Добридень, панове!

Скажу честно, що для мене перехід на Лінукс - справа не проста, і я не зовсім уявляю собі, як її здійснити. Активним плюсом Вінди є те, що при всіх її недоліках її можна самотужки поставити і налагодити "під себе", а Лінукс - система непроста, і вимагає додаткових знань. Я - чистий гуманітарій за освітою, і хоча в комп’ютерах розбираюсь для своєї професії дуже добре, та не тішу себе надією, що мені в мої майже сорок років вдасться освоїти нову систему. Втім, що стосується українізації програмного забезпечення, то звичайно це питання надзвичайно важливе, і ним треба займатися.

У зв"язку з цим я хочу звернути вашу увагу на ряд особливостей, необхідних при створенні програмного забезпечення для вчених гуманітарної галузі. За час своєї роботи з комп"ютером (а я не відхожу від нього більше десяти років) я декілька разів пробувала змінити Word на альтернативну програму. Траплялися дуже хороші, зручні програми, набагато швидші, ніж він. Але... в жодній не було можливості зробити зноски. А це є в моїй роботі надзвичайно важливим. Існує система цитувань, що обходиться без зсилок при вказівці на цитоване джерело, але зовсім обійтися без зсилок в якості пояснень і перехрестних зсилок при написанні серйозної роботи - неможливо.

Я це пишу до того, що при виборі, адаптації, і написанні подібних програм потрібно враховувати думку вчених, а не лише спеціалістів з офісних систем, оскільки офісні документи зазвичай значно простіші.

З повагою,
Жиленко Ірина Володимирівна, кандидат Богослів’я.

--------------------------
В тему:

Круглий стіл “Український комп’ютер і операційна система Лінукс”

Український комп’ютер: сучасний стан і перспективи

Проект СЕНСАР: мова, одяг, Лінукс

Проект СЕНСАР

Природний закон, або як нам українізувати українців (програма дій)

Жнива Господні починаються в 2004 році