Автор зауважує, що явище «нагородної зброї» притаманне лише пострадянським країнам. В Україні це перетворилося на бізнес-модель, побудовану на хабарях у валюті.

Оголошення підозри ватажку ДНР Пушиліну за видачу 400 пістолетів виглядає як спроба відвернути увагу від внутрішнього українського ринку нагородної зброї, де пістолети отримують навіть кримінальні авторитети, як-от Вадим Казарцев («Князь»).

Поки МВС імітує боротьбу з недосяжними фігурантами, реальні герої війни стають жертвами криміналу в мирних містах.

• Київ: Вбивство військового біля метро Вокзальна людиною, яку суд вже раніше визнав небезпечною, але не ізолював.
• Запоріжжя: Замах на офіцера ЗСУ на замовлення ФСБ. Нападник завдав 6 ударів ножем після того, як заманив жертву через фейковий акаунт знайомств.

Проблема в тому, що система забороняє військовим мати зброю самозахисту в тилу, роблячи їх легкою здобиччю.

27 січня 2026 року група поліцейських прибула до села Нехворощ для обшуку у 59-річного ветерана Сергія Русінова.

Результат: Загинуло троє майорів (Бойко, Флоринський, Сафронов) та один старший лейтенант (Половинка). Сам Русінов також був ліквідований.

Автор зазначає, що поліція намагається подати історію під зручним кутом, перетворюючи підозрюваного на «вбивцю, якого розшукували», хоча спочатку йшлося лише про замах на майно.

Русінов був ветераном АТО та ТРО, фермером, якого списали за станом здоров'я. Він був племінником жорстоко вбитого у 2014 році журналіста Василя Сергієнка. Трагедія корениться у безкарності вбивць Сергієнка, через що його племінник врешті сам взяв до рук зброю.

Корінь конфлікту — протистояння ветерана-фермера з депутатом Віталієм Сторожуком. Місцеві стверджують, що депутат «поклав око» на землю Русінова.

• Сторожук брав участь у путінських форумах «Селігер» у 2011 році.
• Його майно в Чехії заарештоване, а сам він розшукується місцевою владою.

Поліція кваліфікувала підпал авто депутата як «замах на вбивство», щоб мати змогу задіяти спецназ проти ветерана.

Операція з самого початку пішла не за планом: спецпризначенці не знали адреси, питали дорогу в селян і не повідомили місцевого дільничного.

Склад групи (три майори для обшуку) виглядає аномально. Схоже, що документи малювали вже після трагедії, щоб прикрити провал командування.

Після смерті Русінова поліція заявила про знахідку 4 кг наркотиків. Автор називає це спробою змішати ім'я ветерана з болотом, щоб виправдати загибель офіцерів.

Голова Нацполіції Вигівський стверджує, що Русінов холоднокровно добивав поранених. Проте автор ставить зустрічне питання: чому затримання за підпал авто перетворилося на воєнну операцію, і чи був взагалі дозвіл суду на цей обшук? (В реєстрі станом на 31 січня ухвали не знайдено).

Коментарі в соцмережах майже одностайні: люди жаліють лише Русінова і проклинають поліцію. Це сигнал про повну відсутність довіри до МВС. Ветерани, які повернуться з фронту, мають загострене відчуття справедливості, і для поліції це може стати катастрофою, якщо не відбудеться докорінна реформа.