Навіщо містам і селам потрібні бджоли: запилення мовою цифр

Найважливіша робота бджіл відбувається не в банці, а на квітці. Перелітаючи між рослинами, вони переносять пилок і допомагають утворюватися плодам та насінню. Завдяки цьому з’являються яблука, вишні, гарбузи, ягоди, насіння соняшнику та багато інших продуктів.

Розберімося мовою цифр, чому бджоли важливі не лише пасічникам, а й містам, селам, фермерам і кожному, хто час від часу відкриває холодильник.

Запилення за одну хвилину: що насправді робить бджола

Щоб квіткова рослина утворила насіння або плід, пилок має потрапити з пиляка на приймочку квітки. Частина рослин справляється за допомогою вітру. Так запилюються, наприклад, багато злаків.

Іншим потрібен кур’єр.

Таким кур’єром може бути:

• медоносна бджола;
• дика бджола;
• джміль;
• метелик;
• муха-дзюрчалка;
• жук;
• оса;
• у деяких регіонах — птах або кажан.

Бджола прилітає по нектар і пилок, а частина пилкових зерен прилипає до волосків на її тілі. На наступній квітці цей пилок може потрапити туди, де відбудеться запліднення.

Для бджоли це похід до їдальні. Для рослини — питання продовження роду. Для людини — майбутня вишня, яблуко або кабачок, який у серпні сусіди знову спробують непомітно залишити біля дверей.

Запилення в основних цифрах

За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН та міжнародної платформи IPBES, значна частина квіткових рослин і сільськогосподарських культур залежить від тварин-запилювачів.

Тут важливо не переплутати дві популярні цифри.

Понад 75% — це частка основних типів сільськогосподарських культур, які тією чи іншою мірою виграють від запилення тваринами.

Близько 35% — це частка загального світового обсягу виробництва рослинницької продукції, на яку впливають запилювачі.

Різниця виникає тому, що пшениця, рис і кукурудза становлять величезну частину світового врожаю та переважно запилюються вітром. Тож популярна фраза «без бджіл уся їжа зникне» перебільшує. Хліб не випарується наступного ранку, але наш раціон стане значно біднішим, одноманітнішим і дорожчим.

Які продукти пов’язані із запилювачами

Різні культури залежать від комах неоднаково. Для одних запилення критично важливе, для інших воно збільшує кількість плодів, насіння або покращує їхню якість.

Тому коректніше говорити не «бджоли виробляють третину нашої їжі», а «запилювачі впливають приблизно на третину світового обсягу рослинницького виробництва».

Наука любить точність. Бджоли, здається, теж: спробуйте неправильно поставити рамку у вулику — вони швидко організують позапланову перевірку.

Медоносна бджола — важлива, але працює не сама

Найвідоміший запилювач — медоносна бджола Apis mellifera. Вона живе великими родинами, може відвідувати квіти на значній території, а пасічник здатний переміщувати вулики ближче до садів або полів.

Проте запилення — це командна робота.

Дикі бджоли, джмелі, мухи, метелики та інші комахи можуть відвідувати квіти за іншої температури, в інший час доби або використовувати інший спосіб перенесення пилку. Деякі рослини ефективніше запилюються певними групами комах.

У великому дослідженні, опублікованому в журналі Science, науковці проаналізували 41 систему вирощування культур у різних країнах. Відвідування квітів дикими комахами позитивно пов’язувалося з утворенням плодів у всіх досліджених системах. При цьому медоносні бджоли доповнювали роботу диких запилювачів, але не замінювали її повністю.

Це схоже на будівельну бригаду. Медоносна бджола може бути дуже продуктивним працівником, але один чудовий майстер не замінює електрика, сантехніка і того загадкового чоловіка, який приходить із рулеткою та довго мовчить.

Хто запилює рослини

Отже, захищати потрібно не лише пасіки, а всю різноманітність запилювачів.

Навіщо бджоли потрібні селу

У сільській місцевості роль бджіл найпомітніша. Тут поруч розташовані поля, городи, сади, луки, лісосмуги та приватні пасіки.

Для села запилення означає:

1. Стабільніше утворення плодів і насіння.
   Чим більше якісних відвідувань отримують квіти, тим вища ймовірність успішного запилення.
2. Підтримку садів і ягідників.
   Яблуні, вишні, малина та інші культури потребують регулярної роботи комах.
3. Вирощування насіння.
   Навіть культури, листя або корені яких ми споживаємо безпосередньо, повинні колись утворити насіння для наступного сезону.
4. Збереження диких рослин.
   Польові квіти, кущі та дерева годують птахів і тварин, укріплюють ґрунт і формують місцевий ландшафт.
5. Додатковий дохід.
   Пасіка може давати мед, віск, прополіс та інші продукти, а її запилювальна робота допомагає навколишнім культурам.

Саме тому пасіка TUTMED — це не лише місце, де збирають мед. Вулики є частиною значно ширшої системи, до якої входять луки, ліси, сади, поля, погода та сезонне цвітіння.

Одна банка показує результат сезону. А тисячі запилених квітів — роботу, яку покупець зазвичай не бачить.

Навіщо бджоли потрібні місту

Місто здається не найочевиднішим місцем для запилювачів. Асфальт не цвіте, бетон не виробляє нектар, а світлофор узагалі демонструє до бджіл дивовижну байдужість.

Проте в містах є:

• приватні сади;
• парки;
• сквери;
• кладовища;
• прибудинкові клумби;
• міські городи;
• узбіччя;
• пустирі;
• балкони з квітами;
• зелені дахи.

У дослідженні чотирьох британських міст науковці обстежили 360 міських ділянок. Під час 2160 маршрутних спостережень вони зібрали дані про 4996 комах, 347 таксонів запилювачів і 326 таксонів рослин.

Результати показали, що міський простір може підтримувати складні мережі взаємодії між рослинами та комахами. Велику роль відіграє не просто кількість зелені, а її різноманітність і доступність квітів протягом сезону. 

Водночас огляд багатьох досліджень показує: інтенсивна урбанізація, велика площа асфальту та фрагментація зелених територій загалом зменшують різноманіття запилювачів. Особливо важливими залишаються зв’язні зелені коридори, багаті на квіти ділянки та місця для гніздування.

Тож місто може бути для бджоли як хорошим готелем із цілодобовим шведським столом, так і бетонним вокзалом без лавки. Все залежить від озеленення.

Мед — приємний бонус до великої екологічної роботи

Люди часто оцінюють пасіку за кількістю меду. Це зрозуміло: запилення в банку не наллєш і до чаю не додаси.

Але для природи головним результатом роботи бджіл є не мед, а відтворення рослин. Мед — це запас їжі бджолиної родини, частину якого за правильного ведення пасіки отримує людина.

Його смак, аромат і колір залежать від:

• рослин, доступних у районі польоту;
• погоди;
• вологості;
• часу цвітіння;
• сезону;
• особливостей конкретної партії.

Тому натуральний мед із невеликої пасіки не зобов’язаний щороку виглядати як продукт, скопійований на фабричному принтері. Природні відмінності між сезонами є нормальними, якщо походження та партія описані чесно.

Але купівля меду не є єдиним способом допомогти бджолам. Інакше підтримка природи була б надто простою: з’їв бутерброд — урятував біорізноманіття.

Що загрожує запилювачам

На стан бджіл впливає не одна причина, а ціла комбінація факторів.

Особливо небезпечна ситуація, коли кілька проблем діють одночасно. Комаха, яка має мало їжі, зазнає впливу хімічних речовин і переживає надзвичайну спеку, опиняється приблизно в тому самому стані, що й людина після трьох безсонних ночей. Формально ще працює, але просити її про надзвичайну продуктивність уже неввічливо.

Що можуть зробити міста

Допомога бджолам не обов’язково починається зі встановлення вулика на даху міської ради. Іноді кориснішими є прості зміни в озелененні.

/*фото рослин*/

1. Висаджувати рослини з різними термінами цвітіння

Запилювачам потрібна їжа від ранньої весни до осені. Якщо всі клумби квітнуть лише два тижні, це розкішний фестиваль, після якого на дев’ять місяців закрили їдальню.

2. Залишати частину газонів нескошеною

Не кожна зелена ділянка повинна нагадувати більярдний стіл. Помірне косіння дозволяє конюшині, кульбабі та іншим рослинам цвісти.

3. Створювати зелені коридори

Окремий парк корисний, але мережа скверів, квітучих узбіч, дворів і садів полегшує переміщення комах містом.

4. Не знищувати всю «неідеальну» рослинність

Частина рослин, які люди називають бур’янами, є важливим джерелом нектару та пилку. Звичайно, це не означає, що борщівник треба оголосити почесним громадянином міста. Потрібен розумний вибір, а не повна відмова від догляду.

5. Зменшувати нічне освітлення там, де воно не потрібне

Це допомагає нічним комахам і водночас знижує споживання електроенергії.

6. Обережно планувати міське бджільництво

Вулики можуть бути корисними для освіти й локального виробництва меду, але надмірна кількість медоносних бджіл здатна створювати конкуренцію диким запилювачам. Спочатку місту потрібні квіти та середовища існування, а вже потім — багато нових вуликів.

Що можуть зробити села і фермери

У сільській місцевості навіть невеликі рішення впливають на великі площі.

Корисними можуть бути:

• квітучі смуги біля полів;
• збереження лісосмуг;
• різноманітні сівозміни;
• нескошені ділянки біля каналів і доріг;
• попередження пасічників про обробку полів;
• застосування засобів захисту рослин відповідно до регламентів;
• проведення обробок у час, коли запилювачі менш активні;
• збереження старих садів, луків і відкритого ґрунту;
• висівання медоносних рослин із різними періодами цвітіння.

Важлива й комунікація. Фермер бачить поле, пасічник — бджолині сім’ї, а еколог — цілу систему. Якщо вони розмовляють між собою до обробки рослин, а не після неприємної події, шансів на добрий результат значно більше.

П’ять міфів про бджіл і запилення

Маленькі дії, які справді мають сенс

Мешканець міста може посадити на балконі кілька безпечних для місцевої природи квітучих рослин. Власник саду — залишити невелику ділянку нескошеною. Громада — змінити графік косіння. Фермер — створити квітучу смугу та заздалегідь повідомляти про обробки. Покупець — цікавитися походженням продукту і підтримувати відповідальних виробників.

Якщо після знайомства з роботою запилювачів захочеться скуштувати результат бджолиного сезону, на сайті TUTMED доступні різні партії та доставка меду по Україні. Але найкраща підтримка бджіл — це не одна покупка, а поєднання свідомого споживання зі збереженням квітучих місць.

Бджола — маленька, її робота — ні

Окрема бджола важить зовсім мало. Один виліт здається дрібницею. Одна перенесена пилинка майже непомітна.

Але мільйони таких польотів з’єднують рослини, сади, поля, міські клумби, дикі луки, фермерські господарства та наші тарілки в одну систему.

Бджоли потрібні селам, тому що підтримують урожай і відтворення рослин. Вони потрібні містам, тому що допомагають зеленим територіям залишатися живими. Вони потрібні природі, тому що беруть участь у відновленні величезної кількості квіткових видів.

А мед?

Мед — це смачне нагадування про виконану роботу. Своєрідний звіт бджолиної бухгалтерії, тільки замість таблиці — ароматна банка.