Голос Америки для України

1. Корені, що формують переконання

Сергій Любарський:
— У тебе, Аліку, є особистий зв’язок з Україною?

Алік Касман:
— Так. Я народився в Києві й прожив там перші 13 років. Це — не чужа країна. Це частина мене. Тому й боротьба за Україну — це боротьба за власну історію.

Сергій Любарський:
— Білл, а в тебе немає українського коріння. Що тебе привело до цієї боротьби?

Білл Коул:
— Немає. Але війна торкнулась мене. Моя подруга — оператор дронів. У квітні 2023 вона повернулась до Києва, записалась в армію. Коли я запитав, як можу допомогти, вона познайомила мене з неймовірними людьми. Я почав консультувати компанії, виводити їх на ринок США. Але головне — я поїхав в Україну восени 2023-го, привозив генератори, організовував саміт з охорони здоров’я, допомагав армії, президентському офісу, приватному сектору. Я хотів зрозуміти суть війни — не з аналітики, а з землі.

2. Народження інституту: Місія як відповідь на мовчання

Білл Коул:
— У квітні 2024 я зрозумів — Україна втратила голос у Вашингтоні. Після трьох років Байдена й Демократичного сенату настала нова епоха, нові обличчя — й вакуум. Я вирішив заповнити його. Так з’явився Peace Through Strength Institute. У нас два фронти роботи: реальність в Україні та американське суспільство.

Сергій Любарський:
— Що ти маєш на увазі під "двома фронтами"?

Білл Коул:
— З одного боку — реальна ситуація в Україні. Що коїться на фронті, з людьми, з партнерами. З іншого — думка американців: чи хочуть вони вкладати в зовнішню політику, війну, союзників? Інститут має з’єднати ці дві реальності й допомогти ухвалювати правильні рішення в Білому домі та Конгресі.

---

3. Мами загиблих: історії, що змінюють політику

Білл Коул:
— У квітні ми привели в Конгрес трьох матерів американських солдатів, які загинули в Україні: Карлу Вебер, Террі Лоуренс і Еллісон Макговен. Їхні сини — Ендрю, Ланс і Джерика — воювали на боці України. Один з них, Джерика, так і не повернувся додому — його тіло залишилось на тій стороні фронту.

Сергій Любарський:
— Як реагували в Конгресі?

Білл Коул:
— Ми стукали у двері спікера Майка Джонсона. Нам сказали: "Немає часу". Я сказав: "Дайте 5 хвилин". Через 45 хвилин у нас було спільне фото з молодою помічницею. Я надіслав його їй і попросив передати спікеру. Через два дні він виступив у Конгресі, сказав: "Я не хочу, щоб мій син загинув у такій війні". Ми зрозуміли: наші історії дійшли.

---

4. План перемоги: проста формула складної війни

Алік Касман:
— Ми розробили трьохкомпонентний план перемоги. Спочатку — ще до створення інституту. Після квітневого саміту його підхопили впливові особи: сенатор Грем, Дон Бейкон, пастор Марк Бернс.

Сергій Любарський:
— У чому суть?

Алік Касман:
— Перше — партнерство. Друге — "озброїти до зубів". Третє — санкції, санкції, санкції. Ми почали просувати цей план публічно, серед республіканців, серед американців.

---

5. Голос народу: цифри, які мають значення

Білл Коул:
— Ми оплатили соціологічне дослідження зі свого кишені. Це перший глибокий опитування про ставлення американців до війни в Україні при адміністрації Трампа.

Сергій Любарський:
— І які результати?

Білл Коул:
— 74% американців вважають, що війна в Україні має бути пріоритетом для США. 82% — проти силового відбору територій. 84% — підтримують санкції на енергоресурси Росії. 58% — хочуть, щоб Трамп посилив військову підтримку України. Це не просто цифри. Це — суспільна правда, яку раніше ніхто не вимірював.

---

Висновок: Коли особисте стає глобальним

Сергій Любарський:
— Те, що ви робите — це більше, ніж адвокація. Це — моральна відповідальність, перетворена на дію. Історії матерів, плани, опитування — усе це вимагає витримки, віри і глибокого переконання в тому, що свобода однієї країни має значення для всього світу.

Алік Касман:
— Бо ми віримо в цю свободу. І знаємо: якщо Україна впаде, наступним буде хтось інший.

Білл Коул:
— Я не маю українського коріння. Але я маю серце, яке болить, коли бачу несправедливість. А ця війна — це про вибір між свободою і тиранією. Й Америка повинна зробити правильний вибір.

Далі буде
Продовження в частині 2

Нагору