Зображення користувача Ірина Новиченко.
Ірина Новиченко
  • Відвідувань: 205
  • Переглядів: 227

Генетичний код нації: українці – прямі нащадки легендарних аріїв, а Україна – колиска арійської спільності

Категорія:

Кожна нація, якою б молодою вона не була, прагне максимально подовжити у глибину століть і тисячоліть час свого зародження. Чому так? І чи випадково історики, політики, культурологи, мовознавці різних країн зосереджують надзвичайні зусилля на тому, щоб довести давність походження своїх народів?

Ми живемо у світі, де постійно відбувається боротьба світлих і темних сил, добра і зла. Прекрасна земля, на якій ми живемо, упродовж багатьох віків ставала ареною жорстоких битв із ворогами. У них була єдина мета – захопити територію, де живе корінний народ, і поступово винищити його.  Завойовники не гребували жодними методами, позбавляючи місцевих мешканців їхньої історичної пам’яті, нав’язуючи їм чужинські звичаї, традиції, мову, фізично знищуючи їх. Окупанти скрізь діють однаково, адже їхньою метою в кращому разі є асиміляція корінного населення, а в гіршому – його ліквідація.

Найлегший спосіб зруйнувати культуру народу – відділити країну від її багатовікової історії, знищити її минуле. Коли між народом та його історією виникає розрив, люди залишаються без свого коріння і родової сили.     Позбавлення історичної пам’яті загрожує самому існуванню народу. Якщо з історії країни вилучити історію всього лише двох поколінь, у неї буде дуже мало можливостей для подальшого прогресу. Тому-то зусилля завойовників завжди спрямовані на знищення внутрішнього життя народу, справжньої основи його культури, яка міститься у знаннях, успадкованих від пращурів.

 Це дуже добре розуміли ідеологи Російської імперії. Весь час перебування України у складі імперії відбувалася послідовна руйнація її культури. Привласнення історії, інтелектуальних і мистецьких здобутків, численні заборони української мови, переслідування патріотів і голодомори – ось неповний перелік використаних проти українців методів культурного і фізичного знищення.

Було зроблено все для того, щоб позбавити українців віри у свої сили, нав’язати їм комплекс меншовартості. Відкриття надзвичайно яскравої і багато в чому загадкової Трипільської культури було перетворено на пересічний археологічний факт кінця XIX століття.  Дослідників, які доводили безперервність тисячолітніх традицій на землі України, переслідували і знищували, звинувачуючи в українському націоналізмі.

Боротьба за визнання величезного значення Трипільської цивілізації у спадщині України триває і в наш час. Ще кілька років тому академік Петро Толочко в інтерв’ю одній із українських газет заявляв: «З діда-прадіда абсолютна їх (росіян. – І. Н.) більшість живе на своїй землі, яка через різні обставини стала українською». Так готувалося ідеологічне підґрунтя для захоплення наших територій, для подальшого  духовного і фізичного поневолення українців.

 Коли йдеться про проблему спадкоємності культурних традицій на теренах сучасної України, я часто згадую оповідання американського письменника Едґара По «Викрадений лист». Зміст його мені видається символічним. В однієї знатної особи вкрали листа, і всі його пошуки тривалий час були марними. Проте лист таки вдалося знайти – виявляється, він весь час знаходився в помешканні на найпомітнішому місці, і саме через це на нього не звертали уваги.

Часто буває так, що найскладніші проблеми можна вирішити дуже просто, а для того, щоб зрозуміти, що є істина, необхідно уважніше придивитися до очевидних речей. Новітні відкриття, здійснені вченими-генетиками, допомогли отримати відповіді на багато важливих питань. Виявляється, правда про походження українців захована в їхніх фізичних тілах!

У 2012 році на одному з українських телеканалів було продемонстровано документальний фільм «ДНК-портрет нації». Факти, про які розповіли автори фільму, виявилися сенсаційними. Група вчених у галузі генетики під керівництвом Пітера Форстера, професора Кембридзького університету, який очолює лабораторію генетики у ФРН, здійснила масштабне   дослідження ДНК мешканців України. Науковці цієї лабораторії визначають європейські стандарти ДНК-досліджень. За результатами дослідження ДНК-проб українців фахівці-генетики дійшли висновку: люди безперервно мешкали на території сучасної України впродовж 40 тисяч років!

Виявилося, що завдяки дослідженню ДНК українців є можливість з’ясувати історію заселення не лише всієї Європи, а й Індії, Ірану, Пакистану, Афганістану та інших країн. Сьогодні можна з повним правом стверджувати, що українці – прямі нащадки легендарних аріїв[1], а Україна – колиска арійської спільності, початковою формою розвитку якої вважають Трипільську цивілізацію.

Археологи Ґрегем Кларк і Стюарт Піґґотт у своїй книжці «Праісторичні суспільства» (Лондон, 1956) писали: «Оці степовики (вихідці з території між Карпатами і Кавказом. – І. Н.) понад 5500 років тому колонізували Месопотамію, Іран, Індію та інші країни Давнього Сходу. Вони принесли туди коня, воза і хліборобство… Коли звертаємося тепер до найважливіших областей найдавнішого хліборобського населення, то знаходимо більше зв’язків із Трипіллям, ніж зі Стародавнім Сходом».  

Автори фільму «ДНК-портрет нації» надали важливу наукову інформацію, що підтвердила висновки українських і зарубіжних учених – археологів, істориків, мовознавців, культурологів – стосовно території сучасної України як прабатьківщини аріїв.

Є таке поняття – генетична пам’ять. У генах кожної людини зберігається надзвичайно важлива інформація – пам’ять про досвід пращурів, про їхні досягнення і поразки у процесі тривалої еволюції. Вона передається від покоління до покоління, проявляючись у поведінці людини, її мові, віруваннях, використовуваній символіці. «Дрімаюча» в генах інформація може активуватися в екстремальних ситуаціях, коли йдеться про виживання людини і її роду. Тоді у нас прокидаються якості, притаманні нашим далеким пращурам, і пробуджена генетична пам’ять про їхні звитяги надихає нас на самовіддану працю, боротьбу і перемогу.

Одним із головних законів функціонування і розвитку людських спільнот є Закон Ієрархічності. Важливий аспект дії цього закону – це визнання  пріоритету за людиною, яка прийшла в систему раніше. Закон Ієрархічності діє і на рівні ДНК – тобто більшу силу має інформація, що була записана раніше. На глибокому інтуїтивному рівні це добре усвідомлювали наші пращури, які навчали дівчат були цнотливими, обов’язково знати сім поколінь власного роду і роду свого обранця.     

Повага дітей до батьків, молодших членів родини до старших, учнів до вчителів, пошанування пам’яті предків і їхніх звичаїв та традицій – це не просто важливі морально-етичні настанови. Дотримання всіх цих простих правил є однією з основних передумов повноцінного і гармонійного життя родин, родів, народів. Прагнення багатьох сучасних дослідників вивчати прадавню історію і культуру рідного краю якраз і пояснюється свідомим чи підсвідомим намаганням утвердити цивілізаційну першість своїх народів, долучитися до джерел могутньої родової сили задля культурних та економічних перемог.     

Нам, українцям, дуже пощастило: наша історія сповнена величних подвигів предків, які мешкали на території сучасної України з незапам’ятних часів. Вони рознесли по всьому світу свій генофонд, культуру, мову. У наших генах закодовано пам’ять про їхні досягнення, про їхню мужність, витривалість, яскраву сонячну енергію і волелюбність. 

Саме зараз для кожного з нас настав час змінитися, назавжди позбутися негативних родових програм. Записана в ДНК українців інформація про переможну культурну експансію пра-пра-пращурів має величезну силу, вона вже пробудилася і кличе нас до дій, до нових творчих звершень на благо  людства.  

 

[1] Арії (тобто ярії, сонячні, світлоносні, благородні, шляхетні) – загальновживане наукове поняття, що означає самоназву давніх народів, нащадки яких населяють нині величезну територію – від Великої Британії, США, Канади до Швеції, Ірану й Індії. Згідно з відичними джерелами, арій (санскр. āрйан) – послідовник відичної культури; той, метою життя якого є духовне вдосконалення ( Бхактиведанта Свами Прабхупада. Бхагавад-гита как она есть. – The Bhaktivedanta Book Trustl, 2005. – С. 789).

Наші інтереси: 

Відновлюємо зв’язки. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Оце саме те, чим варто ділитися із друзями, приятелями та знайомими!!!

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Коментарі

Зображення користувача Сірко Крутивус.
0
Ще не підтримано

Арійську спільноту породило швидше не Трипілля, а Середньостогівська культура.
До теми про ДНК і Україну: Походження трипільців. Міфи і реальність

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Середньостогівці влилися до первинної арійської (трипільської) спільноти на початку третього тисячоліття до н.е.
Згадана стаття також вказує на прямий зв’язок арійців третього тисячоліття і трипільців шостого тисячоліття до н.е. Це до того, що трипільці були арійцями - так само як і козаки, руси, готи, скіфи, кімерійці...

Сірко Крутивус каже:
Арійську спільноту породило швидше не Трипілля, а Середньостогівська культура.
До теми про ДНК і Україну

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Андрій Гарас.
0
Ще не підтримано

Радіймо! А чому середньостьогівці влилися в культуру трипільців, а не вийшли із неї?

Радіймо життю граючи!

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Оце саме те, чим варто ділитися із друзями, приятелями та знайомими!!!

Якщо прагнеш чуда - створюй його!