Богдан Хмельницький

У місті Переяслав Київської області за рішенням громади та органу місцевого самоврядування знесли монумент відзначення 300-річчя "возз’єднання" України з Росією.

Мер Черкас Анатолій Бондаренко нагадав Зеленському, що саме в Черкасах, в центрі України, він заявив про свій намір йти в президенти. Бондаренко нагадав йому, що той обіцяв садити корупціонерів, а не міських голів України.

Раніше епохи Великого князівства Литовського і Речі Посполитої розглядалися в середовищі української інтелігенції, у тому числі істориків, як «окупаційні», «чужі». Нині переосмислення торкається багатьох історичних постатей, котрі досі вважалися «ворогами народу». Одна з таких постатей – князь Ієремія Михайлович Корибут-Вишневецький. Таку яскраву і суперечливу постать в нашій історії, як cossacorum terror («пострах козаків»), воєвода руський Ієремія Вишневецький, ще варто пошукати.

У родовій церкві-усипальниці георадари зафіксували старовинний склеп. Фахівці припускають, що це поховання самого гетьмана Богдана Хмельницького, яке шукали понад 300 років. Ця подія може змінити загальноприйнятну версію про поховання засновника української державності.

Роками українцям нав’язувався міф про те, що українські козаки ходили в червоних шароварах. Або ж міф про те, що козаки були неосвіченими задираками, які весело й гучно писали лайливого листа турецькому султанові.

Документальний фільм "Берестечко. Битва за Україну" (Україна, 2015-2016) Загадки української історії… Що ми знаємо про найбільшу битву 17 століття у Європі, битву під Берестечком? Чому європейська армія Яна ІІ Казимира у 1651 році направила свій головний удар на Волинь?

23 вересня 1648 року — 370 років перемоги козаків під Пилявцями. Ми вже звикли гучно відзначати криваву поразку козацького війська під Берестечком, яка була лише прикрим епізодом Національно-визвольної війни 1648—1657 років. Натомість далеко не кожен українець зможе хоч щось розповісти про перемоги козаків під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями.

Книжка доктора філософських наук Петра Кралюка не є традиційною біографією: розглядаєтся образ знаменитого козацького ватажка і те, як його трактували в українській, польській, російській, єврейській, турецькій і татарській культурах. Автор спробував подати неміфологізовану біографію Хмельницького, відобразити його діяльність як у широкому геополітичному контексті, так і в контексті подій на українських землях першої половини й середини XVII ст.

Лаврін Капуста став “очима і вухами” Богдана Хмельницького, прийшовши на зміну Максиму Кривоносу. Саме Максим Кривоніс і порекомендував Богдану Хмельницькому на своє місце сотника Лавріна Капусту, який “з молодих та ранніх”, “знає стільки мов, скільки й сам Богдан”, “бував з гетьманом ще у Франції”. Лаврін Капуста на своєму посту очільника козацької розвідки досяг неабияких здобутків, став масштабно мислити, добре розбиратися в заплутаних хитросплетіннях міжнародної політики і при цьому давати слушні поради, вміти аргументовано переконувати інших на козацьких радах.