Предмети з Саккарської колекції з їх дивною якістю обробки представляють досить великий головний біль для єгиптологів.
В археологічному комплексі Ступінчастої піраміди в єгипетській Саккарі була знайдена колекція кам'яного посуду (глечики, судини, тарілки і інше начиння), яка до сих пір вражає дослідників своєю якістю. Інформація про загальну кількість знайдених тут предметів різниться, але всюди йдеться про десятки тисяч предметів!.. Ця колекція датується періодом не пізніше III династії фараонів, хоча деякі предмети з неї відносять і до III династії. Нині колекція розійшлася по всьому світу. Частина предметів знаходиться в Каїрському музеї, частина – в нещодавно відкритому музеї Имхотепа в самій Саккарі. Є чаші у французькому Луврі, є в Британському музеї. Невелика частина колекції є в Лондоні і в Музеї Флиндерса Петрі, який ще сто років тому першим помітив факт наявності слідів високо технологічних інструментів на древніх каменях в Єгипті – в тому числі знайшов їх і на деяких предметах з Саккарської колекції.
Предмети Саккарської колекції в музеї Імхотепа
Одна з судин, які досліджував Петрі, навряд чи здасться чудовою недосвідченому оку. Це була проста кам'яна чаша. Проте, досліджуючи чашу поблизу, Петрі виявив, що сферичний увігнутий радіус, що формує чашу незвичайний на дотик. Більш ретельна експертиза показала помітний виступ в місці перетину двох радіусів. Це вказує на те, що радіуси були прорізані по двох різних осях обертання. Така форма при наявній якості виконання вимагає обробки на токарному верстаті!.. Саме на токарному верстаті, а не на звичайному гончарному крузі, адже мова йде в тому числі про вироби з твердих порід каменю: диорита, базальту і кварцу. Для їх обробки крім відповідних ріжучих інструментів потрібно і дуже міцне закріплення в якійсь основі при дуже великій швидкості її обертання.
Знайдені судини демонструють надзвичайно високу якість виконання. Наприклад, одна куляста посудина, виставлена в Каїрському музеї, має вибрану через вузький отвір порожнину так, що виявляється ідеально збалансованою на округленій підставі розміром не більше наконечника курячого яйця! Не будь посудина збалансованою, її горлечко безперечно відхилилося б від горизонталі. Це вимагає, щоб цілісна куля мала симетричну товщину стінок без будь-якої суттєвої помилки! З настільки крихітною площею підстави будь-яка асиметрія в матеріалі, викликала б дисбаланс виробу, а тут все ідеально рівно. Такий навик змушує здивовано підкидати брови будь-якого токаря. Зробити таке з простої глини – вже дуже велике досягнення. У граніті – це неймовірно. Цікаво, що ця посудина (як і інші, виставлені тут же на полицях поруч) досить невеликих розмірів. Поєднання строго витриманих ліній і невеликих розмірів створює враження тендітної і досконалої витонченості. І буквально в декількох метрах від них на бічних стендах стоять звичайні чаші, що датуються як тим же періодом, так і трохи пізніше. Якість їх не порівняти. Повний примітив, як і належить давньоєгипетському суспільству.
Судини з Саккарської колекції в Британському музеї
Деякі судини з Саккарської колекції – високі вази з довгою, тонкою, елегантною шийкою і внутрішньою порожниною, що сильно розширюється, і яка часто має порожнисті заплечики. Ще не винайдено інструменту, яким можна було б вирізати вази такої форми, тому що він повинен бути досить вузьким, щоб пролазити через шийку, і досить міцним (і відповідного профілю), щоб їм можна було б зсередини обробити заплечики і округлені по радіусу поверхні. У всіх випадках абсолютно приголомшує точність обробки; внутрішні і зовнішні стіни майже еквідистантні (тобто знаходяться на рівній відстані один від одного), повторюючи форму один одного, а поверхня їх часом абсолютно гладка, без рисок, залишених ріжучим інструментом. Ця еквідистантність стінок, наприклад, добре видно на пошкоджених згодом маленьких судинах, які за формою нагадують або невеликі колбочки для хімічних реактивів, або електричні лампочки. Схожість з лампочками найбільш велика у тих судин, які виготовлені з напівпрозорих порід каменю.
Предмети з Саккарської колекції з їх дивною якістю обробки представляють досить великий головний біль для єгиптологів. Оскільки вона знайдена безпосередньо в комплексі Ступінчастої піраміди, яку відносять до Джосера – одного з перших фараонів III династії, то датувати її більш пізнім періодом у істориків не було ніяких підстав. З іншого боку, величезна кількість предметів, що становлять цю колекцію змушує припускати досить тривалий період їх виготовлення. Але і співвідносити подібні предмети з додинастичний періодом, коли технології були ще менш розвинені, єгиптологам явно не з руки. Тому й виникло її датування часом I-II династій. Але тоді виходить, що в період, коли були лише кам'яні інструменти, а мідні і бронзові тільки-тільки входили в ужиток, мав місце досить дивний зліт кам'яної індустрії на такий рівень, якого єгипетська цивілізація не змогла досягти більше ніколи. А потім – в період більш досконалих інструментів – технологія виготовлення такої якості кам'яних виробів була чомусь втрачено геть. Адже пізніше єгиптяни так і не створили нічого подібного...
Ступінчаста піраміда в Саккарі
Важлива деталь: переважна частина аномальних за якістю судин і інших невеликих предметів була знайдена в одному місці – саме в комплексі Ступінчастої піраміди. Виникає питання: звідки вони там взялися? І чому всі в одному місці?.. Як версію можна припустити, що фараон Джосер випадково натрапив на цю колекцію в тому стародавньому спорудженні, над яким він згодом вибудував свою Ступінчасту піраміду (ця давня споруда простежується на самому нижньому ярусі зі східного боку Ступінчастої піраміди як по різкій відмінності якості її кладки від кладки самої піраміди, так і за формою і розмірами кам'яних блоків). А можливо, Джосер цю колекцію сам збирав. І збирав спеціально. Може бути, він хотів організувати щось типу кунсткамери або прототипу Олександрійської бібліотеки. А може бути, навпаки, хотів заховати давню спадщину від сторонніх очей. Як би там не було, ця загадка ще чекає на своє вирішення...
Джерела:
Андрій Скляров. Предметы богов и их копии // https://lah.ru/pb-text/3/
Андрій Скляров. Предметы богов и их копии // https://lah.ru/pb-text/4/
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Саккарська колекція
Світ:
Спецтема:
Предмети з Саккарської колекції з їх дивною якістю обробки представляють досить великий головний біль для єгиптологів.
В археологічному комплексі Ступінчастої піраміди в єгипетській Саккарі була знайдена колекція кам'яного посуду (глечики, судини, тарілки і інше начиння), яка до сих пір вражає дослідників своєю якістю. Інформація про загальну кількість знайдених тут предметів різниться, але всюди йдеться про десятки тисяч предметів!.. Ця колекція датується періодом не пізніше III династії фараонів, хоча деякі предмети з неї відносять і до III династії. Нині колекція розійшлася по всьому світу. Частина предметів знаходиться в Каїрському музеї, частина – в нещодавно відкритому музеї Имхотепа в самій Саккарі. Є чаші у французькому Луврі, є в Британському музеї. Невелика частина колекції є в Лондоні і в Музеї Флиндерса Петрі, який ще сто років тому першим помітив факт наявності слідів високо технологічних інструментів на древніх каменях в Єгипті – в тому числі знайшов їх і на деяких предметах з Саккарської колекції.
Предмети Саккарської колекції в музеї Імхотепа
Одна з судин, які досліджував Петрі, навряд чи здасться чудовою недосвідченому оку. Це була проста кам'яна чаша. Проте, досліджуючи чашу поблизу, Петрі виявив, що сферичний увігнутий радіус, що формує чашу незвичайний на дотик. Більш ретельна експертиза показала помітний виступ в місці перетину двох радіусів. Це вказує на те, що радіуси були прорізані по двох різних осях обертання. Така форма при наявній якості виконання вимагає обробки на токарному верстаті!.. Саме на токарному верстаті, а не на звичайному гончарному крузі, адже мова йде в тому числі про вироби з твердих порід каменю: диорита, базальту і кварцу. Для їх обробки крім відповідних ріжучих інструментів потрібно і дуже міцне закріплення в якійсь основі при дуже великій швидкості її обертання.
Знайдені судини демонструють надзвичайно високу якість виконання. Наприклад, одна куляста посудина, виставлена в Каїрському музеї, має вибрану через вузький отвір порожнину так, що виявляється ідеально збалансованою на округленій підставі розміром не більше наконечника курячого яйця! Не будь посудина збалансованою, її горлечко безперечно відхилилося б від горизонталі. Це вимагає, щоб цілісна куля мала симетричну товщину стінок без будь-якої суттєвої помилки! З настільки крихітною площею підстави будь-яка асиметрія в матеріалі, викликала б дисбаланс виробу, а тут все ідеально рівно. Такий навик змушує здивовано підкидати брови будь-якого токаря. Зробити таке з простої глини – вже дуже велике досягнення. У граніті – це неймовірно. Цікаво, що ця посудина (як і інші, виставлені тут же на полицях поруч) досить невеликих розмірів. Поєднання строго витриманих ліній і невеликих розмірів створює враження тендітної і досконалої витонченості. І буквально в декількох метрах від них на бічних стендах стоять звичайні чаші, що датуються як тим же періодом, так і трохи пізніше. Якість їх не порівняти. Повний примітив, як і належить давньоєгипетському суспільству.
Судини з Саккарської колекції в Британському музеї
Деякі судини з Саккарської колекції – високі вази з довгою, тонкою, елегантною шийкою і внутрішньою порожниною, що сильно розширюється, і яка часто має порожнисті заплечики. Ще не винайдено інструменту, яким можна було б вирізати вази такої форми, тому що він повинен бути досить вузьким, щоб пролазити через шийку, і досить міцним (і відповідного профілю), щоб їм можна було б зсередини обробити заплечики і округлені по радіусу поверхні. У всіх випадках абсолютно приголомшує точність обробки; внутрішні і зовнішні стіни майже еквідистантні (тобто знаходяться на рівній відстані один від одного), повторюючи форму один одного, а поверхня їх часом абсолютно гладка, без рисок, залишених ріжучим інструментом. Ця еквідистантність стінок, наприклад, добре видно на пошкоджених згодом маленьких судинах, які за формою нагадують або невеликі колбочки для хімічних реактивів, або електричні лампочки. Схожість з лампочками найбільш велика у тих судин, які виготовлені з напівпрозорих порід каменю.
Предмети з Саккарської колекції з їх дивною якістю обробки представляють досить великий головний біль для єгиптологів. Оскільки вона знайдена безпосередньо в комплексі Ступінчастої піраміди, яку відносять до Джосера – одного з перших фараонів III династії, то датувати її більш пізнім періодом у істориків не було ніяких підстав. З іншого боку, величезна кількість предметів, що становлять цю колекцію змушує припускати досить тривалий період їх виготовлення. Але і співвідносити подібні предмети з додинастичний періодом, коли технології були ще менш розвинені, єгиптологам явно не з руки. Тому й виникло її датування часом I-II династій. Але тоді виходить, що в період, коли були лише кам'яні інструменти, а мідні і бронзові тільки-тільки входили в ужиток, мав місце досить дивний зліт кам'яної індустрії на такий рівень, якого єгипетська цивілізація не змогла досягти більше ніколи. А потім – в період більш досконалих інструментів – технологія виготовлення такої якості кам'яних виробів була чомусь втрачено геть. Адже пізніше єгиптяни так і не створили нічого подібного...
Ступінчаста піраміда в Саккарі
Важлива деталь: переважна частина аномальних за якістю судин і інших невеликих предметів була знайдена в одному місці – саме в комплексі Ступінчастої піраміди. Виникає питання: звідки вони там взялися? І чому всі в одному місці?.. Як версію можна припустити, що фараон Джосер випадково натрапив на цю колекцію в тому стародавньому спорудженні, над яким він згодом вибудував свою Ступінчасту піраміду (ця давня споруда простежується на самому нижньому ярусі зі східного боку Ступінчастої піраміди як по різкій відмінності якості її кладки від кладки самої піраміди, так і за формою і розмірами кам'яних блоків). А можливо, Джосер цю колекцію сам збирав. І збирав спеціально. Може бути, він хотів організувати щось типу кунсткамери або прототипу Олександрійської бібліотеки. А може бути, навпаки, хотів заховати давню спадщину від сторонніх очей. Як би там не було, ця загадка ще чекає на своє вирішення...
Джерела:
Знати правдиву історію земної цивілізації.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта