“Головний революціонер”, який на тій добряче проплаченій “атракції” став президентом величезної країни, вкотре побоявся вийти до “своїх маленьких”, щоб відзвітуватись за пророблену роботу (“бандити сидітимуть в тюрмах”, “5 млн робочих місць” тощо) і сховався за іншою трагедією нашого народу — Голодомором.

Апофеозом його лицемірної активності стало раптове і нагальне спорудження меморіалу пам’яті жертвам страшної трагедії українців, загальною вартістю майже $800.000.000 і помпезний концерт за участю “самого” Поплавського — і це у час, коли живі українці стараннями влади опинились на межі виживання. Так, 10 млн. невинно убієнних більшовицькою “машиною смерті” — це дуже страшно, але не менш страшною є цифра втрати більше 6 мільйонів українців за час правління К.К.Ю. (і це при майже мільйонних міграціях в Україні різношерстих інородців та лозунгах “будьмо толерантними”). Може і цей факт варто якось відзначити, чи треба чекати 15 років (якраз коли за планом “світових демонократів” українців має залишитися менше 20-ти мільйонів)?..

Тепер щодо т. зв. “світової кризи”, яка начебто і є “винною” у всіх бідах, які спіткали українців під час правління злочинної триголової влади. В Польщі, як виявилось кризи чомусь немає — все тому, що їхній уряд вирішив не підтримувати збанкрутілих лихварів ( в нас же мільярдні позики пішли якраз на підтримку банків, які з новою силою розпочали свої фінансові афери), а також взяв курс опиратись на внутрішнього виробника і споживача. В Білорусі теж не спостерігається якихсь особливих катаклізмів, як, до речі і в Росії. Та й в тій же Америці бензин подешевшав у кілька разів, тобто став удесятеро дешевшим, ніж у нас (це ж лише у нас навіть бабки на базарах пропорційно прив’язують ціну моркви до росту цін на паливо, а вже потім її ніяк не опускають).

В цей час “недоторкані клоуни” пішли “на вакації”, адже їх криза не торкнеться, а лише помножить їхні неправедні статки, зроблені на поті, крові та сльозах простих людей...