- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
В Японії розповіли про "українськість" Курильських островів
Спецтема:
Політик припустила, що Росія таким чином повертається до імперських амбіцій. На її думку дії РФ щодо України були визначені політичним бажанням Росії захоплювати території, а не особистою позицією Путіна і українською кризою.
Коіке нагадала, що курильські острови Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї опинилися під контролем СРСР після Другої світової війни.
На цих спірних територіях живе безліч етнічних українців. "Якби референдум про незалежність відбувся на острові Ітуруп, де близько 60 % жителів мають укранське коріння, чи визнав би Путін такий результат так само легко, як у Криму?", - розмірковує політик.
Юріко Коіке нагадала, що в 2012 році Японія намагалося налагодити стосунки з Путіним в надії на серйозні переговори щодо північних територій.
"Але тепер, коли Путін зробив свої плани імперської реставрації кришталево прозорими, ці надії виявилися мертвонародженими", - вважає екс- міністр оборони.
За словами екс -міністра оборони, Японія має намір працювати з партнерами в G7, щоб "амбіції Путіна не поставили під загрозу інші частини України".
Вона нагадала, що Японія надасть Києву 1,5 млрд доларів економічної допомоги.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Друже Арсене, Ви вцілили прямо в яблучко!
Гадаю, варто було б українцям і це питання досліджувати: воно може виявитися значним важелем. Тим більше, що московська агресія потрясла весь світ!
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
Коментарі
Ух ти! Оце так пропозиція!
Питання залишається відкритим: у Криму хотіли від'єднатися, а наскільки зросійщені українці на Курилах і чи мріють вони бути з Україною?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Друже Арсене, Ви вцілили прямо в яблучко!
Гадаю, варто було б українцям і це питання досліджувати: воно може виявитися значним важелем. Тим більше, що московська агресія потрясла весь світ!
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
?Пані Зірко, Ви про бажання українців ідентифікувати себе українцями? Так, це є проблемою...
Московська агресія чітко показує ще й інше - зросійщені українці не хочуть самоідентифікації. На фоні нинішніх подій досить часто фіксуються факти сварок між рідними які живуть в Росії і Україні. Зросійщені: "У Вас там такое творится! Кругом бендеровцы. Что вы делаете?!" Українці в Україні: "Ти виріс і вивчився в Україні, значить ти також "бендера"? Зросійщені: "Я гражданин России."
Але запитань ціла купа: А як же поклик крові? Куди він подівся? Як його відновити?
Без цього "Курили так і будуть російськими" ...хоча, справа не в Курилах, а у поверненні синів додому. ?Чи "блудний син" має усвідомити сам, що у батька (України-неньки) все-таки найкраще? ?А для цього він має так низько впасти, як біблійний блудний син?
Виходить, у кожного своє завдання: у паразитуючих на чужих здобутках великоросів - "собирание исконно русских земель", а наше - "збирання українців".
Часто спадає на думку: - а хто ж цю великоруську ідею втілює? Нинішня Росія територіально і етнічно - не Русь. Це вже доведено. То тоді хто? Блудні сини, які ще не перебісилися? З давніх поселенців, які вважали себе руськими, але асимілювалися плоттю, культурно і духовно з аборигенами - скалічіли, так би мовити. Нинішні ж їх нащадки агресивно (бо це є наслідком каліцтва) вважають себе русскими, адже "колись, хтось із деяких предків таким був".
Ця підсвідома образа на всіх і вся за власну родову скаліченість постійно "ламає кістки" автентичним українцям: то твердять, що народу такого немає, то країни такої немає, то здирають з Рідної Неньки все до останку (хліб, кров, землі, ім'я).
Хотів ще прирівняти зросійщених українців до яничарів... однак ні! Яничари ніколи не претендували на материнське ім'я... хліб, кров, землі - так, але ніколи не чув, що забирали ім'я...
От хто, я думаю, є нашою бідою! От з ким і над чим треба працювати! Отже, (банально, але схоже) - "Українці всіх країн - єднайтеся!",
!Певно краще - "Роде наш красний, роде наш прекрасний! Не цураймося, признаваймося, Бо багацько нас є."!
Ніна Матвієнко Ой роду наш красний
Дякую, пані Зірко за те, що вислухали... )))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Годжуся з Вашими, друже Арсене, питаннями.
Показуючи подібні до цього, матеріяли, хочу привернути увагу читачів до трохи "забутої" сфери.
Крім розбудови свого, є ще пошук свого на загарбаних територіях.
Тим більше, коли з'являються однодумці зі спільними інтересами!
Очевидно, і там - море праці. Але завжди є початок.
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!