Севастопольський суд приговорив звинувачуваного у шпигунстві майора запасу Молчанова до 5 років ув'язнення

В апеляційному суді Севастополя добіг кінця судовий процес по справі, зініційованій слідчим управлінням Служби безпеки стосовно 44-річного громадянина України Олександра Молчанова, якого звинувачували у скоєнні злочину, передбаченого ст.111 ч.1 Карного кодексу України (державна зрада у формі шпигунства).

За повідомленням прес-центру СБУ, під час слідства було встановлено, що майор запасу Молчанов до вересня 1996 року обіймав різні посади в підрозділах топографічної служби ЗСУ та мав допуск до роботи з документами, що є державною таємницею. Після звільнення з армії за вислугою років він працював у Симферополі. В квітні 2002 року, познайомившись з представником закордонної організації, Молчанов за обіцяну грошову винагороду зібрав і підготував для передачі іноземцям секретні матеріали. Однак до адресату вони не потрапили завдяки спецоперації СБУ, а самого Молчанова затримали. Експерти зійшлися на тому, що документи містили відомості, які є державною таємницею України.

За збір даних, розголошення яких могло б зашкодити національній безпеці в оборонній сфері, апеляційний суд Севастополя приговорив Молчанова до 5 років позбавлення волі. Протягом місяця засуджений має право подати апеляцію до Верховного суду України.

Відомо, що у О.Молчанова є дружина і неповнолітній син. В історії України це третій судовий процес над державними зрадниками. Найперший відбувся у 1993 році. Тоді курсанта військового училища Ткаченка, звинувачуваного у передачі іноземній розвідці інструкції по експлуатації ракетної установки ППО (до речі, навіть не українського, а російського виробництва), військовий апеляційний суд Центрального регіону приговорив до 8 років позбавлення волі. Щоправда, досі у багатьох є сумніви щодо секретності інструкції, до якої міг мати доступ будь-який курсант.

Шпигуном №2 став відставний полковник Тарас Бублик, який у лютому цього року отримав вирок - 7 років позбавлення волі. Суть його злочину така. Під час служби в складі радянського військового контингенту у одній із закордонних країн полковник Бублик познайомився з таким-собі комерсантом Гансом Ліндерном, котрий запропонував радянському офіцеру співробітництво з іноземною розвідкою за солідну суму. Бублик не відмовився.

Повернувшись на батьківщину, до Івано-Франківська, офіцер отримав посаду в управлінні штабу Закарпатського військового округу. Від грудня 1992 року український полковник став регулярним постачальником цінних відомостей для іноземної розвідки. Переважно її цікавили документи, що торкалися матеріально-технічного стану військових частин, їх розташування та чисельність особового складу. Тарас Бублик перефотографував папери з грифом секретно та скачав відомості із службового комп’ютера.

За 5 років співробітництва з іноземною розвідкою Бублик отримав за свої послуги два потриманих авто - Опель і Форд, а також енну суму грошей. Цікаво, що валютні рахунки, на які поступали гонорари за продаж державних секретів, так і лишилися невідомими СБУ. Відсидівши свій термін, колишній полковник може таким чином спокійно забрати свої гроші. Навіть з відсотками!