Якщо в 50-ті роки переважали російсько-українсько-білоруські шлюби, то нині усе популярнішими стають союзи із вірменами, грузинами та азербайджанцями.

- Російські москвички інстинктивно шукають чоловіків, спроможних забезпечити потомство, - роз’яснює кандидат біологічних наук Ольга Курбатова. – А чимало мігрантів з Закавказзя та Північного Кавказу обіймають в столиці благодатні економічні ніші. Причому більшість дітей від змішаних шлюбів обрали російську національність. Генний потік по батьківській лінії призводить до того, що за 10 поколінь генофонд росіян Москви на 70% буде складатися з “чужих” генів. Буде змінюватися і антропологічний вигляд населення Московського регіону.

До революції в Москві нараховувалося не більше 5% змішаних подружніх пар. Головною перепоною були релігійні переконання.

Як стверджують генетики, сучасні процеси можуть викликати переворот в етнічному та конфесійному складі Москви. Чисельність росіян у Москві падає завдяки й низькій народжуваності. Представники мусульманських конфесій в цьому відношенні набагато активніші. В чеченських, дагестанських, азербайджанських родинах прийнято мати багато дітей. До того ж столичні мігранти перебувають у найрепродуктивнішому віці – 29-30 років. Показники смертності у мусульман в 1.5 рази менші, ніж у православних.

(Друкується у скороченому вигляді)