“Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування”. Панас Мирний.

Однією з таких помилок є надужиття дієслова “бути”. Як твердить С. Караванський, українській мові властивий безособовий пасив. Однак часто трапляються конструкції, побудовані на зразок російської мови. Приклад: “На сьогодні достеменно не було вивчено діяльність ОУН-УПА”. Така побудова речення є помилковою. Українською буде так: “На сьогодні достеменно не вивчено діяльність ОУН-УПА”.

На жаль, речення з такою помилкою трапляються часто: “Книжку було видрукувано” – “Книжку видрукувано; “Був порушений спокій саду” – “Порушено спокій саду”; “Дорога була вистелена знову” – “Дорогу вистелено знову”.

За російським зразком побудовано й таке речення: “Кінець жнив: пшениця зв'язана в снопи”. Правильно так: “Кінець жнив: пшеницю зв'язано в снопи”. Відповідно: “ Нові підручники були видані усім п'ятикласникам”. Правильно: “Нові підручники видано усім п'ятикласникам”. Пшениця ж не могла сама зв'язатися, як і не могли видатися самі підручники.

Отож, не вживаймо зайвих слів, і наша мова буде лаконічнішою і точнішою.

?Це все чи все це? ?Яка з тих форм є українською? На перший погляд, наче й нема різниці. Проте мовознавці стверджують, що український варіант “Це все”, оскільки похідні форми від цього сполучення виразніші й коротші. Приклад: це все – з цього всього. Все це – зі всього цього.

Треба уникати також таку форму: “Як гнітюче діє”, зайвим у якій є дієслово “діє”. Правильно вираз виглядатиме так: “Як гнітить”. “Як паралізуюче діє” – “Як паралізує”.

Вираз “незважаючи на” доцільно замінити одним словом “попри”: “Незважаючи на холодну осінню погоду, діти багато гуляють” – “Попри холодну осінню погоду, діти багато гуляють”.

Доцільно також частку “адже” замінити на частку “ж” або “же”, яка передає смислове навантаження попереднього слова: “Адже справа не в тім, що...” – “Справа ж не в тім, що...”. “Адже нема нічого” – “Нема ж нічого”.

Також нам у свій час нав'язано такі варіанти прикметників, як джерелоподібний, желатиноподібний, кашкоподібний,клиноподібний, клубочкоподібний, листоподібний і інші. Українці мають простіші форми: джерелуватий, желатинуватий, кашкуватий, клинуватий, клубочкуватий, листуватий... Із цим питанням можна ознайомитись глибше у статті Дублетні форми.

Вдосконалюймо власну мову, борімося за її чистоту та смислову точність.

Використана література:

Караванський С. Що нас губить, або чому нас не читають?

Академічний тлумачний словник української мови в 11 томах.