Млини – це мале село поблизу польсько-українського кордону. До 1947 року більшість його мешканців становили українці. По виселенні, у Млинах оселилися поляки. Місцева церква стала їхнім костелом. Дбали за неї, по змозі ремонтували, а й навіть захищали від розібрання.
Це – добрий приклад іншим навколишнім парохіям. Не треба будувати нових костелів, вистачить задбати за ті сакральні об’єкти, що вже є. Старим церквам – це єдиний порятунок, бо лише ті збережуться, які матимуть користувачів. Більшість коштів ремонту взяла на себе ґміна Радимно. Юридично – святиня це її власність, яку римокатолики отримали в користування.
Іконостас з Млинів раніше не займав істориків мистецтва. Його визнавали за приклад пересічного церковного малярства. Щойно в майстерні реставратора виявилось, що є інакше. Відновленим стане одною з найцінніших пам’яток іконописання на Підкарпатті
Іконостас був у вельми кепському стані – ще мить і не було б чого рятувати. Кошти віднови забезпечило управління реставратора пам’яток. Реставраційним заходам піддано теж дерев’яні елементи. Під час робіт у піддужжі царських воріт знайдено документи. Найстарший – з 1703 року. Розповідають про історію спорядження церкви, про способи здобування засобів на ремонти і про кошти матеріалів та самої роботи.
Деякі з цих документів походять з часів Михайла Вербицького, який прийняв парохію у Млинах 1856 року і залишився у ній до смерті у 1870 році. Вербицький був священиком, але також знаменитим композитором. Він не мав формальної музичної освіти. Знання здобував самотужки – вивчав музичну літературу, налагоджував контакти з іншими композиторами. Та його творчість – уповні професіональна. Вона здобула собі місце в історії музики.
Вербицький був обдарований багатьма талантами. Писав музику до спектаклів, які сам і виставляв в аматорському театрі в Перемишлі (там теж виступав як актор). Його музична творчість – різноманітна. Та, компонуючи, мусив враховувати виконавчі можливості свого середовища.
1863 року Михайло Вербицький прочитав вірша Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна” і написав до нього мелодію. Сьогодні вона – гімн України. Пісня “Ще не вмерла Україна” в совєтські роки була заборонена. Тоді ніхто не турбувався за могилу композитора. Щойно коли Україна здобула незалежність, ситуація змінилася.
Передові нейромережі – це інтелектуальні істоти з власними стратегіями, мотиваціями та рисами поведінки, характерними для психопатів. Ми вже пройшли дві з п’яти фаз «психопатичного союзу»: ШІ...
Ремонт церкви у Млинах, відкриття в іконостасі та Михайло Вербицький
Світ:
03081303s.JPG
Іконостас з Млинів раніше не займав істориків мистецтва. Його визнавали за приклад пересічного церковного малярства. Щойно в майстерні реставратора виявилось, що є інакше. Відновленим стане одною з найцінніших пам’яток іконописання на Підкарпатті
Іконостас був у вельми кепському стані – ще мить і не було б чого рятувати. Кошти віднови забезпечило управління реставратора пам’яток. Реставраційним заходам піддано теж дерев’яні елементи. Під час робіт у піддужжі царських воріт знайдено документи. Найстарший – з 1703 року. Розповідають про історію спорядження церкви, про способи здобування засобів на ремонти і про кошти матеріалів та самої роботи.
Деякі з цих документів походять з часів Михайла Вербицького, який прийняв парохію у Млинах 1856 року і залишився у ній до смерті у 1870 році. Вербицький був священиком, але також знаменитим композитором. Він не мав формальної музичної освіти. Знання здобував самотужки – вивчав музичну літературу, налагоджував контакти з іншими композиторами. Та його творчість – уповні професіональна. Вона здобула собі місце в історії музики.
Вербицький був обдарований багатьма талантами. Писав музику до спектаклів, які сам і виставляв в аматорському театрі в Перемишлі (там теж виступав як актор). Його музична творчість – різноманітна. Та, компонуючи, мусив враховувати виконавчі можливості свого середовища.
1863 року Михайло Вербицький прочитав вірша Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна” і написав до нього мелодію. Сьогодні вона – гімн України. Пісня “Ще не вмерла Україна” в совєтські роки була заборонена. Тоді ніхто не турбувався за могилу композитора. Щойно коли Україна здобула незалежність, ситуація змінилася.
----------------------------------------------------
В тему:
У Польщі на могилі автора гімну України буде побудовано меморіал
Зверніть увагу
Як контролювати «цифрового дракона» і чому нейромережі діють як психопати – підказка від Джорджа Орвелла