Сенсом останніх 25 років розвитку українського народу (1991–2016) було руйнування міфу про «старшого брата» і відділення від Московії.

Чому 25 років? Тому що це природний період зміни поколінь.

Сенсом  наступних 25 років (2016–2041) є заснування постіндустріальної української держави у вільній сім’ї народів Міжмор’я.

Нова українська організація виростає з існуючої індустріальної системи – подібно як зі старої цибулини виростає новий зелений паросток. Цибулина є для нього не ворогом, а ресурсом. Подібним чином нинішня відстала, корумпована і неефективна суспільно-політична система є ресурсом («перегноєм») для розвитку нового суспільства і нової держави.     

Image

Нова українська держава твориться як республіка, тобто вибудовується знизу догори – від первинних організацій до загальнодержавної «спільної справи» (від лат. res publica — справа суспільна, «річ посполита»).

Процедурою формування республіки є демократія, тобто влада демосів – територіальних, ділових або духовних (за інтересами) громад чисельністю до 150 учасників, де «всі знають всіх». Первинні демоси – рої чисельністю до 20 учасників – згідно з простими правилами об’єднуються в сотні, сотні – у полки, полки – у коші, коші – у республіку, республіки – у Співдружність Міжмор’я (цивілізацію).

Оскільки громадянин – це член громади–демосу, то громадянство Вільної Української Держави починається з першого повноцінного демосу, тобто з першої сотні. Хто входить до цієї сотні, той уже стає громадянином Вільної Української Республіки.

Входячи до громади, людина зобов’язується захищати громаду, а громада –захищати свого члена. Тобто тут діє принцип «Один за всіх і всі за одного». Кожен громадянин володіє одним політичним голосом і бере участь у громадських справах. Він захищає й підтримує громаду своєю кров’ю, своєю працею або своїми грошима.   

Мати сотню людей, готових тебе підтримати і захистити – це велика сила. Якщо ж сотні об’єднуються в полк (від 400 до 3 тисяч членів), то громадянство набуває на порядок більшої ваги. Ще більшу силу надає громадянину кіш (до 4 тисяч до 60 тисяч), а найбільшу – республіка (від 40 тисяч до 1 млн. 200 тисяч).

Насправді республіка матиме не менше 100 тисяч організованих громадян, відтак буде спроможна здійснити в Україні всі необхідні перетворення. Якщо ж бажаючих стати громадянами дійде до мільйона, то можна буде ввести додатковий ієрархічний рівень – «земля» (від 40 тисяч до 1 млн. 200 тисяч громадян). Відповідно максимальна чисельність республіки зросте до 24 мільйонів громадян.

– А що робити з нинішніми громадянами України, які не захочуть увійти до демосів Вільної Української Республіки?

Після заснування нової української держави вони автоматично отримають статус підданих, що дозволить їм користуватися усіма економічними правами нарівні з громадянами Вільної Української Республіки. 

– Чи зможе підданий стати громадянином нової держави?

– Так, він може увійти до існуючого демосу Вільної Української Республіки (якщо його до нього приймуть), отже, стати громадянином. Рішення про входження до демосу ухвалює голова демосу.     

– Чи зможуть піддані засновувати власні демоси?

Так, але тільки після входження до вже існуючих демосів. Спочатку підданий входить до наявного демосу, навчається в ньому громадянському порядку, а вже після цього зможе засновувати нові демоси. Тобто після заснування нової держави засновувати нові демоси зможуть тільки її громадяни.

Image