45-річний лідер ”Народної самооборони” Юрій Луценко запізнюється майже на годину. Під’їжджає сріблястою ”Тойотою Кемрі”. З переднього сидіння встає охоронець і подає екс-міністру внутрішніх справ піджак. Ідемо до кабінету в дальньому кутку партійного офісу.

— Коридори опозиції набагато довші за коридори влади, — жартує дорогою Луценко.

Його кабінет ”прикрашений” фоліантами українських подарункових видань, стендами зі старовинною зброєю, яку господар колекціонує. У кутку на лафеті стоїть гарматка. Екс-міністр хвалиться, що козацька. На стіні висить картина із зображенням помаранчевих валянків.

Чому за кілька років на посаді міністра внутрішніх справ ви не змогли реформувати міліцію?

— В Україні пострадянське міністерство міліції. 2005 року ми подали до Ради нацбезпеки й оборони концепцію перетворення МВС на європейську інституцію. За польським взірцем цивільний міністр визначає політичну стратегію. У його підпорядкуванні має бути перший заступник — начальник національної поліції. У мене ним був Москаль, потім — Євдокімов. Він займається всім — боротьбою з організованою й економічною злочинністю, наркотиками, карним розшуком. Під МВС — внутрішні війська, прикордонна служба, міліція громадської безпеки й цивільний підрозділ державної міграційної служби. РНБО про це дискутувала при усіх секретарях по одному разу. Більше їм було нецікаво. Як можна в Україні підпорядкувати прикордонників МВС? Їх же очолює брат Литвина і вони не хочуть втрачати вплив, — сміється. — Без радикальних реформ я міг лише покращувати міліцію. Була реформа у ДАІ, коли ми ввели ”візири”. Одразу — на 30 відсотків менше трупів на дорогах. Закони по інших підрозділах досі лежать у Верховній Раді.

У вас у парламенті була коаліція. Вистачало голосів приймати закони й без опозиційних депутатів.

— Уряд Тимошенко був урядом меншості. Він не мав підтримки в Раді. А коли ситуативна більшість була — ”регіонали” блокували сесію, — Луценко активно жестикулює. Його обличчя червоніє. — Ще одна причина — застарілі погляди членів фракції, які служили в цих відомствах. Я казав: для того, аби вичистити міліцію, треба ввести поняття ”провокація хабара”. Мене не підтримали.

Яка має бути зарплата, аби викоренити хабарництво в міліції?

— Не буває такої зарплати, яка перекрила б розмір хабара. В міліції не така вже й погана платня. Якщо для Києва 1500 гривень зовсім небагато, то в Лубнах на Полтавщині це — достойні гроші.

У наших умовах для боротьби з хабарництвом потрібен тотальний контроль та серйозні соціальні гарантії міліціонерам на пенсії. Я був проти безкоштовної роздачі житла. Треба давати міліціонерам службову квартиру під кредит на 20 років. У разі відсутності доган на роботі цей кредит сплачує держава. Уряд підтримав це, а парламент — ні.

Сьогодні влада може реформувати міліцію?

— Реформувати треба не тільки міліцію, а й прокуратуру, всю правоохоронну систему. Згідно з чинним законодавством поки справа дійде до суду, злочинці мають можливість домовитися зі слідчим або суддею. Міліція, прокуратура, СБУ, податкова, прикордонники, суди на цей момент найбільш корумповані та неефективні у державі.

Президент каже, що розпочинає масштабні реформи й будує нову країну.

— Для кого будує? Лише для себе.

Ви бачите роботу міністра Могильова з реформування міліції?

— Ні. Був результат від використання радарів ”візир”. Могильов сказав, що це неприйнятно. Хоча в усьому світі використання ”візирів” покращує ситуацію на дорогах.

Ви зустрічалися з Могильовим, щось радили йому?

— Він не вважає за можливе зустрічатися зі своїми попередниками. Звільнив моїх заступників, керівників карного розшуку, управлінь по боротьбі з економічною злочинністю, наркотиками та їх заступників практично в усіх містах.

Як оцінюєте його роботу?

— У мене було розуміння своєї задачі — включити світло в міліції, бо її боялися й ненавиділи. Сьогодні завдання інше — охороняти головне тіло країни. Міліція забезпечує стабільність. Але при цьому на 25 відсотків збільшилася кількість тяжких злочинів.

Нинішній міністр пояснює це тим, що при вас фіксували не всі злочини.

— Абсолютна брехня. Ріст злочинності зафіксували, коли почалася криза. Перше погіршення ситуації відчули в Маріуполі Донецької області. Там зупинилися заводи й моментально виросла кількість розбоїв та крадіжок. На вулиці вигнали весь офіцерський склад, надали допомогу із сусідніх областей. Збили ситуацію там, почали маневрувати по Донецькій області, а потім — по усій Україні. Зараз у цьому напрямку нічого не робиться.

Як до вас ставляться колишні підлеглі?

— Даїшники усміхаються, коли зупиняють мене. Кажу: ”Чому? Я ж вас давив”. Вони пояснюють: хоча тоді патрульні й мали самі ”заробляти” на бензин і ремонт службових авто, але не було плану, скільки в день принести керівництву. Сьогодні відомо, скільки має принести в касу кожен працівник ДАІ або ”Беркуту”.

І скільки?

— Не знаю. Нехай цим прокуратура займається.

Відомо, що призначення на посаду в міліції можна купити за гроші. Про які суми йдеться?

— До 2005 року говорили про 3 мільйони доларів за посаду керівника міліції у ”солодких” областях — Одеській, Полтавській або Київській.

Звідки беруться такі суми?

— У Полтаві, наприклад, тече труба з нафтою. А в неї були десятки врізок. Із них наповнювали так звані сигари, що возять газолін. Ці машини у супроводі ”мигалок” ДАІ їхали на заправки, а гроші ”налом” ішли в кишені. Цю штуку ми поламали 2006 року.

На Одещині міліція може покривати контрабанду. На Волині свого часу був автомобільний ”клондайк”, коли машини розмитнювали в рази дешевше.

Якщо за посади платять такі гроші, значить, їх можна ”відбити”?

— Так. Але у своїй абсолютній більшості міліція не є бізнес-системою.

Чому в Грузії вдалося побороти корупцію в міліції, а в нас — ні?

— Там є політична воля глави держави, достатня кількість його однодумців у парламенті, які приймали систему ”ломки” і дуже високого фінансування нової поліції. Запровадили сицилійську систему ”стуку”: людина, яка дає хабар, може показати, кому вона несла. А той — показати на іншого. Весь ланцюг звільняється від покарань — крім останнього, який збирав.

Грузинський варіант в Україні можливий?

— Сьогодні держава фінансує міліцію на 40 відсотків. Усе інше — платні послуги, які надають органи внутрішніх справ: техогляд, довідки про несудимість, реєстрацію зброї. Я хотів, щоб міліціонери взагалі не брали грошей у руки, крім зарплати. Ми віддали техогляд у приватні сертифіковані точки. Далі треба скасувати реєстрацію авто в міліції. Нехай цим займаються місцеві органи влади.

Чому міліція, яка має боротися зі злочинністю, сама її ”кришує”?

— Законами міліцію від цього неможливо вберегти. Тут важливий приклад першої особи. Але як можна говорити про чесність дільничного, якщо міністр купує ”кадиллак”? А в дільничного немає й ”жигульчика”. Мало того, населення саме хоче давати хабарі, бо так швидше. Кожен суне даїшнику купюру, а потім від’їжджає й каже: ”От суки, корупціонери!”. І дорогою прикидає, як він у студента на завтрашньому заліку відіб’є ці гроші.
 

В тему:

Яку нову країну ми будуємо?

Очищення згори або очищення знизу: геостратегічний прогноз

Як перемогти корупцію: досвід Гонконгу

Свята простота