Сучасний чоловічий світ, який втомився від власної агресивності, уміє цінувати жіночі скромність, ніжність і чистоту. Тому справжня жінка не прагне конкурувати, судити чи завойовувати, вона випромінює світло й радість, умиротворяє й ошляхетнює.
Готуючи матеріал до цієї статті, я попросила своїх студентів назвати кілька найважливіших рис, які, на їхню думку, характеризують справжню жінку. З’ясувалося, що і хлопці, й дівчата найбільшими чеснотами жінки вважають ніжність, чутливість, вміння любити і доброту.
У різних народів у різні епохи були різні уявлення про жіночність як сукупність якостей, властивих жінкам на відміну від чоловіків. В оволодінні таємницею жіночого й чоловічого начал мудреці вбачали ключ до розуміння сутності самого життя. А сьогодні, в час загрозливого протистояння істинних і фальшивих цінностей, усвідомлення відмінних еволюційних завдань, покладених природою на жінку й чоловіка, набуває для всієї людської цивілізації воістину доленосного значення.
Людині віддавна було притаманне прагнення в образній формі давати максимально прості і зрозумілі пояснення найскладнішим життєвим явищам. Відомий учений-фізик XX ст. Петро Капіца казав: “Чим фундаментальніша закономірність, тим простіше її можна сформулювати”. Існування жіночої й чоловічої статей – фундаментальна закономірність нашого земного буття. Першими, хто спробував відобразити її в символічній формі, були трипільці, які мешкали на теренах сучасної України в VI–III тис. до Р. Х. З тих давніх часів дійшли до нас виготовлені трипільськими майстрами маленькі глиняні моделі культових споруд, на стінах яких можна побачити символ, всесвітньо відомий сьогодні під назвою інь–ян.
У цьому символі знайшли відображення уявлення людини про полярні начала світу – життя і смерть, світло і пітьму, тверде і м’яке, праве й ліве, верх і низ. Сучасні дослідники вказують, що вихідним значенням понять інь і ян були темний і світлий схили гори [1]. З часом ці поняття наповнилися глибоким космогонічним смислом. Сила інь стала уособленням пасивності, жіночності, м’якості, вологості, холоду, а сила ян – активності, чоловічого начала, сонця, світла, тепла; поєднання енергій інь і ян символізує гармонію світу.
Самі слова інь і ян, на думку вітчизняного дослідника Олександра Назаренка, походять від українських тінь і ясно. Працями кількох поколінь українських і зарубіжних учених незаперечно встановлено, що в середині II тис. до Р. Х. розпочалося велике переселення арійських племен з їхньої спільної прабатьківщини, якою була територія сучасної України [2]. Покидаючи басейн Чорного моря, наші далекі пращури сміливо вирушили на освоєння нових земель. Вихідці з Праукраїни поступово заселили Європу, колонізували землі додинастичного Єгипту, Малої Азії, Індії, Ірану, проникли до Китаю і Японії. Той час ознаменувався появою в Індії арійського світогляду, тризуба, сварги і бойових колісниць, а в Китаї – символу інь-ян та знаменитої кераміки Ян-Шао, разюче схожої на ще більш знамениту кераміку Трипілля.
Однією з ознак сучасного світу є нівеляція відмінностей, притаманних людям, що належать до різних рас, націй і статей. Проте природу обдурити неможливо, і нам усім потрібно нарешті навчитися рахуватись із правилами, встановленими Творцем, а не людьми. Одним із таких правил є визнання відмінностей, характерних для жінок та чоловіків. І відмінності ці стосуються не лише будови тіла.
В останні роки за допомогою новітніх методів комп’ютерної нерентгенівської томографії, котрі дозволяють реєструвати процес мислення, встановлено, що чоловіки й жінки думають по-різному; учені пояснюють це відмінностями в будові мозку. Так, у жінок права й ліва півкулі поєднані більшою кількістю провідників, ніж у чоловіків. Крім того, у жінок більшою активністю відзначаються ділянки мозку, які контролюють усвідомлення власної особистості, планування, пам’ять і судження. Такі психолого-анатомічні особливості дозволяють жінкам одночасно виконувати види завдань, за які відповідають права й ліва півкулі. У той же час чоловіки покликані вирішувати стратегічні завдання, спрямовані на освоєння й захист зовнішнього простору. Особливістю чоловічого мислення є те, що чоловіки від природи краще концентруються на чомусь одному, легше переключаються з однієї справи на іншу. При читанні чоловік сприймає текст залежно від його характеру то правою, то лівою півкулею, а жінка – одразу обома.
Сьогодні добре відомо, що ліва й права півкулі мозку мають різні функції. Лівопівкульний тип мислення, який відповідає за логіку й аналіз, називають чоловічим, а правопівкульний, відповідальний за інтуїцію, уяву, пристосованість, – жіночим. Для повноцінного гармонійного функціонування будь-якої живої системи, якими є людина, родина чи суспільство, необхідна рівновага між логікою та інтуїцією, раціональним та ірраціональним, чоловічим та жіночим полюсами усвідомлення реальності. Навчитися зберігати такий баланс – завдання кожної справжньої жінки й кожного справжнього чоловіка.
Справжня жінка завжди поважає чоловіче начало в собі і розуміє, що чоловіки, яких вона зустрічає у своєму житті, є віддзеркаленням її внутрішнього чоловіка. Така жінка ніколи не намагатиметься підкорити собі партнера, принизити його насмішкою чи жалістю; вона погоджується з тим, що повинна вчитися служити чоловіку, який служить Великому жіночому началу. А справжній чоловік шанує й підтримує свою жінку, допомагає їй у творенні Простору Любові, захищаючи його й забезпечуючи необхідними матеріальними ресурсами.
Правильна взаємодія чоловіка й жінки гармонізує не лише внутрішній простір кожного з них, а й простір їхньої родини, суспільства і, зрештою, всієї планети, яку філософи називають Великою Жінкою. Якщо ж рівновага між жіночим та чоловічим началами порушується і жінка починає нав’язувати чоловіку свою волю або сама підкоряється людині слабкій і безвільній, що не має в житті мети, гармонія зникає. Тоді на зміну любові й радості приходять сум, зрада, а часом і смерть. Ніколи не потрібно забувати, що могутня сила жінки, спрямована проти чоловіка, перетворює її на потворну відьму – як це сталося з панночкою, героїнею повісті Миколи Гоголя “Вій”. Так само руйнує життя пари і неповага жінки до своєї сили, внаслідок чого вона починає слугувати чоловічій слабкості, – як це сталося з Мавкою й Лукашем із “Лісової пісні” Лесі Українки.
Мистецтво бути жінкою вимагає великих зусиль. Адже потрібно не лише глибоко поважати себе і свого чоловіка, а й постійно проявляти необхідну гнучкість, обираючи, залежно від обставин, ніжність чи мужність, пасивність чи активність, інтуїцію чи логіку. І ще дуже важливо у стосунках із чоловіками навчитися позбуватись набридливої материнської опіки і відступати на крок назад, звільняючи простір для прояву потужної чоловічої сили.
Нагородою для жінки за її працю над собою завжди є визнання і любов. Сучасний чоловічий світ, який втомився від власної агресивності, уміє цінувати жіночі скромність, ніжність і чистоту. Тому справжня жінка не прагне конкурувати, судити чи завойовувати, вона випромінює світло й радість, умиротворяє й ошляхетнює.
Справжня жінка любить світ. І світ любить її.
Примітки:
1. Символы. Знаки/Ред. группа: Т. Каширина, Т. Евсеева и др.– М.: Мир энциклопедий Аванта+, 2007. – С. 16.
2. Про історію розселення у світі арійських (індоєвропейських) племен можна прочитати в книзі Артура Кемпа «Марш титанів. Історія білої раси” (March of the Titans. A History of the White Race. – USA, Ostara Publications. 1999, 2001). Арії (тобто ярії, сонячні, сильні) – це самоназва європейських кроманьйонців, нащадки яких населяють нині майже всю Європу, значну частину Азії й Америки, Північну Африку. У відичній філософії арій (санскр. арйан) – це людина, метою життя якої є духовне вдосконалення.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Жіноче і чоловіче начала: вічний пошук гармонії
Світ:
Сучасний чоловічий світ, який втомився від власної агресивності, уміє цінувати жіночі скромність, ніжність і чистоту. Тому справжня жінка не прагне конкурувати, судити чи завойовувати, вона випромінює світло й радість, умиротворяє й ошляхетнює.
11022501e.jpg
Готуючи матеріал до цієї статті, я попросила своїх студентів назвати кілька найважливіших рис, які, на їхню думку, характеризують справжню жінку. З’ясувалося, що і хлопці, й дівчата найбільшими чеснотами жінки вважають ніжність, чутливість, вміння любити і доброту.
У різних народів у різні епохи були різні уявлення про жіночність як сукупність якостей, властивих жінкам на відміну від чоловіків. В оволодінні таємницею жіночого й чоловічого начал мудреці вбачали ключ до розуміння сутності самого життя. А сьогодні, в час загрозливого протистояння істинних і фальшивих цінностей, усвідомлення відмінних еволюційних завдань, покладених природою на жінку й чоловіка, набуває для всієї людської цивілізації воістину доленосного значення.
Людині віддавна було притаманне прагнення в образній формі давати максимально прості і зрозумілі пояснення найскладнішим життєвим явищам. Відомий учений-фізик XX ст. Петро Капіца казав: “Чим фундаментальніша закономірність, тим простіше її можна сформулювати”. Існування жіночої й чоловічої статей – фундаментальна закономірність нашого земного буття. Першими, хто спробував відобразити її в символічній формі, були трипільці, які мешкали на теренах сучасної України в VI–III тис. до Р. Х. З тих давніх часів дійшли до нас виготовлені трипільськими майстрами маленькі глиняні моделі культових споруд, на стінах яких можна побачити символ, всесвітньо відомий сьогодні під назвою інь–ян.
У цьому символі знайшли відображення уявлення людини про полярні начала світу – життя і смерть, світло і пітьму, тверде і м’яке, праве й ліве, верх і низ. Сучасні дослідники вказують, що вихідним значенням понять інь і ян були темний і світлий схили гори [1]. З часом ці поняття наповнилися глибоким космогонічним смислом. Сила інь стала уособленням пасивності, жіночності, м’якості, вологості, холоду, а сила ян – активності, чоловічого начала, сонця, світла, тепла; поєднання енергій інь і ян символізує гармонію світу.
Самі слова інь і ян, на думку вітчизняного дослідника Олександра Назаренка, походять від українських тінь і ясно. Працями кількох поколінь українських і зарубіжних учених незаперечно встановлено, що в середині II тис. до Р. Х. розпочалося велике переселення арійських племен з їхньої спільної прабатьківщини, якою була територія сучасної України [2]. Покидаючи басейн Чорного моря, наші далекі пращури сміливо вирушили на освоєння нових земель. Вихідці з Праукраїни поступово заселили Європу, колонізували землі додинастичного Єгипту, Малої Азії, Індії, Ірану, проникли до Китаю і Японії. Той час ознаменувався появою в Індії арійського світогляду, тризуба, сварги і бойових колісниць, а в Китаї – символу інь-ян та знаменитої кераміки Ян-Шао, разюче схожої на ще більш знамениту кераміку Трипілля.
Однією з ознак сучасного світу є нівеляція відмінностей, притаманних людям, що належать до різних рас, націй і статей. Проте природу обдурити неможливо, і нам усім потрібно нарешті навчитися рахуватись із правилами, встановленими Творцем, а не людьми. Одним із таких правил є визнання відмінностей, характерних для жінок та чоловіків. І відмінності ці стосуються не лише будови тіла.
В останні роки за допомогою новітніх методів комп’ютерної нерентгенівської томографії, котрі дозволяють реєструвати процес мислення, встановлено, що чоловіки й жінки думають по-різному; учені пояснюють це відмінностями в будові мозку. Так, у жінок права й ліва півкулі поєднані більшою кількістю провідників, ніж у чоловіків. Крім того, у жінок більшою активністю відзначаються ділянки мозку, які контролюють усвідомлення власної особистості, планування, пам’ять і судження. Такі психолого-анатомічні особливості дозволяють жінкам одночасно виконувати види завдань, за які відповідають права й ліва півкулі. У той же час чоловіки покликані вирішувати стратегічні завдання, спрямовані на освоєння й захист зовнішнього простору. Особливістю чоловічого мислення є те, що чоловіки від природи краще концентруються на чомусь одному, легше переключаються з однієї справи на іншу. При читанні чоловік сприймає текст залежно від його характеру то правою, то лівою півкулею, а жінка – одразу обома.
Сьогодні добре відомо, що ліва й права півкулі мозку мають різні функції. Лівопівкульний тип мислення, який відповідає за логіку й аналіз, називають чоловічим, а правопівкульний, відповідальний за інтуїцію, уяву, пристосованість, – жіночим. Для повноцінного гармонійного функціонування будь-якої живої системи, якими є людина, родина чи суспільство, необхідна рівновага між логікою та інтуїцією, раціональним та ірраціональним, чоловічим та жіночим полюсами усвідомлення реальності. Навчитися зберігати такий баланс – завдання кожної справжньої жінки й кожного справжнього чоловіка.
Справжня жінка завжди поважає чоловіче начало в собі і розуміє, що чоловіки, яких вона зустрічає у своєму житті, є віддзеркаленням її внутрішнього чоловіка. Така жінка ніколи не намагатиметься підкорити собі партнера, принизити його насмішкою чи жалістю; вона погоджується з тим, що повинна вчитися служити чоловіку, який служить Великому жіночому началу. А справжній чоловік шанує й підтримує свою жінку, допомагає їй у творенні Простору Любові, захищаючи його й забезпечуючи необхідними матеріальними ресурсами.
Правильна взаємодія чоловіка й жінки гармонізує не лише внутрішній простір кожного з них, а й простір їхньої родини, суспільства і, зрештою, всієї планети, яку філософи називають Великою Жінкою. Якщо ж рівновага між жіночим та чоловічим началами порушується і жінка починає нав’язувати чоловіку свою волю або сама підкоряється людині слабкій і безвільній, що не має в житті мети, гармонія зникає. Тоді на зміну любові й радості приходять сум, зрада, а часом і смерть. Ніколи не потрібно забувати, що могутня сила жінки, спрямована проти чоловіка, перетворює її на потворну відьму – як це сталося з панночкою, героїнею повісті Миколи Гоголя “Вій”. Так само руйнує життя пари і неповага жінки до своєї сили, внаслідок чого вона починає слугувати чоловічій слабкості, – як це сталося з Мавкою й Лукашем із “Лісової пісні” Лесі Українки.
Мистецтво бути жінкою вимагає великих зусиль. Адже потрібно не лише глибоко поважати себе і свого чоловіка, а й постійно проявляти необхідну гнучкість, обираючи, залежно від обставин, ніжність чи мужність, пасивність чи активність, інтуїцію чи логіку. І ще дуже важливо у стосунках із чоловіками навчитися позбуватись набридливої материнської опіки і відступати на крок назад, звільняючи простір для прояву потужної чоловічої сили.
Нагородою для жінки за її працю над собою завжди є визнання і любов. Сучасний чоловічий світ, який втомився від власної агресивності, уміє цінувати жіночі скромність, ніжність і чистоту. Тому справжня жінка не прагне конкурувати, судити чи завойовувати, вона випромінює світло й радість, умиротворяє й ошляхетнює.
Справжня жінка любить світ. І світ любить її.
Примітки:
1. Символы. Знаки/Ред. группа: Т. Каширина, Т. Евсеева и др.– М.: Мир энциклопедий Аванта+, 2007. – С. 16.
2. Про історію розселення у світі арійських (індоєвропейських) племен можна прочитати в книзі Артура Кемпа «Марш титанів. Історія білої раси” (March of the Titans. A History of the White Race. – USA, Ostara Publications. 1999, 2001). Арії (тобто ярії, сонячні, сильні) – це самоназва європейських кроманьйонців, нащадки яких населяють нині майже всю Європу, значну частину Азії й Америки, Північну Африку. У відичній філософії арій (санскр. арйан) – це людина, метою життя якої є духовне вдосконалення.
Ця стаття написана для журналу Слово жінки.
В тему:
Чистотою, світлом перемагаємо!
Терношорська Лада, або патріотизм по-кроманьйонськи
У Швейцарії відбувся перший антифеміністський з’їзд
Учені довели перевагу моногамії
Жінки можуть народжувати до самої старості
Вагітність зміцнює жіночий організм на все життя
Неосновний інстинкт
Інші статті Ірини Новиченко на НО:
Пробудження родових енергій
Творимо Простір любові
Чистотою, світлом перемагаємо!
Перехід-IV: чоловічий і жіночий полюси Третього Гетьманату
«Освітянська лотерея»: Тести негативно впливають на свідомість і підсвідомість молоді
Україна в контексті розвитку світової цивілізації: зміна парадигми
Вітчизняні освітні технології в контексті Болонського процесу
Україна як простір любові
Інформаційне перенавантаження
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта