Міністр оборони Михайло Федоров розказав про конфлікт із головкомом Сирським та реформу війська

"Замість того, щоб придумати, як асиметрично перемогти Росію, він придумав, як розколоти країну", – каже Михайло Федоров.

Провал мобілізації пов'язаний з недоліками в армійській структурі та відсутністю чесного діалогу з суспільством. Федоров каже про необхідність фундаментальних змін у війську, зокрема, впровадження нових контрактів та підтримки лідерів, які цінують життя солдатів. 

Міністр оборони України Михайло Федоров після приходу на посаду намагався провести наймасштабнішу реформу українського оборонного сектору з початку війни. Однак його курс зіткнувся із жорстким опором військового командування, а президент Володимир Зеленський відмовився звільняти головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, попри виявлені під час внутрішнього аудиту масштабні фінансові проблеми. 16 липня Михайло Федоров на брифінгу пояснив, що саме сталося між ним, головкомом Сирським і Президентом.

Федоров заявляє, що всі запропоновані його командою ініціативи почали блокуватися. Багато важливих документів залишалися непідписаними, а на пропозиції розв'язати питання бюрократичним шляхом він отримував відповідь «не чіпай».

Сирський не готовий відкрито й чесно говорити про наявні проблеми. Замість конструктивного діалогу Головнокомандувач схильний до «плетіння інтриг» та пошуку замовних медіакампаній там, де насправді існують реальні недоліки в діях.

Федоров каже, що технології та системи управління оновлюються кілька разів на рік, і армія повинна трансформуватися відповідно до цих змін, а не намагатися «їхати на тому, що було тоді».

Федоров вважає, що проблему мобілізації неможливо вирішити без нового суспільного договору та системних змін у самому війську. Він критикує поточний підхід, зазначаючи, що ТЦК підпорядковуються Сухопутним військам, а ті Головнокомандувачу, і саме керівництво Армії несе відповідальність за ситуацію, що склалася.

Існує суттєва розбіжність у поглядах на те, як мотивувати бійців. Федоров заперечує ефективність «диктаторського чи авторитарного типу» управління, стверджуючи, що українцям не потрібна «людина з дубинкою». Він виступає за створення «якісного продукту» в армії: нормальних контрактів, можливості переведення, соціальної підтримки та лідерів, які слухають своїх підлеглих, замість «брехні, хаосу та безвідповідальності». Федоров вважає завданням Головкома пошук асиметричних шляхів перемоги над Росією. Натомість він звинувачує Сирського в тому, що той замість цього поставив ультиматум, який призвів до розколу, замість консолідації зусиль.