16 грудня Рада Спілки українців Латвії схвалила виступи своїх представників на міжнародному семінарі, що розглядав реалізацію Держпрограми “Інтеграція суспільства в Латвії”.
У звіті “Захист меншин у Латвії”, що у зв’язку з наміром цієї країни вступити у Євросоюз підготував Інститут відкритого суспільства (м.Будапешт), відзначається, що в латвійському суспільстві не досягнуто консенсусу щодо змісту Програми інтеграції. Основною перепоною є те, що Програма базується на чинних законодавчих основах та політиці можновладців, котрі піддаються критиці з боку представників меншин, особливо – у сфері освіти. Програма інтеграції, як і державна політика загалом, не приділяє досить уваги тому, що викликає занепокоєння представників громадянського суспільства та меншин у царині прав меншин. Наприклад: потребі збільшити доступ до освіти та електронних ЗМІ рідною мовою; наданню більшої підтримки мовам меншин; потребі у діалозі між меншинами і державою а також участі меншин у громадському житті.
Автори звіту критикують Латвію за те, що мало заходів і коштів пропонується на підтримку національної та культурної ідентичності меншин. Відзначається, що загалом її національна політика роздріблена та децентаралізована. Нема органу, котрий би спеціалізувався конкретно на моніторингу або боротьбі з етнічною (расовою) дискримінацією або ж займався всебічним рішенням питань меншин. Не вистачає людей, котрі могли б почати діалог між латишами й меншинами; відсутній консенсус між державними установами щодо концепції інтеграції; держчиновники не виказують доброї волі для популяризації ідеї інтеграції.
В Латвії нема всеохоплюючого антидискримінаційного законодавства, що відповідало б Директиві ЄС стосовно расового рівноправ’я. Латвія єдина серед десяти країн-кандидаток на вступ у Євросоюз не ратифікувала Протокол №12 до Європейської Конвенції захисту прав людини і основних свобод.
Існує низка спірних заборон на професії для негромадян, серед котрих переважна більшість – представники нацменшин. Частка зареєстрованих безробітніх серед латишів скоротилася з 53,7% від загальної кількості безробітніх у 1997р. (що відповідає їх пропорції серед населення) до 5% у 2000р. В такий спосіб істотно збільшилося безробіття серед нацменшин. Вони відчувають значно більшу порівняно з латишами соціальну та економічну назахищеність. Існує також диспропорція між кількіст’ю представників меншин і латишів у державному секторі. Меншини непропорційно мало репрезентовані в органах, що відповідають за прийняття рішень.
У звіті наголошено на відсутності діалогу між меншинами і держустановами, а також політичними партіями, котрі репрезентують переважно латишів. Вважається, що це є однією із серйозних перешкод на шляху до інтеграції суспільства. Серед інших перешкод – тривалі затримки з розробкою Програми інтеграції та низький рівень фінансової підтримки державою її заходів.
Представники Спілки українців Латвії на семінарі підтримали звіт Інституту відкритого суспільства. До речі, серед небагатьох нацменшин на семінарі українців репрезентувала найбільша кількість – чотири особи. Була висловлена думка, що висновки й рекомендації звіту – то серйозна моральна підтримка рішень Спілки, прийнятих упродовж трьох років.
Що ж це за рекомендації?
- Переглянути законодавство в царині прав меншин та дискримінації.
- Ратифікувати Рамкову Конвенцію захисту нацменшин і привести у відповідність до неї латвійське законодавство.
- Прийняти всебічне антидискримінаційне законодавство що відповідатиме нормам Директиви ЄС стосовно расового рівноправ’я.
- Сприяти більш широкому представництву меншин у держустановах.
Це основні рекомендації урядові та парламенту. Є й рекомендація Європейській комісії: проводити критичний аналіз реалізації латвійської Програми інтеграції та її впливу на ситуацію в царині меншин, беручи до уваги також точки зору представників громадянського суспільства і меншин.
Як видно, вимоги до вступу у Євросоюз це не лише економічні досягнення та зменьшення коррупції. Одним із принципів ЄС є демократія та права людини. Союз відкритий лише для країн, котрі підтримують такі основні цінності, як вільні вибори, повага до меншин та до законів, зокрема, й до міжнародних конвенцій.
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Готові дізнатися, чому ваше життя – це як метаморфоз гусениці, але з купою екзистенційних криз і без кокона? У новому подкасті ми розбираємо сім стадій розвитку людини – від крихітного плоду до...
Спілка українців Латвії за ратифікацію Конвенції Захисту нацменшин
Світ:
Автори звіту критикують Латвію за те, що мало заходів і коштів пропонується на підтримку національної та культурної ідентичності меншин. Відзначається, що загалом її національна політика роздріблена та децентаралізована. Нема органу, котрий би спеціалізувався конкретно на моніторингу або боротьбі з етнічною (расовою) дискримінацією або ж займався всебічним рішенням питань меншин. Не вистачає людей, котрі могли б почати діалог між латишами й меншинами; відсутній консенсус між державними установами щодо концепції інтеграції; держчиновники не виказують доброї волі для популяризації ідеї інтеграції.
В Латвії нема всеохоплюючого антидискримінаційного законодавства, що відповідало б Директиві ЄС стосовно расового рівноправ’я. Латвія єдина серед десяти країн-кандидаток на вступ у Євросоюз не ратифікувала Протокол №12 до Європейської Конвенції захисту прав людини і основних свобод.
Існує низка спірних заборон на професії для негромадян, серед котрих переважна більшість – представники нацменшин. Частка зареєстрованих безробітніх серед латишів скоротилася з 53,7% від загальної кількості безробітніх у 1997р. (що відповідає їх пропорції серед населення) до 5% у 2000р. В такий спосіб істотно збільшилося безробіття серед нацменшин. Вони відчувають значно більшу порівняно з латишами соціальну та економічну назахищеність. Існує також диспропорція між кількіст’ю представників меншин і латишів у державному секторі. Меншини непропорційно мало репрезентовані в органах, що відповідають за прийняття рішень.
У звіті наголошено на відсутності діалогу між меншинами і держустановами, а також політичними партіями, котрі репрезентують переважно латишів. Вважається, що це є однією із серйозних перешкод на шляху до інтеграції суспільства. Серед інших перешкод – тривалі затримки з розробкою Програми інтеграції та низький рівень фінансової підтримки державою її заходів.
Представники Спілки українців Латвії на семінарі підтримали звіт Інституту відкритого суспільства. До речі, серед небагатьох нацменшин на семінарі українців репрезентувала найбільша кількість – чотири особи. Була висловлена думка, що висновки й рекомендації звіту – то серйозна моральна підтримка рішень Спілки, прийнятих упродовж трьох років.
Що ж це за рекомендації?
- Переглянути законодавство в царині прав меншин та дискримінації.
- Ратифікувати Рамкову Конвенцію захисту нацменшин і привести у відповідність до неї латвійське законодавство.
- Прийняти всебічне антидискримінаційне законодавство що відповідатиме нормам Директиви ЄС стосовно расового рівноправ’я.
- Сприяти більш широкому представництву меншин у держустановах.
Це основні рекомендації урядові та парламенту. Є й рекомендація Європейській комісії: проводити критичний аналіз реалізації латвійської Програми інтеграції та її впливу на ситуацію в царині меншин, беручи до уваги також точки зору представників громадянського суспільства і меншин.
Як видно, вимоги до вступу у Євросоюз це не лише економічні досягнення та зменьшення коррупції. Одним із принципів ЄС є демократія та права людини. Союз відкритий лише для країн, котрі підтримують такі основні цінності, як вільні вибори, повага до меншин та до законів, зокрема, й до міжнародних конвенцій.
Зверніть увагу
Від гомо сімплекс до гомо триплекс: невідомі стадії людського розвитку – подкаст на Радіо Гартленд