Біла раса здійснює перенародження: в її середовищі формується арійська раса нового циклу, якій належить майбутнє. Щоб домінувати в новому світі, вона повинна здійснити перехід на вищий енергетичний рівень. Для цього їй потрібна відповідна їжа, адже тип їжі визначає тип енергообміну: що ми їмо, такими й стаємо.

Почнемо з того, що їжа розділяється на два принципово відмінні типи – жива і мертва. Природно, що для життя потрібна жива їжа.

ЖИВА ЇЖА ТА ЇЇ САМОПЕРЕТРАВЛЕННЯ

Особливістю живої їжі є її здатність до автолізу, тобто самоперетравлення (саморозщеплення) без дії сторонніх мікроорганізмів. Цей процес «самоліквідації» починається зсередини будь-якого організму відразу ж після втрати ним життєспроможності, наприклад, в результаті руйнування його цілісності, або при настанні умов, сприятливих для його перенародження. Тоді організм розщеплює себе заради продовження нового життя: тіло тварини чи людини удобрює грунт, плід і зерно розщеплюється на поживні речовини задля розвитку захованого в них зародку.

Процес автолізу відбувається відносно повільно, проте він різко активується під дією слини і шлункового соку. В цьому випадку автоліз здійснюється для продовження життя не самого організму, а того, хто його з’їв. Система травлення людини чи тварини бере під своє керування автоліз їжі і спрямовує його на власну користь. Цей процес називається індукованим автолізом (від лат. inductio «наведення», в сенсі зовнішнього впливу).

Наприклад, як тільки ми з’їдаємо яблуко, то воно власними силами вже за кілька годин розщеплюється на поживні речовини, які легко засвоюються системою травлення. Наш організм тільки допомагає розщепленню, виділяючи для кожного конкретного виду їжі точно відповідний різновид шлункового соку.

СПІВПРАЦЯ ЖИВОГО З ЖИВИМ

У термінах системології плід, що потрапляє в систему травлення, відразу ж «вмонтовується» в неї і займає позицію підсистеми, а організм людини починає виконувати роль надсистеми. Надсистема завжди ставить мету своїм підсистемам і спрямовує їх на досягнення цієї мети. У такий спосіб відбувається співпраця між плодом і людиною заради мети, поставленою організмом людини, а саме вивільнення енергії заради продовження життя.

Співпраця починається з того, що організм людини ідентифікує плід і виділяє для його перетравлювання відповідні ферменти слини і шлункового соку. Ці ферменти включають, прискорюють і спрямовують механізм автолізу. Після цього система травлення людини засвоює корисні речовини, на які саморозщепився плід.

Для кожного виду їжі організм виділяє спеціальний комплекс ферментів. З цієї причини доцільно не змішувати між собою різні плоди, а між прийомами однорідної їжі робити хоча б годинну перерву. Такий підхід називається монотрофним харчуванням.

Якщо використовувати комп’ютерні аналогії, то кожний живий організм має власну утиліту деінсталяції, яка швидко і точно, без залишків видаляє інформацію з комп’ютера. При цьому робота деінсталятора відбувається під керівництвом комп’ютера шляхом їх злагодженої взаємодії.

У живих організмах роль деінсталятора відіграють спеціальні білки, які називаються ферментами, або ензимами. Вони діють надзвичайно ефективно: кожна така молекула спроможна виконати від кількох тисяч до кількох мільйонів операцій розщеплення в секунду. Організму залишається засвоїти енергію, що вивільняється завдяки роботі ферментів (ензимів). Тому при засвоєнні живої їжі організм мало витрачає власної енергії.

Оскільки описана жива їжа співпрацює з організмом людини і активно включається в його наповнення енергією, то вона називається біоактивною. Це їжа, яка підтримує життя. До біоактивної їжі також відносять сире молоко і сирий яєчний жовток.

МЕРТВА ЇЖА: БІОСТАТИЧНА І БІОЦИДНА

Ситуація радикально змінюється, якщо їжа пройшла термічну обробку. Річ у тім, що вже при температурі 43 градуси і вище починається згортання білків, відповідно наші помічники-ферменти вмирають, а їжа втрачає здатність до саморозщеплення. Тому для перетравлення такої мертвої їжі організму доводиться витрачати велику кількість власної енергії.

Подібним чином видалення комп’ютерної програми зовнішніми утилітами не йде в жодне порівняння з дією «рідного» деінсталятора. Якщо останній точно знає, що треба робити, то «чужа» зовнішня утиліта діє наосліп, виконує багато зайвої роботи і неминуче залишає невидалене «сміття».

Так само організм, стикаючись з мертвою їжею, може її ідентифікувати тільки дуже приблизно, тому для перетравлювання починає мобілізувати велику кількість різноманітних ферментів – як потрібних, так і не потрібних, «про всяк випадок». Це призводить до надмірного навантаження і старіння організму.

Більше того, мертва їжа не реагує на запит надсистеми і не займає позицію підсистеми, готової до співпраці. Тому організм ідентифікує таку «недружелюбну» сутність як ворога, отруту. Будь-який контакт з мертвою їжею організм сприймає як зовнішню агресію, тому відразу ж починає мобілізацію лейкоцитів для боротьби з харчовим ворогом. Лейкоцити відволікаються від виконання своїх прямих обов’язків захисту організму, що призводить до його ослаблення, виснаження і прискореного зношування. Вживання будь-якої мертвої їжі викликає стрес.

Через відсутність автолізу мертва їжа засвоюється у 5-10 разів повільніше в порівняні з живою їжею. Тому така їжа називається біостатичною – це їжа, яка сповільнює життя, робить людину лінивою, повільною, важкою і забрудненою. Окрім термічно обробленої їжі, до біостатичної їжі також належить сухе, непророщене зерно і зроблене з нього борошно, стерилізоване молоко, сир.

При примусовому перетравленні мертвої їжі залишається на порядок більше неперетравлених решток, особливо якщо йдеться про м’ясну їжу. Для допомоги в розщепленні всіх цих завалів підключаються сторонні організми: мікроби-«могильники», грибки-паразити, глисти. Оскільки вони виділяють власні відходи життєдіяльності (екскременти), то організму доводиться прибирати й за ними, перенавантажуючи свою систему очищення від токсинів.

Більшість людства вражена паразитами, тому перебуває в ослабленому стані і страждає від величезного числа хронічних хвороб. Проте з цього глухого кута є простий вихід. Річ у тім, що паразити живляться тільки мертвою їжею, натомість жива їжа для них є отрутою. Тому для радикального позбавлення від паразитів і хронічних хвороб зазвичай достатньо перейти на живу їжу.

Різновидом мертвої їжі є біоцидна їжа – та, що вбиває життя. До неї належить генетично модифіковані організми, маргарин, хлібопекарські дріжджі, алкогольні напої, пиво, оцет, солодкі газовані напої, смакові добавки, консерванти та інша «хімія». Фактично, це взагалі не їжа.

НАУКА І ПРОПАГАНДА

Сучасна пропаганда переконує, що термічно оброблена їжа засвоюється людиною легше і краще в порівнянні з сирою їжею. Проте експериментальна наука переконує, що все відбувається з точністю до навпаки: сира їжа розщеплюється сама, натомість мертва їжа вимагає для перетравлення значних зусиль людського організму.

Показовими є експерименти, які вперше здійснив уродженець Дніпропетровська, академік російської академії наук Олександр Уголєв (1926–1991). «Дві ємкості зі шлунковим соком. В одну ємкість вкинув сиру картоплю, в іншу – варену. Протягом 1 – 1,5 години сира картопля повністю розчинилася. В іншій ємкості, де знаходилася варена картопля, за цей термін ніяких змін не відбулося. Подібний експеримент також було проведено з гречаною, рисовою, пшоняною крупами і навіть з жабою. У всіх випадках рослини і тварини, які пройшли термічну обробку при температурі понад 43 градуси, шлунковим соком майже не перетравлювалися. Натомість ті рослини і тварини, яких було вкинути у шлунковий сік без термічної обробки, дуже швидко розчинялися в ньому» (Олександр Філатович. Живу їжу – Людині!).

Причини цього явища нам уже відомі: після 43 градусів руйнуються ферменти, тому в термічно обробленій їжі автоліз не відбувається.

Пропаганда і «м’ясне лоббі» нав’язує думку, що нормальний розвиток людини неможливий без м’яса, яке начебто є унікальним джерелом амінокислот для синтезу білків. Тоді незрозуміло, як живуть ті ж коні та корови, які їдять тільки траву і при цьому синтезують всі необхідні білки як для себе, так і для людей.

З другого боку, відомо, що чимало спортсменів для досягнення високих результатів уже перейшло на живу їжу. Те ж саме стосується артистів, зірок шоу-бізнесу та інших людей, яким доводиться не тільки багато та інтенсивно працювати, але й молодо виглядати. А все тому, що їх цікавить не пропаганда і сформована нею «суспільна думка», а практичні результати. Коли одного тренера з фігурного катання запитали, як ви ставитесь до живої їжі, він сказав, що вони давно тільки таку їжу і вживають, інакше б не перемагали. Передусім це стосується тих видів спорту, де потрібні витривалість, швидкість, легкість і точність.

Сучасна наука знає, що організм людини спроможний самостійно синтезувати всі необхідні йому білки і вітаміни. Це здійснює мікрофлора кишечника, яка харчується живою рослинною клітковиною. Щоб підтримувати її у здоровому стані, в раціоні людини має домінувати їжа з вмістом грубої сирої клітковини: свіжі фрукти і овочі, зелень, коренеплоди, горіхи.

ЕНЕРГІЯ РОЗЩЕПЛЕННЯ І ЕНЕРГІЯ СИНТЕЗУ

Енергія, яку ми отримуємо при перетравленні їжі, є енергією розщеплення, адже вона видобувається внаслідок ділення макромолекул на дрібніші складові. Якщо на це поглянути більш загально, то енергія розщеплення виникає внаслідок розпаду систем. Це твердження справедливе для соціальних, біологічних і атомних систем:

1) При банкрутстві підприємства чи держави вивільнюються ресурси: нерухомість, обладнання, грошові активи, спеціалісти тощо, які стають поживою для інших організацій.

2) На біологічному рівні білки розщеплюються на амінокислоти, жири – на гліцерин і жирні кислоти, а складні вуглеводні – на прості: глюкозу, фруктозу і галактозу, які легко засвоюються організмом.

3) При розпаді атомних ядер урану чи плутонію на дрібніші елементи виділяється величезна кількість теплової енергії.

Проте на порядок потужніша енергія вивільнюється при реакції синтезу, коли творяться нові системи. Так, при термоядерній реакції синтезу дейтерію та тритію (важкого і надважкого ізотопу водню) енергії виділяється в 4,2 рази більше, чим при згорянні такої ж маси урану-235.

Прикладом синтезу є створення нового підприємства: воно може мати у 10–100 разів більше можливостей, чим механічна сума можливостей окремо взятих його співробітників. А все тому, що при організаційному об’єднанні виникає нова системна якість. Наприклад, якщо окремо взяті ключ і замок – це дві залізяки, то разом вони складають систему – корисний механізм. Окремо взяті чоловік і жінка – це дві смертні істоти, а разом – це сім’я (насіння), спроможне породжувати нове життя.

БІОГЕНІЧНА ЇЖА

У світі рослин аналогом термоядерної реакції синтезу є процес творення нового життя шляхом проростання зерна пшениці, жита, ячменю, проса, рису та інших злаків.

Непроросле зерно мало придатне для їжі, адже на 50–80% складається з крохмалю – величезних макромолекул, які в чистому вигляді не засвоюються організмом. А все тому, що зерно – це «законсервована», або «складована» енергія, призначена не для засвоєння, а для тривалого зберігання. Відповідно, вироби з борошна – це важка біостатична їжа, а якщо з додаванням дріжджів – то біоцидна (отруйна). Тому дієтологи не рекомендують їсти дріжджовий хліб, а також будь-який інший хліб індустріального виробництва.

Для правильного споживання зерна його треба спочатку пробудити шляхом пророщення. Під тонким шаром оболонки зерна законсервована життєва енергія нової рослини, яка вивільняється при проростанні.

Спочатку під впливом вологи, тепла і внутрішніх ферментів у зерні починається автоліз – реакція розпаду: крохмаль розщеплюється на прості вуглеводні, жири – на жирні кислоти, а білки - на амінокислоти. В такий спосіб законсервована енергія переводиться в активний стан. Таке ферментоване зерно вже належить до біоактивної їжі.

Після цього починається реакція синтезу – проростання. При пророщуванні природа синтезує все найцінніше для живлення нового життя. Так, у пророщеній пшениці кількість вітамінів С і В6 зростає більш ніж у 5 разів, фолієвої кислоти – у 4, вітаміну В2 – у 13 разів. Концентрація поживних речовин досягає максимуму при довжині проростка 1,5–2 мм, після чого зменшується: у цей короткий момент їжа набуває найцінніших якостей.

Пророщене зерно і молоді паростки належать до біогенічної їжі, яка оновлює життя, його відроджує і омолоджує. Саме тому пророщена їжа нині активно використовується для швидкого зцілення від хронічних хвороб, для підвищення імунітету, відновлення фізичної краси і молодості, позбавлення зайвої ваги, поліпшення зору, повернення густого природного волосся, гармонізації характеру тощо.

Додамо, що пророщені зерна в своєму харчуванні людина використовувала з давніх-давен. Арійські віди і античний «батько медицини» Гіппократ залишили нам згадки про цілющі властивості паростків пророщеного зерна. Відомо, що в період Русі наші предки активно використовували пророщені зерна для приготування каш і киселів у зимовий та весняний періоди. Донині в раціоні індійських йогів переважають пророщені зерна і горіхи.

ЇЖА НОВОЇ РАСИ І ЗМІНА МЕТАБОЛІЗМУ

На основі згаданих вище наукових даних і колективного досвіду здорового способу життя можна стверджувати, що в системі харчування нової раси домінуватимуть живі плоди рослин і пророщене зерно. Різні види їжі переважно вживатимуться без змішування (монотрофне харчування). Єдиний напій – вода з природних джерел, яка вживається окремо від їжі; найкращою водою є та, що знаходиться в плодах.

Радикальна зміна системи харчування означає перехід нової раси до іншого типу метаболізму, тобто типу обміну речовини та енергії через реакції розщеплення та синтезу. Майже всі реакції метаболізму керуються і прискорюються ферментами, тобто ферменти є носіями життя. При існуючому способі харчування вони систематично вбиваються під час термічної та хімічної обробки. Жива їжа дозволяє новій расі на повну застосувати силу ферментів і вийти на вищий рівень життєспроможності.

Окрім того, жива їжа потрібна для мікрофлори, яка перебуває в симбіозі з людиною і синтезує для неї життєво необхідні вітаміни та білки. Вага цієї мікрофлори складає 2–3 кг, тому сучасна наука розглядає її як окремий орган людини. Більше того, людина розглядається як колективний надорганізм – продукт взаємовигідного симбіозу власне людини принаймні з сотнями дружніх мікроорганізмів. З цієї причини застосовується термін «сукупний геном», або метагеном – генофонд людини як колективного організму (соборної істоти):

«У сукупному геномі кишкової флори сильно підвищений процентний вміст генів, пов’язаних з синтезом незамінних амінокислот і вітамінів. Мікроби сильно полегшують людині життя, виробляючи значні кількості цих необхідних нам речовин. Крім того, кишкова флора володіє великим арсеналом ферментів для знешкодження токсичних речовин, присутніх у нашій повсякденній їжі, особливо рослинній.

Мікробні геноми, таким чином, служать важливим доповненням геному Homo sapiens. Людину слід розглядати як надорганізм, в якому обмін речовин забезпечується спільною злагодженою роботою ферментів, закодованих не тільки в геномі Homo sapiens, але і в геномах сотень видів симбіотичних мікробів. Між іншим, частка людських генів у сукупному геномі цього надорганізму не перевищує 1%» (Кишкова мікрофлора перетворює людину на суперорганізм).

Вживання сирої грубої клітковини дає життя цій дружній мікрофлорі – органічній складовій людського організму. Натомість вживання мертвої їжі стимулює розвиток антагоністичної, ворожої людині мікрофлори. Між цими двома типами мікрофлори – симбіотичною і паразитичною – відбувається війна за життєвий простір в людському організмі. Вживаючи живу їжу, людина підтримує своїх друзів, а вживаючи мертву їжу – підтримує своїх ворогів.

Характер їжі визначає тип метаболізму людини, який, у свою чергу, визначається характером її стосунків з мікрофлорою. При вживанні живої їжі дружня мікрофлора служить людині: живить її і очищує. При вживанні мертвої їжі людина служить паразитичній мікрофлорі: живить її і прибирає за нею, зношуючи власні печінку і нирки.

ТРИПІЛЬСЬКИЙ ХЛІБ

Ключовим чинником енергетичної самодостатності нової раси є правильне використання зерна, яке є відносно дешевим і добре зберігається. При першій потребі воно легко пророщується і стає багатющим джерелом вуглеводів, білків, жирів, мікроелементів, вітамінів, клітковини. Тож навіть коли виникає нестача овочів і фруктів, завжди під рукою є запас зерна для пророщування. Сам факт його проростання є головним індикатором якості, що особливо актуально в умовах хімічного і генетичного забруднення їжі.

Відомо, що першими системними хліборобами були трипільці – засновники Арійської раси (55 ст. до н. е.). Головним джерелом їхнього харчування і, відповідно, їхньої фантастичної життєспроможності був хліб. З тих часів для кожного українця хліб є священною їжею і сакральним атрибутом приналежності до арійства. В народі про нього так і кажуть: «святий хліб». Донині хліб використовується в найголовніших обрядах, а також при укладанні важливих угод, які не можна порушити. Наприклад, під час сватання спеціально випечений пиріг ділять навпіл: одну половину віддають представникам роду молодого, другу залишають у батьків молодої.

Яким був первинний хліб Золотої доби Арійської раси? Хліб, який споживали наші пращури-трипільці?

Слово «хліб» походить від «хлебтати», тобто він був рідким або напіврідким. Це той хліб, який донині використовують українці, вшановуючи предків. Він називається КУТЯ, що значить «святий». Його готують до сходу Сонця, а перед вживанням ставлять під образами на ПОКУТІ – священному місці хати.


 

NO-music


Катя Чилі. «Русалочка-земляночка» (аудіо, 2.89 Мб)

Різновидом куті є КОЛИВО – «їжа померлих предків»: спільна страва, яку по черзі – по колу, за рухом Сонця – споживають з однієї ложки. Таку кутю їдять на похоронах або на поминках. Зі словом «коливо» пов’язані слова околіти (померти, завершити коло життя), покоління (ті, що разом розгортають нове коло).

Кутя-коливо подобається предкам тому, що вони вживали саме її. Вона була для них близькою, звичною і смачною. Святі пращури любили і шанували саме такий рідкий хліб, тому що він був головним джерелом фізичної життєспроможності Арійської раси. Це був винахід аріїв, який давав їм перевагу щодо інших спільнот, був джерелом їхньої пасіонарності, сонячності, ярості.

Нині кутю роблять з попередньо замоченого і перевареного пшеничного або ячмінного зерна, заправленого медом, перетертим маком, горіхами, родзинками і узваром. Первинна, арійська кутя була така ж сама, тільки з живого зерна. Якщо пшеничне чи ячмінне зерно замочити на одну-дві доби і поставити в тепле місце, то в ньому відбувається автоліз (реакція розщеплення), внаслідок чого зерно перетворюється на біоактивну їжу, співмірну за корисністю зі свіжими плодами. Це їжа, яка підтримує життя.

Та чи цього було достатньо, щоб такий хліб набув особливого статусу? Адже з таким же успіхом святими можна було проголосити іншу біоактивну їжу – яблука, моркву чи інші поширені на той час плоди.

Трипільці були засновниками нового світу: вони відроджували краще з минулого і синтезували нове. Тому священною могла набути тільки біогенічна їжа – їжа відродження і синтезу нового життя. Якщо розмоченому зерну дати можливість прорости, то в ньому відбувається синтез вітамінів і нових біологічно активних речовин, внаслідок чого цінність такої їжі зростає в 5–10 разів. Тільки така – біогенічна – їжа радикально відрізняється від біоактивної, а тому автоматично набуває вищого, сакрального статусу.

Для приготування такої їжі й були призначені трипільські печі – своєрідні термостати, що дозволяли підтримувати стабільне тепло для пророщування зерна, з якого робили рідку кутю – арійський хліб синтезу. Для швидкого використання робили також твердий хліб: коржі з пророслого зерна. Для цього кутю висушували на сонці або на печі при температурі, яка зберігала всі ферменти. В якості термометра виступала рука людини – якщо не пече, значить хліб живий і спроможний відроджувати життя.

«Термоядерний» трипільський хліб з пророслого зерна – це та їжа, яку й сьогодні споживають для омолодження, очищення, швидкого відновлення після хвороб, підвищення потенції, розсмоктування злоякісних пухлин, ліквідації інфекцій і запальних процесів, підвищення імунітету, посилення гостроти зору, відновлення волосся і сердечно судинної системи, забезпечення активного довголіття. Погодьтеся, що це дає всі підстави вважати такий хліб святим.

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ «ХЛІБ» – ДИЯВОЛЬСЬКА ІЛЮЗІЯ

Неважко побачити, що трипільський хліб радикально відрізняється від нинішнього хліба масового виробництва.

По-перше, теперішній хліб робиться з борошна (перемеленого непробудженого зерна), яке на 70–80% складається з крохмалю, не призначеного для засвоєння. Тому що крохмаль – це законсервована енергія, призначена для транспортування у часі і просторі. Споживати таке борошно – це як дивитися на упакований телевізор, замість того, щоб його відкрити і активувати.

По-друге, це борошно суттєво збіднене, адже робиться без висівок, які є цінним джерелом мікроелементів, ферментів, вітамінів та інших біологічно активних речовин, а також харчових волокон. Висівками годують тварин, тож виходить, що вони харчуються краще за людей. Разом з висівками з борошна видаляються зародки і алейроновий шар, в якому концентруються ферменти. Тому таке борошно і цілком мертве, без здатності до автолізу.

По-третє, заради здешевлення виробництва індустріальний хліб робиться на дріжджах, тобто ворожих людині одноклітинних грибках. Для прискорення хлібопечення було виведено особливо агресивний вид дріжджових грибків. Внаслідок їх бурхливого розмноження і виділення ними екскрементів – вуглекислого газу та етилового спирту – тісто швидко підростає. При цьому ферментація не відбувається, тож дріжджове тісто – це розпушений крохмаль, насичений дріжджами та їхніми відходами. Це ілюзія хліба, обман, пародія на хліб.

По-четверте, отримана грибково-крохмальна суміш запікається, тож гинуть останні ферменти, що сприяють перетравленню хліба. При цьому залишається частина грибків, адже хлібопекарські дріжджі є термофільними, тобто стійкими до високих температур. Щоб у цьому переконатися, достатньо зробити експеримент: якщо до стерилізованої (прокип’яченої) води з цукром додати м’якуш з середини буханки і поставити в тепле місце, то за тиждень отримаєте брагу (алкогольне пійло). В організмі людини дріжджі активно розмножуються і починають паразитувати, використовуючи людину як їжу і пригнічуючи дружню людині мікрофлору. В результаті людина слабне і стає вразливою для хвороб. Нинішній індустріальний хліб з мертвого борошна, з дріжджами, маргарином, хімією – це паплюження самої ідеї хліба, нахабна брехня і акт наруги над святим.

ВЗАЄМОВИГІДНИЙ СИМБІОЗ

Життя на Землі розвивається в напрямку до все ширшого і глибшого взаємовигідного симбіозу, тобто співжиття різних біологічних видів. Симбіоз, при якому його сторони посилюють одне одного, називається мутуалізмом (від англ. mutual – взаємний). Загальновідомим прикладом такого симбіозу є комахи, які живляться нектаром квітів, здійснюючи при цьому їх опилення.

Взаємовигідний симбіоз є тенденцією загальної еволюції. А все тому, що види, які вступають у цей тип взаємозв’язків, отримують швидку і значну перевагу перед іншими в ситуації жорсткої еволюційної змагальності. Відповідно, обидва види стають сильнішими і чисельнішими, витісняючи конкурентів зі своєї екологічної ніші. Еволюційні перспективи таких союзників різко поліпшуються.

Протилежністю мутуалізму є паразитизм, коли один вид живе за рахунок іншого, пригнічуючи його і послаблюючи його еволюційні перспективи. В екстремальному варіанті вимирання виду-хазяїна веде до вимирання самого ж паразита, який залишається без їжі. Тому паразитичні відносини в стратегічній перспективі послаблюють еволюційні шанси як хазяїна, так і паразита.

Ідея взаємовигідного симбіозу закладена в основу самого життя. З погляду сучасної науки, вже сама клітина є продуктом симбіозу двох різних форм життя. Це пояснює, чому ядро клітини та її мітохондрії мають власний окремий генокод.

Ми вже згадували, що травлення людини основане на симбіозі з її внутрішньою мікрофлорою: людина споживає живу рослинну їжу, а мікрофлора її засвоює і навзаєм живить людину білками, вітамінами та іншими корисними речовинами. Це, так би мовити, внутрішній симбіоз. Арійці пішли ще далі і розвинули зовнішній симбіоз – взаємовигідну співпрацю з тваринами: ссавцями, птахами і комахами.

МОЛОЧНИЙ ТЕСТ

По-перше, це симбіоз із тваринами, що дають молоко, передусім коровою, козою, вівцею. Молоко є найважливішим продуктом для розвитку дитини, проте вже після завершення грудного періоду ссавці перестають пити молоко.

Річ у тім, що енергія молока законсервована в макромолекулах лактОзи, яка в чистому вигляді не засвоюється (подібно як енергія злаків законсервована в макромолекулах крохмалю). Тому складна лактоза розщеплюється на прості глюкозу і галактозу, які легко засвоюються організмом. Розщеплення відбувається за допомогою ферменту, що називається лактАза. Він активно синтезується організмом немовлят, проте після грудного періоду синтез припиняється.

Цей механізм потрібен для посилення життєспроможності виду в цілому: його сенс в тому, щоб доросла дитина не претендувала на молоко матері, яка вже народила наступну дитину. З другого боку, молоко – це надзвичайно цінний харчовий продукт, спроможний надати виду більшої життєвої сили.

Арійцям вдалося творчо вирішити цю суперечність: вони приручили молочних тварин, а в собі виробили можливість засвоювати молоко протягом усього життя. Як це їм вдалося – невідомо. Згідно з сучасними даними, синтез лактази неможливо викликати штучно якимись тренуваннями. Випадкова мутація також малоймовірна, адже відбувся комплексний перехід цілої раси на вищий рівень взаємокорисної співпраці з тваринами. Тому його можна пояснити або зовнішнім божественним втручанням, або тим, що трипільці спромоглися цілеспрямовано змінити свій генокод. Як би там не було, а це саме той випадок, коли расовий перехід супроводжується радикальними новаціями в системі харчування і зміною метаболізму.

Спроможність у дорослому віці синтезувати лактазу стала унікальною особливістю арійської раси, реалізованої на рівні генокоду. Здатність деяких представників інших рас засвоювати молоко свідчить тільки про те, що вони отримали арійські гени наслідок міжрасового змішування. Так, згідно з сучасними даними, серед українців тих, хто не здатний засвоювати лактозу, не більше 13%, серед білорусів – 15%, росіян – від 16 (на заході Росії) до 40% (ближче до Уралу), натомість серед євреїв і негрів - 70-80%. Найнижчий рівень неприйняття молока у данців (5%), а найвищий – у монголоїдів Східної Азії, індіанців Америки і аборигенів Австралії (до 100%). «Ті 15% серед білих США, що не засвоюють лактозу, як з’ясувалося, відносяться до змішаного типу (кровозмішення з євреями та іншими неєвропейцями)... Можна написати в паспорті, що ти слов’янин або німець, можна на обличчя виглядати європеоїдом, але організм не обдуриш. 100% засвоєння молока сьогодні тільки у чистих слов’ян, германців, балтів, нащадків кельтів. І в жодного іншого народу в світі» (Молоко і раси).

Проте незасвоюваність молока зустрічається і в арійців – це «набута лактазна недостатність», яка може виникнути внаслідок пережитих хвороб шлунково-кишкового тракту.

Найбільш цінним є молоко без термічної обробки, в тому числі вершки, сметана, домашнє масло. В цьому випадку в них зберігаються ферменти, які допомагають організму розщепити корисні речовини і ефективно їх засвоїти. Окрім того, що молоко має збалансований набір необхідних для життя речовин, воно сприяє очищенню організму – тому його дають на шкідливих виробництвах. Остання властивість особливо важлива в умовах нинішнього забруднення навколишнього середовища.

ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ

По-друге, арійці одомашнили курку, яка стала для них джерелом яєць – надзвичайно корисної їжі. Це ще один дуже яскравий прояв взаємовигідного симбіозу, адже людина захищає і вигодовує курку, а курка несе багато яєць (в середньому раз на два дні), що набагато перевищує її можливості щодо їх висиджування, отже й потребу для продовження роду. Тобто курка несе яйця для зовнішнього використання.

Але найбільше диво в тому, що курка голосно повідомляє про кожне знесене яйце. Це єдина істота, яка привертає увагу до появи потомства. Курка радісно ділиться з людиною яйцями – це вищий прояв симбіозу.

Проте яйце треба вміти правильно вживати. Жовток – це потужне джерело вітамінів, біоактивних речовин, мікроелементів; він найкраще засвоюється в сирому вигляді. Натомість сирий яєчний білок містить антитриптазу, яка блокує розщеплення організмом білків, а також авідин, що блокує засвоєння вітаміну В7. На щастя, ці речовини швидко нейтралізуються при нагріванні.

Тому яйця треба готувати так, щоб білок зварився, а жовток залишився сирим. Це досягається тим, що яйце кладеться в холодну воду, доводиться до кипіння, витримується одну-дві хвилини і відразу ж охолоджується. Зварене в такий спосіб яйце засвоюється організмом швидко і майже повністю – аж на 98% (!), тобто майже не залишає шлаків. Тому це винятково корисний продукт, особливо для розвитку м’язової системи, – натуральний, без «хімії», у природній упаковці. За рівнем корисності таке яйце прирівнюється до молока.

ЇЖА БОГІВ

Третім харчовим союзником арійської людини стала бджола – крилата комаха. Арії її відносять до чистих, божих істот і називають «святою божою трудівницею». Вона виробляє мед – джерело високоякісної фруктози і глюкози (до 75%), ферментів та вітамінів. За цілющі якості меду його здавна називають їжею богів, він є обов’язковим компонентом сакральних страв – куті і колива, з нього робили ритуальний напій «сита», яким закінчували застілля (звідси – наїстися досита, насититися).

Бджола – це єдина тварина, про яку кажуть «вмерла» – як про людину. Якщо тваринництво і птахівництво були справою варни господарників, то бджільництво вважалося брахманською справою, тому серед пасічників традиційно було багато священиків. Окрім меду, бджоли давали віск, з якого робили свічки (джерело світла), і були зручним об’єктом для вивчення законів соціобіології, адже бджолиний рій – це високо розвинений соціальний організм.

ЕВОЛЮЦІЯ ХАРЧУВАННЯ

Якщо бажаєш щось пізнати – поглянь, звідки воно почалося.

ПОЧАТОК:

Людина за своєю природою є плодоїдною істотою, її видова їжа – це плоди, передусім солодкі фрукти і ягоди, а також овочі, коренеплоди і зелень, які ростуть навколо і не потребують обробки. Це та їжа, яку найпростіше здобути в умовах постійного лагідного клімату. Найкраще те, що найдоступніше, згідно з принципом «Слава блаженному Богу за те, що потрібне зробив неважким, а важке – непотрібним» (Григорій Сковорода).

ПРИСТОСУВАННЯ:

Для життя в умовах більш суворого клімату арії взяли в харчові союзники три головні священні тварини:
1) корову-годувальницю – уособлення Великої Матері, що дарує людині молоко;
2) курочку-рябу – квочку-виховательку, що дарує людині «золоті яйця»;
3) бджолу-трудівницю – культову тварину Великої Матері, що дарує людині їжу богів.

Налагодивши з цими союзниками взаємовигідний симбіоз, арійська людина почала пити молоко, вживати мед і курячі яйця, а в сезон нестачі вітамінів – штучно синтезувати вітаміни шляхом пророщення злаків.

ЗБОЧЕННЯ:

Задля розширення харчової бази і отримання нових приємних смакових відчуттів людина почала здійснювати термічну і біохімічну обробку їжі, вживати наркотичні речовини, синтезувати смакові стимулятори. За нові враження довелося заплатити прискореним зношуванням організму, зниженням пасіонарності (енергійності, «ярості»), хронічними хворобами і передчасною смертю.

В екстремальних ситуаціях людина може їсти будь-яку їжу, в тому числі м’ясо і рибу, але це не та їжа, яка їй дає здоров’я і довголіття. Людський шлунок і тонкий кишечник ідеально пристосовані до перетравлювання сирої рослинної їжі. Звичайно, вони здатні перетравити і варену їжу, але сконструйовані для сирої.

ЕТИЧНИЙ ІМПЕРАТИВ

Таким чином, є чотири найбільші корисні для людини групи харчових продуктів:

1. Жива рослинна їжа, передусім фрукти – джерело ВСІХ необхідних для людини речовин, а також їжа для симбіотичної мікрофлори.

2. Сире молоко, вершки, сметана, натуральне вершкове масло.

3. Легко зварене куряче яйце з сирим жовтком.

4. Мед та маточне молоко (бджолине молоко).

Спільною властивістю цих продуктів є те, що вони отримані шляхом взаємовигідної співпраці з рослинами та тваринами – ссавцями, птахами і комахами: дерево ділиться плодами, корова – молоком, курка – яйцями, бджола – медом.

Це дозволяє сформулювати етичний харчовий імператив, згідно з яким найкращою є та їжа, що отримана в гармонії з Всесвітом – як результат взаємовигідного симбіозу.

Описані чотири групи продуктів легко розщеплюються і засвоюються організмом людини за рахунок індукованого автолізу, тобто саморозщеплення під керуванням системи харчування людини. Це біоактивна їжа – та, що підтримує життя.

Краща неї тільки біогенічна їжа – та, що відроджує життя: пророщене зерно, молоді паростки. Її значення особливо зростає взимку і навесні, коли збережені овочі та фрукти втрачають вітаміни. Біогенічна їжа – це свіжо синтезовані вітаміни.

Поєднання біоактивної і біогенічної їжі є найкращим способом харчування на початку перехідного періоду до нової цивілізаційно-расової системи. З часом тваринна їжа здаватиметься «важкою», тож у раціоні все більшу частку складатиме рослинна їжа, яка споживатиметься роздільно.

Потреба в їжі постійно зменшуватиметься. Факторами, що прискорюють метаморфозу, є 1) формування боголюдського світогляду і 2) наповнення себе світлом, або праною (ефіром) за допомогою технології Живе Слово.

Через кілька поколінь нова раса, принаймні її передова частина, частково або повністю перейде на живлення праною. Скоріше всього, що саме таке живлення використовував Ісус Хрестос – першолюдина нової раси, засновник громади нових аріїв.

ЯК ПОЛЕГШИТИ ПЕРЕХІД

Перехідний період зміни метаболізму може тривати від кількох місяців до кількох років. Для примусового вимкнення психічних програм протиприродного харчування і активації нових програм треба докласти певних зусиль. Один з найпростіших способів: обкласти себе різноманітною смачною живою їжею і споживати її при першому відчутті голоду, а також здійснювати перетворення разом з групою однодумців.

Навіщо це потрібно? Справа не стільки в отриманні необхідної енергії (жива рослинна їжа дає її більше ніж достатньо), скільки у психологічній підтримці. Річ у тім, що старі програми будуть волати про «страшний голод» і залякувати негативними наслідками, проте реальна наявність і миттєва доступність фруктово-овочево-горіхового достатку зведе нанівець їхні «аргументи». Залишившись без підживлення, старі паразитичні програми тихо засохнуть і перестануть заважати, звільнивши простір для нових, на один-два порядки ефективніших програм живлення.

Важливим чинником переходу на живу їжу є не тільки інтенсивне очищення психіки, а й формування життєрадісного мислення шляхом:
1) повернення до істинного світогляду, тобто вірних уявлень про доброзичливий Всесвіт і божественні можливості людини;
2) здійснення добрих вчинків, тобто практичного розвитку свого духовно-вольового начала у правильному напрямку.

Після переходу на новий тип метаболізму і повернення до природного харчування, людина стикається з фактом, що тепер їй потрібно на порядок менше їжі – і це при тому, що її працездатність суттєво зростає. Побічним наслідком є те, що людина взагалі перестає хворіти і стабільно перебуває у бадьорому стані духу, набуває оптимізму і безстрашності, її дії стають ефективними і цілеспрямованими.

СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ

Перехід критичної маси людей до нового типу метаболізму неминуче приведе до потужних соціальних зрушень, адже стане очевидним, що існуюча цивілізаційно-державна система – це «голий король».

Наприклад, виявиться, що майже вся їжа в продуктових магазинах – біостатична (важка) або біоцидна (отруйна).

Стане зрозуміло, що алкоголь і тютюн – це не що інше, як узаконена наркоторгівля і найбільша афера нашого часу.

Виявиться, що т. зв. система охорони здоров’я працює на збільшення кількості хронічно хворих, а фармацевтична індустрія – це нахабна брехня і марнування ресурсів.

Виявиться, що засоби масової інформації в боротьбі за рекламні бюджети займаються системною дезінформацією, залякуванням (психотерором) і опускають своїх читачів до тваринного рівня.

Тоді, природно, постане запитання: Хто нами керує? Це чесні ідіоти чи хитрі паразити? І як сталося, що вони постійно опиняються нагорі? Мабуть, причина в системі суспільної організації, яка стабільно відтворює той самий паразитичний гадючник.

А чому суспільство підтримує саме цю збочену систему і нічого не знає про інші? Після цього неминуче постануть головні запитання: А чи все гаразд з нашим світоглядом? Можливо, світ влаштований зовсім по-іншому? Яка істинна природа людини і Всесвіту? Що таке релігія? Те, що ми бачимо навколо – це релігія чи щось зовсім інше?

Ось тут і почнуться справжні перетворення: енергійне скидання старого цивілізаційного баласту, очищення від бруду, відродження природного середовища. Світ рине вперед! Хай буде!

Продовження:  Арійський хліб, іудейська риба

Якщо вам сподобалась ця публікація, ви можете підтримати перетворення нашого сайту на платформу для колективних пошуків, обговорень, знайомств, експериментів: Модернізуймо Народний Оглядач!


В тему:
Адекватне харчування
Молоко і раси
Живу їжу – Людині!
Гамбургер без прикрас: правда про тварин, яких ми їмо не задумуючись (відео)
ДНК-портрет нації: бензин у вогонь арійського відродження
Доля мурашника: загибель і воскресіння
Схема порятунку мурашника

 

Гравець: 
Ігор Каганець
5892

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка