Церква – це організована духовна громада з власною системою управління. Після збільшення її чисельності до розмірів «надвеликої групи» з’являються етнічні ознаки. В поєднанні з чіткою організацією отримуємо феномен протонації.
Людина є втіленою божественною сутністю – це фундаментальна ідея аріянства. Тому головна заповідь Ісуса Хреста закликає зосередитися на відновленні зв’язку з цим своїм внутрішнім богом: Люби господа, бога ТВОГО!
Іудохристиянські храми будуються так, щоб священник робив жертвоприношення, а натовп за цим спостерігав. В аріохрестиянських храмах взагалі не було жертовників, зате був стіл для спілкування духовних братів і сестер. А якими можуть бути храми постіндустріальної Церкви?
«Акт відновлення української держави 30 червня 1941 року» - поза сумнівом, сакральна дата, яка посідає особливе місце у світогляді патріотичної громадськості. Хибне уявлення про бандерівську витівку спричиняється до ще більшого викривлення розуміння подій Другої світової війни в українському контексті. Розглянемо цю подію детальніше.
Для вироблення людиною вищих якостей найкращими є дуальні стосунки. Тому дуалізація розглядається як важлива релігійна практика. Що більше дуальних зв’язків, то потужніша Аріянська Церква.
Глобальний погром середнього класу, здійснений під приводом карантину, спонукає до жорсткого опору. В умовах агресивної дегуманізації єдиною адекватною формою самоорганізації вільних людей є Аріянська Церква.
При взаємодії з дуалом людина прискорено реалізує потенціал власного соціотипу і засвоює сильні сторони свого дуала. Проте значно потужніший вплив дуалізації проявляється тоді, коли в дуальній парі народжуються діти.
Поточна цивілізаційна криза показала, що рушієм переходу до постіндустріальної формації є середній клас, організований в Аріянську Церкву. Але чому саме аріянство? Що в ньому такого особливого? По-перше...
