Час, це той стан якого нам бракує Це те що серце чи думка потребує, Це те, що не всилі ми вернути Це те, що не зможем забути... Життя, воно проходить як вітер серед поля Коли знаходить її доля, Ту надію...Ту віру, в якій не потрібно сумніватись І ніколи і нізащо не вагатись... Слова, які сказані були, вже не забути Лиш спогадом ми можем те вернути, Лиш думкою, що воно прийде І цей день...минулим, як правило вже не живе....