- Це досить складне правове питання і мало хто з нефахівців може зрозуміти його. Якщо кількома словами - рішення Шевченківського суду є абсолютно незаконним, безпідставним.

По-перше, суд фактично перебрав на себе місію трактувати чиїсь оцінки на предмет їх правильності чи неправильності – хоча суд цього робити не може.

По-друге, коли йдеться про кримінально-каране діяння, таке як розпалювання міжнаціональної ворожнечі, треба, щоб спочатку шляхом проведення попереднього слідства, а потім судового розгляду в кримінальному суді був встановлений факт такого діяння, встановлена особа, яка його вчинила, встановлено і відповідно її умисел - що вона саме таким способом бажала розпалити міжнаціональну ворожнечу між людьми, спровокувати якісь сутички, протистояння і таке інше. А вже після того, як таке рішення суду вступить в законну силу, можна говорити про те, що ця особа протизаконно використала цей ЗМІ у таких цілях. Якщо ж цього немає – то не можна сказати що хтось використав ЗМІ, що тягне за собою припинення його випуску.

І цивільний суд цього встановити не може – у нього немає відповідних інструментів, отже він не може зробити висновок. Таким чином, відповідне рішення Шевченківського суду є просто нелегітимним.

Перше питання – хто використав газету для розпалювання міжнаціональної ворожнечі? Жодної людини не названо в суді. Людини немає – то й не можна сказати, що хтось умисно бажав розпалити міжнаціональну ворожнечу, тому ми й кажемо, що це є дискусія, політична, громадська. Вона складна і певною мірою болісна, але до неї треба ставитися толерантно. Не можна карати газету за те, що вона є провідником громадських дискусій.

Окрім того, Антифашистський комітет не може подавати такі позови – якщо хтось вважає ображеними свої національні почуття, то ця людина може звертатися до суду.

Комітет же повинен, принаймні, представити доручення від таких осіб, - зазначив пан Полудьонний. - Хоча знову таки питання розпалювання міжнаціональної ворожнечі – це елемент публічного порядку , не приватно-правового, не відносин між людьми або між громадською організацією і людьми, а елемент публічно-правового порядку, коли держава вказує на те, що це є злочин.”

Юрій Кармазін, виступаючи під час слухання, звернувся до суду з проханням не лише скасувати рішення Шевченківського суду, а й звернутися до відповідних кадрових інстанцій з поданням про невідповідність професійній посаді судді Саприкіної, яка винесла юридично неграмотне рішення.

Після обіду буде виступати захист Антифашистського комітету, представлений юристами Марією Швець та Євгенією Бажатіною.

----------------------------
В тему:

Головний рабин України за закриття "Сільських вістей"

Янукович – єврейський президент! Кучма – «бідний, золотий» антисеміт. А Ющенко – не «їх» людина.

Так є СДПУ(о) фашистською партією чи ні?

Фашисти в Україні? Де і хто вони?

Єврейські ярлики

Гадюче кодло

Політкоректна ідентифікація ворога

Берлінська конференція з антисемітизму дозволила критику євреїв

Антисемітизм в умовах глобалізації як право нації на самовизначення