Поки українські любомудри подейкують про фашизм, в Україні він став реальністю нашого буття. Деякі міркування після прочитання статті “Фашизм чи солідаризм?” у 12-му випуску журналу “Перехід-IV”.
“Правда не потребує довгих пояснень.
Вона – постріл з рушниці.
Бійтеся багатослівних доктрин
та розлогих доктринерів.”
(Девід Лейн. “88 принципів”)
Почнемо з дефініцій. Як казав Лейбніц, yзгоджуйте поняття і ви дійдете згоди.
Так от: класична політологія (народжена в нетрях буржуазної демократії на зламі ХІХ – ХХ сторіч) не оперує категорією “фашизм”. Після ІІ cвітової війни вона послуговувалась поняттям “тоталітаризм”, коли її адептам необхідно було розглянути природу та функціонування державно-політичних режимів в СРСР, націонал-соціалістській Німеччині чи у фашистській Італії.
Натомість серед теоретиків історичного матеріалізму та наукового комунізму фашизм трактувався як “диктатура великого промислово-фінансового капіталу олігархічних кланів”. Диктатура ж “мелкіх лавочніков” (“дрібних торгівців”), на відміну від “диктатури пролетаріату”, розглядалася як націонал-соціалізм.
Якщо комусь не до вподоби творчість “батька народів”, то ми можемо розглянути доробок видатного теоретика італійського фашизму Юліуса Еволи, який визначав режим дуче як “диктатуру кращих людей”.
Головне. Якою б дефініцією фашизму ми не користувалися – зрозуміло, що цей державний устрій панує сьогодні в Україні.
Як результат (за найвищих в Європі темпів економічного росту): планомірне знищення титульної нації та звуження ареалу її функціонування, нечувана в світі концентрація капіталів та поляризація доходів як результат диктатури великого промислово-фінансового капіталу олігархічних кланів (чи як кому до вподоби “корпорацій”), нещадне нищення малого та середнього бізнесу (тих самих “дрібних торгівців”), викорінення зародків судової та повний параліч виконавчої системи судового провадження, монополізація інформаційного простору, введення цензури і т. ін.
Тут треба зазначити, що “український фашизм” співвідноситься з українцями так, як знана у світі “російська мафія” з росіянами, а “хазарський каганат” з хазарами... Маємо феномен, докладно описаний в праці доктора історичних наук, лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка, Сергія Білоконя “Двадцять років єврейської державності в Україні, 1918-1938”.
Наступного року “кращі люди” землі нашої готуються позбавити всіх інших її людей цієї землі... Приватизація...
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Український фашизм. Запрошення до дискусії
Світ:
Поки українські любомудри подейкують про фашизм, в Україні він став реальністю нашого буття. Деякі міркування після прочитання статті “Фашизм чи солідаризм?” у 12-му випуску журналу “Перехід-IV”.
“Правда не потребує довгих пояснень.
Вона – постріл з рушниці.
Бійтеся багатослівних доктрин
та розлогих доктринерів.”
(Девід Лейн. “88 принципів”)
Почнемо з дефініцій. Як казав Лейбніц, yзгоджуйте поняття і ви дійдете згоди.
Так от: класична політологія (народжена в нетрях буржуазної демократії на зламі ХІХ – ХХ сторіч) не оперує категорією “фашизм”. Після ІІ cвітової війни вона послуговувалась поняттям “тоталітаризм”, коли її адептам необхідно було розглянути природу та функціонування державно-політичних режимів в СРСР, націонал-соціалістській Німеччині чи у фашистській Італії.
Натомість серед теоретиків історичного матеріалізму та наукового комунізму фашизм трактувався як “диктатура великого промислово-фінансового капіталу олігархічних кланів”. Диктатура ж “мелкіх лавочніков” (“дрібних торгівців”), на відміну від “диктатури пролетаріату”, розглядалася як націонал-соціалізм.
Якщо комусь не до вподоби творчість “батька народів”, то ми можемо розглянути доробок видатного теоретика італійського фашизму Юліуса Еволи, який визначав режим дуче як “диктатуру кращих людей”.
Головне. Якою б дефініцією фашизму ми не користувалися – зрозуміло, що цей державний устрій панує сьогодні в Україні.
Як результат (за найвищих в Європі темпів економічного росту): планомірне знищення титульної нації та звуження ареалу її функціонування, нечувана в світі концентрація капіталів та поляризація доходів як результат диктатури великого промислово-фінансового капіталу олігархічних кланів (чи як кому до вподоби “корпорацій”), нещадне нищення малого та середнього бізнесу (тих самих “дрібних торгівців”), викорінення зародків судової та повний параліч виконавчої системи судового провадження, монополізація інформаційного простору, введення цензури і т. ін.
Тут треба зазначити, що “український фашизм” співвідноситься з українцями так, як знана у світі “російська мафія” з росіянами, а “хазарський каганат” з хазарами... Маємо феномен, докладно описаний в праці доктора історичних наук, лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка, Сергія Білоконя “Двадцять років єврейської державності в Україні, 1918-1938”.
Наступного року “кращі люди” землі нашої готуються позбавити всіх інших її людей цієї землі... Приватизація...
Кого будемо вішати догори ногами?
--------------------------
В тему:
Фашизм чи солідаризм?
Нацизм і більшовизм
Держава Землі Білого Вепра
Текст книги “Арійський стандарт” опубліковано на сайті “Перехід-IV”
Презентація 12-го випуску журналу “Перехід-IV”
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта