Непокора - це не бунт в рамках системи: вийти на Майдан і вимагати щось одне, наприклад, Податковий кодекс, або покричати перед парламентом, вимагаючи соціального захисту. Справжня непокора починається, коли людина, ненавидячи систему і будь-якого представника влади, ставить його поза моральних законів суспільства та намагається всіма силами йому не підкоритися - правовими і неправовими методами: це і незаконна підприємницька діяльність, і незаконний обмін валют. Це принцип - ні копійки державі. Це мовчазна, стійка непокора владі.

Коли Великобританія в Індії оголосила податок на сіль, Ганді влаштував марш непокори. Він пройшов до океану і особисто очолив незаконний видобуток солі. І заявив, що кожен індієць має право, не сплачуючи нічого Великобританії, добувати сіль і робити з нею те, що захоче. Зараз, коли держава у вигляді Арбузова, Азарова, Тігіпка та інших «покращувачів» починає вводити дурні обмеження, податки на обмін валюти, нові митні збори, громадяни можуть оголосити державу поза особистого закону.

Це і обмін валюти один з одним, приховування валютної виручки, незаконна підприємницька діяльність, це максимально тіньовий ринок і, звичайно ж, масова непокора владі. Міцніше двері і побільше замків від державних очей. Держава, геть з нашого життя!

Тому що, коли ви чітко усвідомлюєте, що весь держапарат, всі чиновники сидять з однією думкою - відібрати всі ваші гроші, закони і постанови приймаються, щоб відібрати ваші гроші, банківська система створена для того, щоб відібрати всі ваші гроші, митниця існує для того, щоб відібрати всі ваші гроші, ви оголошуєте всю державу злодієм.

І не важливо, на якому рівні ви приймаєте рішення про свою власну непокору, ви повинні йти до кінця. 100% в тінь, 100% недовіри всім чиновникам.

Масова непокора повинна продовжуватися до тих пір, поки не будуть прийняті закони, що усувають державу з економічного життя громадян. Сьогодні у нас вже є велика мета, заради чого все це робиться. Україна може стати першою в світі безподатковою державою на величезній території з кращими умовами ведення економічного життя громадян.