Висновки наукової конференції „Русифікація та її вплив на етнопсихологію та етноструктуру сучасного українства”

Виникнення незалежної української держави не вплинуло на цю тенденцію, оскільки держава не взяла курс на її зупинення шляхом послідовного вкорінення в мовну практику українців використання їхньої національної мови. Відмова влади від курсу на національне відродження і її неприховане сприяння функціонуванню російської мови пояснюється тим, що переважна більшість представників влади на всіх її рівнях на територіях, що були піддані найінтенсвнішому зросійщенню, належить саме до тієї частини українського етносу, котра втратила чіткі етнічні ознаки і послідовно та позитивно усвідомлює російську мову як рідну.

Впровадженням державної мови виконавча влада, включно з її найвищими щаблями – Президентом і урядом - зовсім не займається. Продовжуючи панувати в освіті, війську, засобах масової інформації, імперська російська мова залишається домінуючою в практиці її пасивного використання (читання та слухання) та єдиною в практиці усного мовного спілкування значної частини українців. Перепис населення України показав, що незважаючи на це велика частина українців (85, 2%) назвала українську мову своєю рідною. Проте наслідки перепису зовсім не вплинули на мовну політику влади в бік забезпечення мовних прав українців. Навпаки, в Дніпропетровську, Донецьку та інших містах стали спішно закривати українські школи, яких там усього по кілька на місто.

Є підстави вважати, що за умови продовження в Україні нинішньої мовної політики українському етносу загрожує остаточний поділ на два етноси. Історичний досвід побудови національних держав свідчить, що збереження єдиної державності можливе лише за умови збереження єдиної нації на основі її одномовності, що досягається рішучим курсом влади і національної інтелігенції на національне відродження і активною державною підтримкою національної мови.

Учасники конференції попереджують Президента України, Кабінет Міністрів, Верховну Раду про існування реальної загрози розколу української нації і її держави та нагадують їм, що запобігти цьому може лише повсюдне дотримання конституційного положення про державність української мови. Учасники конференції закликають Президента створити у структурі виконавчої влади Державний комітет з питань впровадження державної мови, а українську національно-патріотичну інтелігенцію - заснувати Всеукраїнський Координаційний комітет захисту української мови в Україні.


Голова Оргкомітету конференції

Юрій Гнаткевич