Більшість поляків вважає, що минуле розділяє наші народи
07/08/2013 - 16:50
Більшість поляків вважає, що минуле розділяє наші народи
Світ
політологіяhttps://www.ar25.org/node/22629
Про це свідчать результати опитування, проведеного авторитетним Центром дослідження громадської думки (CBOS) в рамках проекту "Важка пам'ять: Волинь 1943", повідомляє Polonews із посиланням на Польське Радіо.
При цьому 63% опитуваних вважають примирення між сучасною Польщею та Україною можливим, тільки 21% вважає, що воно не можливе і 16% не змогли відповісти.
Варто зауважити, що у неможливість примирення між двома народами вірять респонденти старшого віку, без вищої освіти та особи, що не задоволені власним матеріальним становищем.
При цьому 46% визначають сучасні стосунки між Україною і Польщею як "і не погані, і не гарні", а 18% респондентів не можуть відповісти на це питання. Гарними польсько-українські стосунки вважають 21% опитаних, поганими - 15%.
Оцінка польсько-українських стосунків залежить від віку опитуваних: чим старші респонденти, тим більш вони критичні.
Опитування було проведено у червні 2013 року, репрезентативна група становила понад 1000 дорослих громадян.
Згідно з цим же опитуванням, 31% населення Польщі нічого не знає про Волинську трагедію. При цьому 47% опитаних не знають, хто був жертвами і злочинцями у цих подіях.
Останні записи
Опубліковано
Доктор Смалець
8 July, 2013 - 23:15
На мій погляд, найгірше, що можна зробити для розвитку польсько-українських стосунків, це почати спільно копирсатись у минулому, намагаючись знайти там якусь золоту середину, що влаштує обидві сторони.
Цілком очевидно, що для нормальних поляків Армія Крайова - це їхні національні герої, так само, як для нас - Українська Повстанська Армія. Неможливо змінити такі "стереотипи" без паплюження пам'яті власних предків, які почнуть перевертатись в своїх гробівцях. Адже ми чудово розуміємо, що в світовій історії великі національні герої одних народів є кривавими катами і прόклятими покидьками в очах інших, сусідніх народів, з якими періодично велися війни з метою територіальної чи іншої експансії, простіше кажучи, з метою виживання. А на будь-якій війні гинуть, на жаль, не тільки солдати, але й мирне населення, що автоматично перетворюється в заручників конфлікту.
Гадаю, що для добрих стосунків нам з поляками достатньо мати звичайну взаємну повагу до загиблих та утримувати в належному стані місця їх поховань. У польсько-українському діалозі цю тему слід дипломатично обходити і зосередитись на вирішенні інших, насущних проблем та реалізації взаємовигідних проектів.
А будь-які офіційні каяття і прощення тут недоречні, бо все одно ніхто не повірить...
Опубліковано
Арій
9 July, 2013 - 09:06
Гадаю, що нинішнє керівництво Польщі не прагне добрих стосунків, а прагне панування в регіоні і розширення своїх меж впливу.
Опубліковано
Доктор Смалець
9 July, 2013 - 10:44
Про яке панування в регіоні може мріяти країна, що вступила в євроспільноту? Там головне - бути чемним і толерувати всяку холєру, щоб підкинули більше кредитів. Поляки хочуть тільки відсунути подалі границю з Азією - тоді їм здаватиметься, що вони - ніби в центрі. Насправді, середина світу - тутво, де ми собі сидимо тисячі років і жуєм галушку :-))
Опубліковано
Українець
9 July, 2013 - 12:28
По-перше, після смерті Качинського Польща стала сателітом Маскви у зовнішньо-політичних справах (хоча й залишилась у складі НАТО та ЄС).
По-друге Польща претендує на роль неформального лідера у середній Європі (в зоні між Росією та Німеччиною).
Кредитувати Польщу може в тому числі і Газпром.
Саме так: Польща мріє захопити геополітичний центр Європи, щоб посилити свої позиції в цілому.
Опубліковано
Доктор Смалець
9 July, 2013 - 14:45
Маєте рацію. Ніщо так не посилює паразитичні нахили в гоноровому суспільстві, як приєднання країни до якоїсь великої і успішної (хм?) спільноти. Хочеться одночасно доїти і МВФ, і РФ, і при цьому ще й плавно перетворюватись на такого собі регіонального (але ж таки геополітичного!) лідера, провідника ідеї „Чорноморсько-Балтiйського союзу” тощо. Це може тішити чиїсь амбіції, але щось не видно і не чутно сольної партії наших дорогих сусідів в тому європейському кваканні (втім, я можу помилятись).
Ну, а з Україною цей номер взагалі не пройде: якщо ми всіх своїх президентів мали в носі, то хто ж буде розшаркуватись перед якимись забугорними авторитетами зліва чи справа. Можливо, в тому є наша біда, що ми взагалі нікуди рухатись не збираємось: ні взад, ні вперед, ні в Європу, ні в Азію. Дешевий газ був останнім реальним важелем для наших геополітичних посувань. Наразі ніхто нас вже, здається, нікуди не тягне, тож для початку треба розібратися з власними паразитами, яких нам ніякі брати-поляки з хребта не вичухають, а потім вже будувати поважні геополітичні вектори і вісі.
Опубліковано
Миро
9 July, 2013 - 15:18
Особливо сподобалось про паразитів! Україну очікує масовий рух за здоровий спосіб життя, що передбачає очищення від паразитів, в т. ч. соціальних.
Опубліковано
Олена Каганець
8 July, 2013 - 22:39
"А будь-які офіційні каяття і прощення тут недоречні, бо все одно ніхто не повірить..." Згодна!!!
Опубліковано
Тур Ярий
10 July, 2013 - 08:59
Добросусідські стосунки між народами виникають тоді, коли такі народи є духовно близькими (яка "духовна" близькість може бути із католиками, якщо вони причащаються без вина (гумор).
В іншому випадку добросусідські стосунки виникають ситуативно, коли з'являється спільний ворог. Впевнений на всі 100%, як тільки виникне сприятлива ситуація відкраяти кусок України, Польща це зробить без роздумів.
Проте, мудрість полягає в тому, щоб використати ситуативні союзи на взаємну користь, тоді ти нікому нічого не винен.
Опубліковано
Доктор Смалець
10 July, 2013 - 10:06
Слушно. У вічній боротьбі за виживання немає вічних друзів і вічних ворогів. Є актуальні союзники і потенційні союзники.
Опубліковано
Миро
13 July, 2013 - 14:57
У Просторі волі нема ворогів - там усі друзі, хоча творча змагальність існує.
Опубліковано
Дуб
13 July, 2013 - 00:33
Польща фінансує тиху культурну, історичну і економічну експансію на Україну. Звинувачувати в цьому Польщу чи поляків не приходиться - самі винуваті, що таке допускаємо.
Різниця між самоусвідомленням поляка і українця величезна. Інші "різниці" також дуже суттєві. Історію можна забути, але вона є корінням сучасних квіточок...
Про яку дружбу говорим? Для початку тре позбутись їх ресурсовичерпуючих і екологічно шкідливих виробництв, розгребти шалено невигідні договори оренди промислових і культурних об"єктів, позакривати центри "опольщеніїзації" в обл.центрах, заборонити на території нашої країни їх історичні фільми, що стосуються спільної історії (як викривлення історії і брехливе наклепництво на укр.націю), і запропонувати їм зробити те ж саме. Є ще цікава тема про кордони...
Опубліковано
Доктор Смалець
13 July, 2013 - 13:54
А я колись з великим задоволенням читав Сенкевича "Вогнем і мечем" (в оригіналі, без купюр політкоректорів), де він на цілу сторінку описує вигляд і поведінку Богдана Хмельницького: як вічно п'яну підступну потвору з червоною пикою, що віроломно наказує стратити польських парламентарів тощо. Мені було дуже весело це читати і я ще більше став пишатись нашим національним героєм, який так добре допік своїх ворогів, на багато років вперед :-). При цьому моє загальне доброзичливе ставлення до поляків зовсім не погіршилось, та й інтерес до польської культури тільки збільшився.
Гадаю, що ми повинні знати своїх сусідів з усіх сторін, тоді буде набагато легше і дружити з ними, і перемагати їх, якщо прийдеться.
Звичайно, дітям, які це дивляться або читають, треба все пояснювати, щоб у них вироблявся імунітет від чужинецької пропаганди, бо повністю перекрити ворожі інформаційні канали в наш час нереально.
Опубліковано
Олена Каганець
13 July, 2013 - 22:14
",,,повністю перекрити ворожі інформаційні канали в наш час нереально" - саме так! Діти за згодою їхніх батьків їдуть в Польщу вчитися (щоб там залишитися - бо ж Европа!) Польща проводить мудру політику. В Україні політики (справжньої) немає! Лише "мишина возня", яку називають політикою різні політикани і політологи вигрібної ями! Тож є чому вчитися в Польщі!