Таку думку висловив Іван Макар, український громадський і політичний діяч, правник, який у свої 58 років є добровольцем батальйону "Айдар": 

"Мені здається, що українці почали усвідомлювати, що Порошенко нічуть не кращий за Януковича, а Яценюк - за Азарова. І внутрішня культурна політика країни,її русифікаторська суть нічуть не змінилася від тої, що велася за часів Януковича. Хоч українське телебачення вже не віщає на цілком зрусифікований Крим та окуповану частину Донбасу, але мовлення стало ще більше російським. Нам демонструють, що окупаційна влада нікуди не ділася. Влада з якогось дива не тільки видає пенсії мешканцям окупованих територій, але й безплатно надає їм такі дефіцитні в Україні газ та електроенергію, дотує вугільну галузь та повертає ПДВ їхнім підприємствам.

Люди готові воювати за свю країну, але лиш тоді, коли ця країна своя. Важко визнавати Україну своєю країною воякам, що брали Луганськ, а потім влада з якогось дива його здала, воякам, товариші яких масово гинули під Іловайськом, куди в котел їх кинуло злочинне командування, воякам, коли їх часто навіть відмовляються оформляти як вояків, а в той же час президентський синок, що і пороху не понюхав, стає орденоносцем. Важко визнавати Україну своєю країною волонтерам, що часто разом з патріотичними громадянами останні свої кошти тратять на Армію в той час, коли армійські посадовці розкрадають як бюджетні кошти, так і допомогу, що надходить з інших країн.

Є приклади у світовій історії, коли люди жертвували свої сімейні коштовності для підтримки національної валюти. Але коли знали, що ці кошти не будуть розкрадатися. Українці на Майдані і на початку війни жертвували своє життя за свою країну, але тепер не хочуть жертвувати, бо побачили, що влада просто марнує їхні жертви. То може досить? Може, може, пора скидати цю злодійську окупаційну владу".