Потрапляючи на мигдалину, інфекція затримується в лакунах - внутрішніх криптах лімфоїдної тканини. У здорового мигдалика лакуни завжди чисті, здорова лімфоїдна тканина захоплює інфекційний агент, який надходить, і знезаражує його, пропускаючи далі повітря або їжу. Хронічно хвора мигдалина цього робити не може. Мигдалина захоплює інфекцію, але знешкодити її не в змозі, тому вона накопичується в лакунах. У лакуни, які за хронічного тонзиліту видозмінюються (розширюються й деформуються), потрапляють рештки їжі, бактерії, гриби, туди ж прагнуть лейкоцити, випадають солі кальцію, які формують так звані гнійно-казеозні пробки й стають ще більшим джерелом інфекції. Тому хронічний тонзиліт зазвичай супроводжується супутнім порушенням будь-яких функцій організму. Не гайте часу, при перших симптомах відразу звертайтеся до фахівців. В клініці «JMC» є сучасне відділення педіатрії та лікарі вищої категорії з багаторічним досвідом роботи. Докладніше на сайті клініки:  https://jmc.org.ua/.

Zurück nach oben

Симптоми гострого та хронічного тонзиліту

• Ангіна: біль у горлі, значне підвищення температури, погіршення самопочуття, нездужання, збільшення регіонарних лімфатичних вузлів. За грибкової або бактеріальної ангіни можлива поява нальоту на мигдаликах, вірусна ангіна проявляється пухирчастими висипаннями і набряком мигдаликів.
• Хронічний тонзиліт часто протікає безсимптомно і проявляється лише загостреннями у вигляді ангін. Симптомами можуть бути періодичні неприємні відчуття або болі в горлі, неприємний запах із рота, загальна слабкість, нездужання, підвищена пітливість, тривалі підвищення температури тіла до 37,1-37,3° С, збільшення регіонарних лімфатичних вузлів.

За хронічного тонзиліту можуть порушуватися функції "органів-мішеней" (серце, нирки, суглоби). Часто це проявляється болями в суглобах, артритами, артрозами, ендокардитами, перикардитами, міокардитами та іншими захворюваннями. Тому хронічний тонзиліт можна віднести до системних захворювань. Якщо хронічний тонзиліт протікає з ускладненнями (так звана декомпенсована форма тонзиліту), рекомендується операція (видалення мигдалини).

За ангіни небезпечним місцевим ускладненням є перитонзилярний абсцес, коли гній із мигдаликів потрапляє в навколишні тканини і формується гнійник. Це гострий і дуже болючий стан, за якого протипоказано займатися самолікуванням, необхідно негайно звернутися до лікаря. Перитонзилярний абсцес - показання до видалення мигдалин для виключення рецидиву.

Zurück nach oben

Діагностика хронічного тонзиліту

Візуальний огляд. Ознаки хронічного тонзиліту - це спайки мигдаликів із дужками, наявність відокремлюваних виділень (гнійних, казеозних) у лакунах, зміна форми та розмірів передньої й задньої дужок мигдаликів (симптом Преображенського), почервоніння дужок (симптом Гізе), їхня набряклість (Симптом Зака), збільшення реґіонарних лімфатичних вузлів.

Лабораторні дослідження крові: показники ШОЕ, лейкоцитарна формула, маркери стрептококової інфекції (С-реактивний білок, антистрептолізин О).

Zurück nach oben

Діагностика ангіни

Візуальний огляд. Почервоніння і набряклість мигдаликів, наявність нальоту, збільшення і болючість регіонарних лімфатичних вузлів.

Лабораторні дослідження: посів із поверхні нальотів мигдаликів на флору і чутливість до антибіотиків, мазок на дифтерію (щоб виключити або підтвердити її наявність), клінічний аналіз крові.

Zurück nach oben

Хронічний тонзиліт у дитини: лікування

У разі гострого тонзиліту обов'язково призначається антибактеріальна терапія. Таким чином проводять не тільки лікування мигдаликів, а й унеможливлюють ускладнення, які часто виникають під час ангіни. Рекомендуються місцева протизапальна антибактеріальна або антисептична терапія, знеболювальне лікування, антигістамінні препарати.

За хронічного тонзиліту консервативне лікування полягає у видаленні вмісту з лакун мигдаликів (наприклад, полоскання горла розчинами антисептиків, сольовими розчинами; застосування місцевих антисептиків у вигляді таблеток для розсмоктування та спреїв). Консервативне лікування застосовується, як правило, курсами. Крім того, призначаються полоскання протизапальними засобами, трав'яними настоями. Застосовують також фізіотерапію - ультрафіолетове опромінення й ультразвук на підщелепну ділянку з протизапальними препаратами.

Якщо консервативне лікування не дає ефекту, ангіни повторюються або ознаки тонзиліту залишаються без змін, призначається хірургічне лікування. Якщо діагностується хронічний тонзиліт, мигдалини видаляють повністю.

У медичному центрі «JMC» мигдалини видаляються дитині в стані безпечного медикаментозного сну, що позбавляє психологічного дискомфорту і негативних вражень від відвідування клініки. Одномоментно з видаленням проводиться коагуляція ніші, тим самим на 90% виключається ризик кровотечі. Приблизно через добу після операції маленький пацієнт може покинути стіни клініки.

Хірургічне лікування дитячого тонзиліту в клініці «JMC» здійснюється за сучасними методиками і протоколами, які довели свою ефективність. Для видалення мигдалин використовуються радіохвильовий ніж, лазерна або високочастотна коагуляція, біполярний пінцет. Вони дають змогу значно скоротити терміни перебування в стаціонарі, значно знизити ризик післяопераційної кровотечі та відчутно скоротити період повного відновлення дитини після втручання.

За медичними показаннями в «JMC» застосовуються менш радикальні методи: тонзилотомія, лакунотомія, абляція або фульгурація мигдаликів, лазерний вплив. Рішення про найоптимальніший метод лікар приймає індивідуально в кожному конкретному випадку залежно від стадії захворювання і ступеня поширеності патологічного процесу. Якщо підходить кілька варіантів, переваги кожного з них обговорюють із батьками маленького пацієнта, спільно вибирають найоптимальніший метод.

Zurück nach oben