Зображення користувача Арсен Дубовик.
Арсен Дубовик

Слова Паїсія Святогорця про щастя

"Геронде, звідки починається ремствування і як можна його уникнути? "

- Невдоволення має причиною почуття власного злополуччя, а прогнати його можна славослов'ям [Бога]. Невдоволення/Ремствування народжує ремствування, а славослов'я народжує славослов'я. Якщо людина, зустрівшись з труднощами, не нарікає, але славить Бога, то диявол лопається [від злості] і йде до іншого - до того, хто нарікає, щоб заподіяти йому ще більших неприємностей. Адже чим сильніше людина нарікає, тим сильніше вона себе руйнує. Іноді тангалашка обкрадає нас і вчить нас не бути задоволеними нічим, тоді як все, що трапляється з нами можна зустрічати з духовною радістю і славослов'ям і мати благословення Боже. Знаю одного ченця на Святій Горі. Якщо почнеться дощ і ти скажеш йому: \ "Знову пішов дощ \", то він починає: \ "Так, все ллє і ллє. Скоро згниємо від цієї вогкості \". Якщо дощ невдовзі припиниться і ти скажеш йому: \ "Дощик пройшов \", то він відповість: \ "Так, хіба це дощ? Від таких дощів все засохне ... \" Не можна сказати, що у цієї людини не в порядку з головою. Ні. Просто він звик бути невдоволеним. Людина перебуває в здоровому глузді, а мислить, немов божевільна! 

В ремствуванні присутнє прокляття. Тобто людина невдоволена все одно що проклинає себе, і потім до неї приходить гнів Божий. В Епірі я був знайомий з двома селянами. У одного була сім'я, дві невеликі ділянки землі, і він з довірою вірявся Богові. Він трудився скільки міг, не гризучи себе душевною тривогою. \ "Що встигну, то встигну \", - говорив він. Іноді він не встигав прибрати сіно і воно гнило під дощем, іноді копиці розкидав вітер, проте він говорив: \ "Слава тобі, Боже \", і все у нього йшло добре. У іншого було багато землі, корів і тому подібного. Дітей у нього не було. Якщо ти питав цього чоловіка: \ "Як у тебе справи? \" - То він відповідав: \ "Які там справи, краще не питай \". Він ніколи не говорив: \ "Слава Тобі, Боже \", але все бурчав і нарікав. І ви б тільки подивилися: то у нього здихала корова, то з ним відбувався якийсь інший неприємний випадок, потім щось ще ... У цієї людини було все, але він не досягав успіху. 

Тому я й кажу, що славослов'я - це велика справа. Бог дає нам благословення, але вкусимо ми їх чи ні - це залежить від нас. Однак як ми їх укусимо, якщо Бог дає нам, приміром, банан, а ми починаємо думати про більш смачні наїдки, які їсть який-небудь мільйонер? Знаєте, скільки людей, з'їдаючи один черствий сухар, день і ніч славословлять Бога і харчуються небесною солодкостю! Ці люди набувають духовної чуйності і розуміють, коли рука Божа починає їх пестити. А ми цього не розуміємо, тому що наше серце засалене і нас не задовольняє ніщо. Ми не розуміємо того, що 

...щастя в тому, що має відношення до вічності, а не до суєтності."

Підписуюсь на новини

Останні записи

Коментарі

Зображення користувача Олег Подорожній.

Так, негативні енергії які транслються людиною назовні оскверняють її, про це є і в ЧотириЄвангелії. Але мене цікавить більше як діяти іншій людині яка слухає це?))

Братайтеся, єднайтеся зі світлими - це сила!

Зображення користувача Вадим Кононенко.

Пане Олеже, загалом, відповідь на Твоє запитання є у статті. :) Можливо, її варто переказати іншими словами.. Спробую:
1) наші реакції - це наш вибір; загалом, між дією ззовні на нас та нашими відчуттями немає зв’язку, що призводив би до чітко визначених емоційних наслідків;
2) думки... вони підживлюються нашою енергією, цю енергію ми їм даємо, акцентуючи на них увагу. Де наша увага - туди й спрямовуємо ми свою енергію;

Коли всередині нуртує відчуття образи, спробуйте не шукати все нових і нових артументів на свою користь, а, як мінімум, зупинити думки, щоб все це припинити, як максимум, спробуйте вдивитися, вслухатися в ці емоції, хвилин на 10, оцінити їх параметри (розмір, форма, гострота, температура, твердість, запах, колір, смак...), кажуть, що таким чином людина стишує, навіть, біль. Це механізм, що запускає прийняття. Це - "Несудження" й "Невиправдовування".

Після цього, можна спробувати змінити свої емоції на позитивні, якщо вдастся, адже відчувати Радість, Любов завжди приємніше.

А вже після цього, з тверезою головою, варто подумати, яку стратегію обрати стосовно того, Хто Тебе образив... Загалом, хід у відповідь може бути різним... Межі визначаються "Золотим правилом етики, або розплати"... але, посилені.

Можна обрати й іншу стратегію - зробити з Ворога - Друга, адже ніхто з нас не є повністю поганим чи повністю Хорошим. Досвід життя зробив нас такими, якими ми є. У кожного можна знайти струни Людяності, якщо підійти відверто. Й, лише, якщо це не діє... тоді залишиться лише перший варіант (але, бажано, не виходити у цьому уроці на передній план).. А після нього - знову повернутися до цього, другого (саме для того й не виходити на передній план...). :) Гойдалка... й "Правила сталкінгу".

Якось так. :)

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Дякую, Вадиме, за гарне роз'яснення! СУПЕР!!!
Повністю згідно "Доброї новини":

Цитата:
"24.Око ясне і лихе
Світло тіла — око. Як, отже, твоє око ясне, все тіло твоє буде світле. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві.

Нещодавно я це зрозумів і зробив вірні висновки - зробив так як Ти щойно рекомендував:

Вадим Кононенко каже:
...Коли всередині нуртує відчуття образи, спробуйте не шукати все нових і нових артументів на свою користь, а, як мінімум, зупинити думки, щоб все це припинити, як максимум, спробуйте вдивитися, вслухатися в ці емоції, хвилин на 10, оцінити їх параметри (розмір, форма, гострота, температура, твердість, запах, колір, смак...), кажуть, що таким чином людина стишує, навіть, біль. Це механізм, що запускає прийняття. Це - "Несудження" й "Невиправдовування"...

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Вадим Кононенко.

Гм... "Око".. Трохи заплутано, але, загалом - правильно, можна вийти на розуміння - "Що шукаєш - те і маєш!" :)

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Ага, заплутано! ;)

Думаю, а навіщо?
І одразу відповідь бачу тут ("Добра Новина..."):

Цитата:
"3. Він (Ісус) повчав їх багато у притчах" ;)
"...«Чому у притчах говориш?»
10. І приступили його учні й сказали до Нього: Чому Ти у притчах говориш до них? 11. Він у відповідь сказав їм: Тому, що вам дано знати тайни Царства Божого, а тим не дано. ..."

Отже, хто має вуха, той почує ))

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Олег Подорожній.

дякую, цікава відповідь;-))

Братайтеся, єднайтеся зі світлими - це сила!

Зображення користувача Богдан ДуБ.

Додав зворотнє посилання.

"Революція без еволюції - це ідейна спекуляція"