?Що криється за "антиволхівськими позиціями" княгині Ольги?
?Що криється за "антиволхівськими позиціями" княгині Ольги?
«Все тече, все змінюється, немає нічого нерухомого»
Геракліт Ефеський (бл. 520 - бл. 460 рр. до н. е.).
Влучні слова. Саме Сонце кожну мить інше, але завжди залишається Сонцем.
Першооснова ПРАВильного світогляду залишається незмінною, бо ІСТИНА вічна. Вона не залежить від всіляких віянь, вподобань, сприймаємо ми Істину чи формуємо свою істину.
Колись жили одні люди/раса тепер інші(а), а далі прийде/приходить інші(а). Але, в цілому, людство залишається. Бо людство створене Творцем, а не з'явилося нізвідки.
Була одна система вірувань, прийшла інша, приходить знову ніби інша. Але, знову ж таки, Істинний світогляд буде підтримуватися його Носіями (назвіть їх брахманами, або вчителями-будителями, якщо хочете). За цим вони слідкують.
Волхвізм та його язичництво, як система "донесення високих знань до простих людей" були дієвими до якогось часу. Але, на жаль, зараз можна стверджувати, що з деякого часу вони не забезпечували виконання вищої мети – просвітництва народів, перетворення їх у слов'ян-русів. Через невчасну реформу системи духовного керівництва величезною вже на той час державою (від Руського до Балтійського морів з півдня на північ, та від Ельби до Уралу з заходу на Схід) послабився вплив Трояні волхвів-укрів та некерованість віддаленими провінціями. З'являлися самоназвані волхви (з учнів, але не посвячених), народи не надто переймалися духовними основами волхвізму, через що язичництво набувало все більше ознак саме тієї "політеїстичності, пантеїстичності, шаманізму, тотемізму" (сюди і сюди).
Це розуміли і світські провідники народу – князі. З властивою їм рішучістю та різкістю (!кшатрії все ж таки!) вони пробували вказувати Трояні на відцентрові мотиви, які виникали в державі. А вони набували все частіше і явніше ознак некерованості.
Проблема ще була й у тому, що волхви-укри не бажали віддавати керівних позицій світській владі – все-таки, вохвізм передбачав верховенство духовного над матеріальним.
Княгині Ольга не могла не бачити такого стану речей. Як буває в такому разі? Коли система не виконує своєї функції (!а вона ніколи і не визнає цього!), шукають (або створюють) іншу. На щастя волхвізм залишав свої життєдайні сліди впродовж всього руху через Шумер, Вавилон, Асирію аж до Русі – зерно, яке дало дружні сходи та щедрі плоди, проросло серед галілеян (галло-тиверців), створивши нову систему – хрестиянство. По суті – це був оновлений волхвізм. (А.Д. – Оновлення системи закладено в самій системі. Зерно гине, але проростаючи, дає життя новій рослині. Також зерно майбутнього оновлення християнської церкви знаходимо в "Добрій новині Ісуса Хреста, Сина Божого").
Ольга всіляко намагається повернути свою державу (оскільки волхви не переймаються цим) в сторону справжнього вчення про світобудову. Звісно, гниюча система їй противиться – волхви через князів Рюрика, Олега ІІ, Ігоря, Святослава намагаються підтримати та відновити давній стан речей, але "плід уже гниє", і Ольга це бачить.
Водночас, Ольга бачить, як за допомогою хрЕстиянських цінностей (хай і спотворених) імператори Візантії ефективно правлять не лише своєю імперією, але й впливають на інші народи на тодішній історичній карті світу (як свого часу й це робила Дулібія Рось/Русь з процвітаючим істинним волхвізмом).
Як не прикро, але переслідуючи вищі цілі, довелося княгині йти на жертви. В процесі впровадження нової системи (посіву зерна хрЕстиянства – читай "аріанства") гинуть князі Ігор та Святослав.
Слід згадати, що не раз князі, княгиня Ольга, Ярополк Святославович, Володимир Великий, намагалися схилити волхвів до очолення хрЕстиянської церкви, яку князі були готові зробити державною.
Цікаво, що серед відомих з літопису схем акту вибору віри Володимиром Великим (прийняття католицизму, іудаїзму та православ’я) була ще одна модель: створення православної митрополії, де митрополитом мав стати волхв.
Волхви щораз відмовлялися. І це було кінцем волхвізму та, нажаль, поховало під каменем, спочатку замовчування, а потім і забуття, всю древню історію слов’янства нашого роду. Стався черговий "кінець світу".
Добре було б, щоб прихід нового світу (Перехід 4, Третій Гетьманат, стартап Вишня Борія, тощо) не клав на жертовний камінь вселенську історію людства.
Дбаймо про це!
