Важко все-таки звикнути до думки, що "Украина уже не наша". І коли надходять чергові вибори президента України, в Росії починається метушня - ЗМІ починають повідомляти за кого українці обов’язково повинні проголосувати, політологи готують потрібний прогноз, хтось лаштується їхати в Україну, щоб на місці радити російському попихачеві, як перемогти на виборах, той, в свою чергу, прибіг з України, як колись бігали московські князьки у Золоту Орду, щоб запевнити у своїй відданості Москві. Що ж стосується президентських виборів в цьому році, то вони багатьох російських прихильників "інтеграції" та "ліберальної імперії" схвилювали надзвичайно. Ще б пак! Адже зажевріла надія зробити в Україні російську мову державною, ввести подвійне громадянство, а згодом можна буде запровадити в Україні спільну грошову одиницю (звичайно ж рубль), а саму Україну зробити спочатку федеративною республікою. Що буде далі неважко здогадатися. Росія знову намагатиметься зліпити якийсь чи то "Славянский", чи "Евро-Азиатский Союз".

А в цьому році взагалі сталася подія надзвичайно цікава - до Москви прибув в пошуках підтримки не тільки пан Янукович, але й Леонід Данилович зволили прибути. Либонь, йому дуже залежить на тому, щоб його наступником був пан Януковичю. Тільки не питайте, люди добрі, що пан Кучма з цього матиме? Звідки я знаю! Можливо, йому пообіцяли недоторканість, як колись бувшому президентові Росії Єльцину.

Як би там не було, а президент Росії В.В. Путін навіть і не намагається бути безстороннім - він активно підтримує пана Януковича. Те саме роблять російські засоби масової інформації. Щоправда, не всі газети захоплюються паном Януковичом та втручанням Росії у внутрішні справи України. Так, наприклад, 26 жовтня цього року в російській газеті "Русский курьер" з'явилася стаття Олексія Андрєєва "Революция без бархата?", яка присвячена виборам президента в Україні. На мою думку, нема потреби детально коментувати цю статтю, але деякі припущення її автора хотілося б процитувати. Ось, що він пише: "Российский президент продолжает пиарить украинского премьера. Оппозиционеры утверждают, что, помимо хорошо известных внешнеполитических ориентиров Москвы в отношении бывших республик СССР для этого есть весьма веские причины, касающиеся непосредственно кандидата от украинской партии власти. Официально за г-ном Януковичем числятся две судимости по уголовным статьям, но очень может быть, что в Кремле располагают информацией по крайней мере еще о двух криминальных историях, связанных с нынешним украинским премьером". "Так что, - продовжує автор статті,- Виктор Янукович вполне может стать для Москвы самым управляемым президентом на постсоветском пространстве. Если это и в самом деле так, то новации в российско-украинских отношениях очевидны. По крайней мере до недавнего времени откровенный шантаж, связанный с биографиями украинских лидеров, не использовался в качестве инструмента российской внешней политики".

На мою думку, подальші коментарі зайві. Однак дуже хотілося б запитати співвітчизників, які у першому турі виборів голосували за надання російській мові статусу державної мови та впровадження подвійного громадянства : "Кого ви вибираєте? Президента чи пахана? Й чи так ви ненавидите українську мову , що неодмінно бажаєте її знищити, а Україну перетворити в російську губернію? Чи може спокійно жити набридло й закортіло невеликої громадянської війни?" Шкода, що не почую відповіді.

Анатолій Мануйленко, голова Секретаріату ОУН Руху м.Москви.