Яценюк пояснює, що цей розрив – це кошти, «яких не вистачає на виживання країни», фіскальний розрив показує «скільки не вистачає в країні коштів в 2014 році». Це помилка у розумінні цього терміну, адже фіскальний розрив показує скільки коштів не вистачає для забезпечення планових бюджетних витрат в 2014 році. Він показує скільки коштів не вистачає державному бюджету. 

За стан бюджету відповідає уряд, влада. Кому належить влада в Україні останні років десять? – Олігархату. І сьогодні теж. Був уряд Януковича. Майдан його прогнав. Влада залишилася в руках депутатів, більшість з яких є ставлениками олігархів. Практично їхня Верховна Рада обрала новий склад уряду. Тепер владу олігархів в уряді представляє новий Прем’єр-міністр п. Яценюк. Він інший ніж Азаров, - олігархи ті самі.

Оскільки моральна, політична, економічна відповідальність за стан бюджету лежить на владі олігархів, то фіскальний розрив в 289 млрд. гривень, який допустила їхня влада, демонструє повне, незаперечне, абсолютне банкрутство олігархату, а не країни. В країні гроші є, вони серед іншого і в руках тих, хто не платить податки, грабував і грабує бюджет, в руках олігархів і їхніх чиновників. Частина з цих грошей законна, частина квазізаконна, а частина – це вкрадені, за словами п.Яценюка. Але його уряд списку чиновників, яких треба перевірити на відповідність їхніх витрат їхнім доходам, чомусь нема, а в уряді Австрії, наприклад, є. Крім капіталу, в Україні є люди, які хочуть і вміють поставити діяльність різних підприємств, є люди зі знаннями і вміннями, які вміють працювати, є природні ресурси тому не країна банкрот, банкрот система управління країною, а саме олігархічна владна система.

Схоже, що час перебування в опозиції до владних наперсточників, перебування в контакті з ними не пройшло для опозиційних політиків безслідно. Більшість з них прийняли правила гри Партії регіонів, «навчилися домовлятися», згубили себе, втратила власне обличчя, що завжди передує політичному краху. 

Пан Яценюк, зі своєю програмою «порятунку країни», теж виступив у ролі наперсточника, прости Господи. Під ґвалт про банкрутство країни, про необхідність її порятунку він фактично коштом середнього класу і бідного населення прагне врятувати збанкрутілу владу олігархату. Вищий наперсточний пілотаж! Але Майдан на таке вже не ведеться. Папереднікі розвили, посилили суспільний імунітет до наперсточництва. 

Ще в 1988 році, за словами одного монаха, теперішній митрополит Черкаський Софроній говорив під час своїх проповідей: «Комуністи-богоборці навчили вас брехати і красти» - так він викривав пороки совків. Вони, ці пороки, склали суть людського наповнення комуністично-кримінальної влади попередніх років. Комсомольське покоління виявляється теж вражене цим пороком. А люди вже вивчили уроки, які дала їм влада за роки незалежності. Ось вони: бійся всякої неправди – це урок перший. Другий – не бійся ніякої правди. Правда робить людину і народ сильними, тому що довіра між людьми постає лише на правді, а довіра – це головний ресурс, якого потребує українське суспільство.