Не відразу греки дали планетам імена богів – спочатку назви їх були пов’язані з вогнем і світлом: Меркурій іменувався Стібліоном («іскристим»), Марс – піро («полум’яним»), Юпітер – Фаетонтом («променистим») і т.п. А ось з Венерою (правильніше, з майбутньою Венерою) вийшла осічка: через те, що ця планета спостерігається вранці на сході, а ввечері на заході,