Насправді всі ми знаємо, що хунта – слово хороше.

Хунта – це чисте довкілля і суворі репресії проти тих, хто його псує.

Хунта – це свобода і порядок, тепле Сонце і тихий Місяць.

Хунта – це ввічливий охайний чиновник, який у випадку хамства і бикування втратить роботу, житло, майно і волю.

Хунта – це відсутність безквартирних офіцерів, шустер-live та бомжів на вулицях.

Хунта – це коли за хорошу роботу платять хороші гроші, а паразити стають об’єктами цькувань та паплюжень.

Хунта – це народовладдя і правосуддя.

Хунта – це генерал Августо Піночет, рішучий нетолерантний дідусь з лагідною посмішкою Кращого друга велосипедистів, чиє слово має вирішальну вагу апріорі.

Хунта – це спогади про дитинство, смачне вишневе варення бабусі-сталіністки, захоплююча розповідь дідуся-учасника бою під Бродами і хороші пенсії для дідуся з бабусею від добрих чорних полковників.

Там де хунта, там нема ліберального пекла. Там все просто і чисто. Простота і чистота.

Не треба казати погані слова на хороше явище.

Улюблений марш генерала Августо Піночета:

---

В тему:

Третій Гетьманат

Безпечно. Чисто. Весело

Стратегія УНГ

Прощавай, демонократіє... Аналітичні нотатки напередодні диктатури