Blog Beiträge

(Соціоніка – наука, методики які зареєстровані в патентном бюро в Росії, м. Москва. Патент виданий А.Аугустінавічюте, 1980-х роках)

Наскільки людям вдасться розвинути і зберегти любов, залежить від них самих.

Наткнулся в интернете на статью заслуживающую особого внимания! Частично с озвученными аргументами автора я согласен, более того, в последнее время: «Чует мое сердце, что мы накануне грандиозного шухера!» (с) высказывание Попандополо."Свадьба в Малиновке"

Не могу находиться в городе больше часа... Задыхаюсь от ощущения, что ты среди живых мертвецов после какого-то карнавала... Везде выцветают надписи, баннеры, плакаты с содержанием - типа Спасибо Россия!, Крым возвращается в родную гавань,Слава патриотам России и т.д. От трёх колоров аквафреша тошнит и кружится голова как от пересахаренного чая. Зомби потихоньку оживают начинают приходить в себя, не хотят верить в то, что Россия это не пенсия в 2 тыс.долларов, и даже не СССР, где хлеб 20 коп. и миру-мир,всё гораздо страшнее... В постепенном осознании,что ты в какой то странной игре код названием ''войнушки'' - тебя обманывают,но ты ещё веришь в деда Мороза из Кремля,что он ещё принесёт подарки... Единственное, что кто трезвеет,и боится расплаты за сыр в мышеловке-власть, органы (полиция-милиция, сбу-фсб и т.п.) "Будущего нет,оно в иллюзиях-газ, свет, вода, мост оттуда, пенсии великоразмерные... ТВ ящик из сладкого превращается в ядовитое-правый сектор, бендеровцы, фашисты-мозг, даже у зомби перестаёт воспринимать.... Остаются вопросы - где рай, где отдыхающие, где деньги... Устаешь, - от зомби,от грязи,от триколора,от смуты....Чувствуешь себя на старом заброшенном кладбище-вроде солнце, ветер,воздух, все тоже-а мерзко....Поэтому и устаешь...

Працюючи викладачем в профтехучилищі, я охоче використовував у своїй педагогічній практиці знання із психології і соціології. У навчальних групах неодноразово проводив нескладні соціологічні опитування. З їх допомогою визначив стосунки між учнями: хто з ким товаришує, у кого немає друзів, хто є неформальним лідером у міжгрупах та інше. Це допомагало мені у навчальній і виховній роботі.

Найголовніше у соціоніці – вміння визначати соціонічні типи. Тільки при 100 – відсотковій правильності визначення соціонічних типів можна практично впроваджувати закони соціоніки у всі сфери життя. Визначення соціонічного типу фахівцями проводиться за комплексн ими технологіями , як і включа ють в себе сукупність способів. Кожен окремий спосіб не дає 100 відсоткової гарантії правильності, тому вважається, що користуватися лише одним із способів неефективно.

Засновниця соціоніки Аушра Аугустінавічюте має патент на відкриття науки соціоніки. Та ця наука ще досі не визнана академічною. Мало того, у наукових колах соціоніку взагалі не вважають за науку, а студентам, знайомлячи із соціонікою оглядово, говорять, що це лженаука.

Згадаймо дитинство і друзів своїх. Чому з одними нам хотілося спілкуватися, а інші відштовхували? Навіть у класі – багато начебто хлопців і дівчат, а про романтичні стосунки мріяли з кимось невідомим досі. А коли з ’ являлося почуття кохання, чомусь обов ’ язково щось не влаштовувало у стосунках. І людина подобалась, і симпатія до неї була, і почуття ніжні, але відчувався невидимий бар ’ єр нерозуміння… І здавалося, що кожен по суті самотній – з ким би не був, бо розкрити повністю душу не вдається, і зрозуміти та відчути душу іншого, як не намагаєшся, не виходить… А час летить, і пора сім’ю створювати. З ким? Хто потрапить. З тим, з ким легше спілкуваттися, з ким немає напруження і проблем порозуміння, хто пропонує одружитися, з ким є можливість жити окремо від батьків – приводів може бути безліч, і у кожного вони свої…

Часто ми чуємо, що природа здатна творити справжні чудеса. І з цим неможливо посперечатися. Яскравим доказом цієї аксіоми є «Тунель кохання», який знаходиться між селищами Оржів і Клевань Рівненської області. Звичайно, не можна сказати, що до створення цього унікального місця не доклала руки людина, але, про все по порядку.