Аудіоверсія: Церква, Армія, Волонтери: українці довіряють арійським варнам – соціологічне дослідження

Завдяки корона-кризі ми дізналися, що рушійною силою переходу України до постіндустріальної цивілізації є український середній клас. Це соціальна група, що живе власним розумом, власною працею і творенням спільного блага. Середній клас складає приблизно 5% населення.

Завдяки карантину – антинауковому, антизаконному і безглуздому – ми дізналися, що надзавданням етатичної системи є не лише ліквідація середнього класу, а й заперечення духовної природи людини та приниження її до рівня машини. Звідси випливає, що масовий рух середнього класу повинен мати світоглядно-релігійний характер, відтак адекватною організаційною формою руху має бути Аріянська Церква. Це питання ми вже обговорили у статті «Сім переваг Аріянської Церкви, або Що приваблює середній клас і талановиту молодь».

Тих, кого ми називаємо «середнім класом», у давні часи позначали словом «арії», тобто «шляхетні». Арії – це ті ж самі 5% населення, спроможні до самостійного мислення і чесної праці заради спільного блага. Ще з  часів Трипільської цивілізації арії були структуровані на три арійські варни: брахмани (мудреці, «люди Брахми»), ксатрії (воїни, «люди меча», від «кес» – меч), вайсії (господарі, «люди справи», бізнесмени). Це природний розподіл базових соціальних функцій, властивий усім історичним епохам.

Нинішній український середній клас також складається з трьох соціальних груп:

– діячі духовно інформаційної сфери: мислителі, журналісти, блогери, митці, поети, письменники, ідеологи, науковці, цілителі, духовенство тощо;

– діячі сфери оборони і безпеки, військові, добровольці;

– діячі сфери бізнесу, господарського забезпечення та постачання, яких ми сукупно позначаємо словом «волонтери».  

Це ще не варни, а відносно аморфні спільноти, які перебувають у процесі самоорганізації. Це «протоварни» – соціальні підсистеми українського середнього класу. Варнами вони стануть тоді, коли організуються в цілісну систему – постіндустріальну ієрархію «брахмани–воїни–господарі».

Народження такої варнової системи у формі Аріянської Церкви означатиме, що український народ виростив власну голову і почав жити власною волею: аморфний етнос перетворився на структуровану націю.

Як тільки народжується колективна «голова», вона одразу ж починає керувати народним тілом.

Та чи захоче народ сприйняти це керування, адже досі йому подобалися клоуни та брехуни?

Погляньмо, що про це говорить соціологія. 4 вересня 2020 року Центр Разумкова опублікував дослідження з рейтингами довіри населення до соціальних інститутів. Згідно з отриманими результатами, найбільшу довіру викликають три соціальні інститути:

– Церква (63%, баланс довіри +38),

– Збройні Сили України (65%, +37),

– волонтерські організації (63%, +39).

«Церква» – це ті, які совість і справедливість ставлять вище грошей, а до людини ставляться як до одухотвореної істоти, яка заслуговує на повагу і співчуття. «ЗСУ» – це ті, які захищають наше життя і майно. «Волонтери» – це ті, які все це забезпечують роботою і грошима.  

Усі інші соціальні інститути відстають з відчутним розривом, з високими антирейтингами недовіри. Наприклад, рейтинг Верховної Ради 19% (-57), політичних партій 15% (-56), державного апарату 15% (-63).

Що собою являють три соціальні інститути, які користуються найвищою, причому майже однаковою довірою? Це протоварни українського середнього класу – сучасні брахмани, воїни, господарі.

Якщо вони організуються в цілісну систему, то будуть негайно визнані українським народом.

Отже, проблема України не в 95% населення, які часто поводяться як наївні, довірливі та вередливі діти. Проблема у 5% самостійно мислячих патріотів, які досі не організувалися.  

Продовження: Сокупія – аріянська Церква-Держава: Велике Повернення скіфів і готів

Rammstein - Ich will