Команда вчених дослідила 130 добровольців, яких просили зробити серію правдивих і неправдивих тверджень.

Дослідження, опубліковане в "Журналі Невербальної Поведінки", показало, що брехуни торкалися своїх носів на 20% менше, аніж ті, хто говорив правду.

Психолог доктор Саманта Манн, яка брала участь у дослідженні, сказала, що серед громадськості популярне враження, що люди більше торкаюься свого волосся і чухають ніс. Ці рухи відомі як жести само-адаптації, які допомагають людині, що почувається вразливою чи беззахисною.

Проте доктор Манн каже, що замість того, аби віддаватися потягу до цих жестів, брехуни дуже старалися стояти прямо і дивилися в очі співрозмовнику стільки ж, скільки й ті, хто казав правду.

Вона додала: "Люди чекають, що брехуни будуть соватися і проявляти нервозність, проте наше дослідження показує, що це не так. Люди, які брешуть, більш напружено думають, а коли ми думаємо більш напружено, то ми менше рухаємося, бо більше концентруємося".

Вчені виявили, що брехуни дуже старанно замітають сліди, особливо якщо їх підозрюють у брехні.

Підозрювані частіше використовують певні жести, аби підсилити свою позицію. На 25% частіше піддослідні "брехуни" вживали такі жести, як прикладання руки до серця на позначення любові чи розведення рук у боки на позначення розміру. Вони також частіше використовують вказувальні жести, аби підкреслити свої твердження.

Бі-бі-сі

--------------------------------------
В тему:

ПОЛІТИЧНИЙ АТРАКЦІОН «ЧЕСНА ДУРИЛЬНЯ», або «знов депутати навколо…»

Євангеліє наполовину сфальсифіковане?