Корона Данила Галицького (1201-1264)

Добре це чи погано? Для кого як. Усе залежить від того яким чином ми бачимо своє майбутнє - осібно чи остаточно розчинившись всередині Європейського Союзу, у більшісті держав якого посада президента є суто номінальною. Скажімо, хто з нас знає прізвище, ім`я, по батькові "президентів" ФРН, Туреччини чи Італії? Але ми дуже добре знаємо персони тамтешніх прем`єрів. І не лише завдяки їхній яскравій вдачі.



Формально, гібридні (змішані, напівпрезидентські, президентсько-парламентські) форми державного правління в Європі лишилися тільки у чотирьох суб`єктів - Франція, Португалія, Румунія, Україна. Враховуючи потужні традиції французського політичного організму, навряд чи там щось найближчим часом зміниться, хіба що в протилежному напрямкові. А ось із рештою трьох економічно відсталих попрацюють... Щодо інших, то "президенти" виконують там ті самі ритуальні функції, що й монархи. Підписують листівки, фотографуються з плюшевими ведмедиками, відвідують дідарні та їдальні для військових.

Ще одна цікава деталь. Поза межами Європи цей суто європейській продукт розповсюджений переважно у колишніх західноєвропейських колоніях, які втім не позбулися відносин залежності зі своїми метрополіями. Куди ж без них? ..Та й хто їх відпустить? ...Натомість 90% країн Латинської Америки, власне США, Іран, Середня Азія та навіть Південна Корея лишаються на позиціях жорсткого президентуалізму. ...Росія? Також гібрид, бо є членом Ради Європи зі скасованою смертною карою в комплекті.

Прикрита фіговим листям софізму "парламентська республіка" держава з відтятою головою (даруйте за натуралізм) конче потрібна Зовнішньому Управлінню та національним клубам олігархів. Посаду наділеного верховною владою президента вони вважають зайвим запобіжником у просуванні власних інтересів, непотрібною ланкою у виконанні прийнятих ними рішень. Їм значно легше провести потрібну прем`єрську кандидатуру через парламент, ніж роз`ятрювати людям душу на президентських виборах.

За українських реалій пояснити це взагалі елементарно: "диктатура", "внутрішнє протистояння", "для чого?"

В одному зі своіх останніх звернень Віталій Портніков прямо запропонував обирати президента парламентом. Мовляв, кожні президентські вибори у нас перетворюються на Священную Війну західняків зі східняками, православних з католиками і т.д.

Почули. Точніше завчасно озвучили й не помітили жодної зворотньої реакції.

Тільки хто пояснить виборцям що фактичного Керівника Країни (поняття "глава держави" лишіть собі на згадку) тепер обиратимуть БЕЗПОСЕРЕДНЬО не вони, а обрані ними представники у Верховній Раді під час голосування за персональний склад Кабінету Міністрів? Враховуючи ж що 50% обранців йдуть за партійними списками, то "маленький українець" до всього ще й не знатиме наперед ХТО САМЕ обере йому Прем`єра із президентськими повноваженнями, бо партії ніколи не гребували розпродажем прохідних місць у списку, а за нових умов вартість такого дорогоцінного товару сягне нечуваних позначок.

Звичайно ж, регіональні еліти Південного Сходу вимагатимуть тепер створення верхньої палати парламенту. І, знову ж таки, посилаючись на провідний європейській досвід. Захід і Центр погодяться, але за умов відмови від федералізації.

Як це називатиметься? Унітарна двопалатна "парламентська" (тобто прем`єрська) республіка. Точнісінько як у Польщі, Чехії та Італії.

В тему:

Проголошуємо Третій Гетьманат, обираємо Гетьмана, прискорюємо події!