Є слабка надія, що дорослі дяді і тьоті, які пристрасно проциндрюють народні гроші на чужі і ворожі Україні справи, як-то кавеени, мамаду-какаду, вєрок сердючок, врешті-решт згадають, що у них є свої, українські діти.

Бо діти наші можуть вирости чужими без знання віршованої казки "Лис Микита" Івана Франка, народних казок "Рукавичка", "Колобок", "Коза-дереза", "Лисичка-сестричка". З допомогою наших "дядьків отєчєства чужого" вони не взнають про героїв рідних казок Телесика, Котигорошка, пана Коцького, зате взнають, що таке чужий трансформер чи тамагочі. А Вовк у казках буде розмовляти лише російською мовою.

"І чужому научайтесь і свого не цурайтесь" - заповів нам Тарас Шевченко.

Нам своє робить. Будемо любити рідне і мудре народне своє, українське. Будемо розбудовувати і цю сторінку.

Адреса - http://abetka.ukrlife.org