти просимо вас зберігати бадьорість духу, тверезість думки і спокій! Як би глибоко ви не були зачеплені подіями - пам'ятайте про те, що ваша свідомість та душевні і тілесні сили - головний і безцінний ресурс за будь-яких обставин!

Усі головні канали, радіостанції, сайти наживо транслюють Київ. Усі ключові політики, діячі, інтелектуали наживо коментують те, що відбувається.

З-поміж аналізаторних систем нашого організму смакова посідає, певно, друге місце після зорової. З дитячих років ми пам’ятаємо особливий смак свіжих черешень, тертих яблук, ну і, звичайно, справжнє масло і сир. Сьогодні ми знаємо як створювати ці чудові живі продукти.

Сьогодні кожен українець зрозумів, для чого в країні існують сотні тисяч міліціонерів. Останні ілюзії були розбиті гумовими кийками та чоботами спецпризначенців на Майдані Незалежності та Банковій.

У Жовтневому палаці не разбито жодного скла, люстри, не розмальовано жодної стіни. Коридори Жовтневого палацу виглядають як овочевий склад і склад питної води. У грудні в такому антуражі в палаці тривали концерти.

Це враження чи відчуття сьогодні дуже важливе. Найбільш проблемним тут лишається оце "ми". Хто такі "Ми"? "Ми" - це ті, хто зятяті. "Ми" - це ті, хто від запеклої боротьби переходить до затятого спротиву, знову до гарячої боротьби і знову до холодного опору, бо ми, не змовляючись, знаємо чому і навіщо. "Ми" – це ті, хто розуміє нас без слів і кому нічого не потрібно пояснювати.

Умови боротьби з режимом Януковича вимагають максимальної єдності сил, котрі проти нього борються. Ми неодноразово заявляли про те, що відстоюємо єдність різних секторів Майдану і продовжуємо дотримуватися цієї засади і зараз. З огляду на це для нас є абсолютно незрозумілою хвиля очорнювання, спрямована проти активістів “Спільної справи”.

Головною потребою політичного моменту є легітимізація Майдану в особі свого політичного центру – «Правого сектора». Морально-психологічна легітимність ПС щодня зростає, на часі – отримання ним правової легітимності. Це дозволить узаконити всі новостворювані органи самоврядування і самооборони. Таким чином, для перетворення на центр державотворення «Правий сектор» має знайти переконливу форму своєї легітимації. Як це зробити?

У Києві "тітушки" полюють на автомобілі, що мають номери західних областей України. За ніч спалили 23 автівки. У міліції кажуть – жодного зловмисника не спіймали, проте запевняють – не всі спалені авто мають реєстрацію з інших регіонів...

Так званий закон про амністію, прийнятий Верховною Радою 29 січня, причому з порушеннями (деякі депутати голосували ще й за інших), в народі швидко охрестили законом про заручників. Протестувальники не підтримують цей закон. Кажуть - визнати закон про звільнення учасників протистоянь означає погодитися, що вони злочинці.