Таку сенсаційну новину повідомив один з інвесторів кінопроекту — колишній полтавець, а нині громадянин США Віктор Качур колишньому сільському голові Більська (Котелевський район) Івану Москаленку.

Останній є ще й віце-президентом благодійного фонду «Гелон», відомого за відстоювання ідеї перетворити Більське городище в популярний багатофункціональний туристичний і науковий центр. Тому було б вельми добре, якби продюсери «Трої-2» таки зупинилися на українському варіанті. А для зйомок відновили заодно частину 18-метрового земляного валу з 8-метровим дерев'яним частоколом, двоповерхові дерев'яні житла й стародавню пристань.

Більське городище на Полтавщині — унікальна історико-археологічна пам'ятка, що, як і єгипетські піраміди, малюнки пустелі Наска, стародавній Вавилон, Стоунхендж, ідоли острова Пасхи і безліч інших об'єктів, належать не тільки конкретному народу, конкретній країні, але є надбанням усієї людської цивілізації.

Деякі вчені вважають, що це древнє скіфське місто Гелон (VII —III ст. до н.е.), описане «батьком історії» Геродотом. Скіфи ніколи і ніким не були переможені. Навіть відомий завойовник перський цар Дарій Гідасп, що прийшов з 700-тисячним військом по легендарне скіфське золото у 512 році до н.е., був осоромлений і пішов геть ні з чим. А Олександр Македонський і зовсім не ризикнув вторгатися у Скіфію.

Більське городище — найбільше укріплене поселення не тільки в Україні, а й у Європі періоду раннього залізного віку. Територія міста площею більше 4 тисяч гектарів була обнесена дерев'яно-земляними валами заввишки до 25 метрів загальною протяжністю понад 36 км, які до теперішнього часу досить добре збереглися.

За твердженням російського академіка Рибакова, Більське городище у 6 разів більше найбільшого міста тієї ж епохи — Вавилона. Археологічні дослідження дають підстави стверджувати, що стародавнє скіфське місто було великим торговельним і культурним центром свого часу. Його жителі вели активну торгівлю з містами античного світу, продаючи пшеницю, мед, шкури і купуючи золото та стріли. Славилося місто і своїми ремеслами. За легендою, в'їзд у Гелон охороняли два 6-метрові коня із золота...

На жаль, доводиться констатувати, що за 100 років археологічних розкопок Більське городище, що викликає інтерес не лише вітчизняних, а й зарубіжних дослідників (більше 10 років тут працює українсько-німецька археологічна експедиція), вивчене тільки на 2 відсотки. Тож головні відкриття, ймовірно, ще попереду. До речі, кілька років тому Американське географічне товариство одне зі своїх засідань присвятило темі Більського городища. Науковці відзначили важливість цієї пам'ятки матеріальної і духовної культури людства, пропонували варіанти освоєння цієї території.

Благодійний історико-культурний фонд «Гелон» пропонує створити тут музей, Інститут скіфів, лабораторію пластичної реставрації, а заповідну територію перетворити в скансен і розвинути туристичну інфраструктуру. З цією метою фонд ініціював звернення уряду України в ЮНЕСКО з проханням внести Більське городище до всесвітньої культурної спадщини, а також розробив інвестиційний проект із комплексного розвитку цієї території. А оскільки кажуть, що у світі набагато більше грошей, ніж місць, куди їх можна вкласти, то, без сумніву, Більське городище — один із тих гідних об'єктів, які уславлять вітчизняних і зарубіжних інвесторів та науковців. А сама історико-археологічна пам'ятка незабаром змогла б розкрити світу свій величезний багатогранний потенціал.