Володимир Федько's blog

Європі було байдуже до України у ХХ столітті. Байдуже і в XXI-му

На хвилі української незалежності 1917-1921 років діячі культури і вчені домагались задоволення як професійних вимог, так і матеріальних, суто людських – і корпоративних, і загальнонаціональних. У першу чергу їм ішлось про взаємодопомогу членів київської вченої корпорації, передусім про її оформлення. З огляду на недавню тоді незалежність найбільшого розмаху все це досягло у 1920-х роках. Тоді в кількох містах України було засновано Будинки вчених.

В цей день патріотично налаштовані українські вчені під головуванням академіка В. Г. Шапошнікова провели зібрання і обрали Тимчасове Правління Дому Вчених для розвитку наукової діяльності на звільнених від большевизму територіях України.

Після звільнення від більшовизму, українське суспільство в Києві створило органи самоуправління і налагодило харчування громадян, виплату пенсій та надання допомоги інвалідам та сиротам

Тема Другої Світової в Радянському Союзі завжди була пропагадистською домінантою. Проте, я намагався ще тоді дізнатися правду поза офіційної доктрини. За розповідями старших людей, зокрема діда і батька. Їх бачення було суттєво відмінним від шаблонів радянської історіографії. Пам'ятаю розповіді діда про жорстокість, з якою радянські війська зачищали німецькі міста. Часом йому самому доводилося захищати цивільних німців від деяких своїх однополчан.

«Останні 33 роки я щоранку дивився в дзеркало і питав себе: «Якщо сьогодні буде останнім днем в моєму житті, чи буду я робити те, що запланував на сьогодні?… Пам'ять про те, що ти помреш — це найкращий відомий спосіб аби уникнути самообману: ніби тобі є що втрачати. Ви і так нічого не маєте. Немає жодної причини не слідувати поклику серця». ( Стів Джобс)

Термін «КОЛАБОРАЦІОНІЗМ» досить часто вживається в історичній літературі для означення добровільної співпраці окремих груп чи прошарків населення окупованих територій з окупантами. Чи правомірно застосовувати цей термін щодо українців, які вважали Третій Райх союзником в боротьбі за визволення з-під радянської окупації!? Безумовно, що НІ!

Раціони харчування відповідали нормам: 3600 кілокалорій на добу в мирний час; 4500 кілокалорій на добу у військовий час.

Трампа не можна розглядати просто як людину. Він – щось більше. Він – явище. Багатьом здається, ніби він переміг одноосібно, переміг випадково. Але ні, таке неможливо. Трамп переміг тому, що за ним стоїть цілий світ, якого сучасні західні політики не сприймають. Адже вони виросли на іншому ґрунті, виховані на інших «цінностях» ( Міхаель Лайтман).

Для листування військовополонених зі своїми сім’ями існувала спеціальна безкоштовна пошта!