Блер, Берлусконі, Аснар та компанія закликають до єдності цивілізованого світу перед лицем терористичної загрози. Головним її проявом у даний момент лист називає Саддама Хусcейна та зброю масового враження, якою він володіє, погрожуючи всьому людству. Лист починається закликом не допустити, щоб "трансатлантична єдність впала жертвою наполегливих спроб іракського режиму створити загрозу світовій безпеці". Закінчується ж - вимогою до Ради Безпеки ООН "виконати покладену на неї місію".

Адресати листа не названі, але тут усе ясно й без слів: мова йде про лідерів Німеччини та Франції, які відмовилися підтримати американську позицію з питання щодо Іраку. Висловлена нещодавно в Давосі американським держсекретарем Коліном Пауеллом обіцянка влаштувати цим "відмовникам" обструкцію силами самих же європейців, схоже, почала виконуватися. В цьому сенсі роль Хусcейна тут цілком службова: він виявився лише приводом, щоб вказати лідерам континентальної Європи, які зарвалися, на їхнє місце - в ім'я сформованого світового порядку. А також щоб поборотися за вплив усередині самої Європи. Великий римський принцип "divide et impera" не втрачає актуальності й у третьому тисячолітті.