Німецький режисер Бернд Айхінгер, який протягом кількох місяців шукав у Європі належне місце для зйомок останніх днів ІІІ Рейху у фільмі "Присмерки", обрав Санкт-Петербург.
В центрі північної столиці РФ, на Морській вулиці, на відстані півкілометри від Ермітажу, створюють стрічку з бюджетом в 14 млн. євро про падіння Берліну. Сценарій фільму написаний за однойменною книгою Іоахіма Феста та за спогадами секретарки Гітлера Траудль Юнге, опублікованими торік. У стрічці відтворено події останніх місяців існування гітлерівської Німеччини, повідомляють DELFI.
“Берлін і Санкт-Петербург будували одні й ті самі архітектори”, - так дипломатично пояснює свій вибір режисер. Є ще й більш жорстке пояснення, що його наводять St. Petersburg Times: “Жалюгідний вигляд нашого міста вельми підходить для німецького фільму”. Закид спрямовано не проти гостей, а на власну адресу.
Німці чудово знають, які глибокі рани нанесла війна місту, котре 900 днів перебувало в блокаді, в якому щодня на картку видавали 125 грамів хлібу, в якому померло більше мільйону людей, трупи яких взимку складали у невеликі штабелі, оскільки ні у кого не було сил викопувати могили у промерзлій землі.
Десять років тому Йозеф Фільсмайєр також зробив фільм про війну, але його “Сталінград” знімався в Італії, Чехословаччині й Фінляндії – скрізь, тільки не у Росії. Тепер гору взяв сучасний прагматизм.
Айхінгер – перший німець, котрий використовує Санкт-Петербург як декорацію для свого фільму. Проте, не дивлячись на добру волю росіян, бюрократичні перепони виснажують. Боєприпаси для зйомок завозити не можна; поранення на тілах падаючих статистів не повинні виглядати занадто реалістично. Але Айхінгер платить 4000 статистів. “Нам платять 500 рублів на день, як і в російських фільмах, але крім того нас годують та на нас не кричать”, - каже один з них.
Мешканці перекритих вулиць не утримуються від компліментів: “Штучний туман, який вони виробляють, абсолютно нешкідливий”, - каже одна жінка, а інша в захваті від ретельності, з якою німці прибирають тротуари: “Ще надвечір скрізь були цеглини, сміття та гаубиці, а вранці все зовсім чисто”. Айхінгер протягом двох днів втратив 50 тис. євро, коли внаслідок приїзду Буша-молодшого, Кіссінджера, Жискар д’Естена і Горбачова було перекрито цілий район.
Актор Ульріх Маттес розповідає, як він полишив знімальний майданчик в образі Геббельса: “Я тренувався у відтворенні його кульгання, коли помітив, що на мене уважно дивиться якась стара жінка. Раптом мене охопило відчуття сорому, подібне на те, що я його відчув, коли спробував заговорити в Ізраїлі німецькою з однією жінкою, і тут помітив на їх руці витатуйований табірний номер. Я швидко повернувся й накинув зверху халат”.
Російські статисти, вбрані в есесівську форму, в паузах між зйомками жартують та витаскують з кишень дзвонячи мобільники. Статисту Андрію років 35, на ньому – форма вермахта, дерев’яний автомат через плече. Він філософські розмірковує про назву фільму, у якому знімається: “В цьому є сенс, знімати “Присмерки” тут і зараз, оскільки я бачу присмерк російського суспільства”.
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Передові нейромережі – це інтелектуальні істоти з власними стратегіями, мотиваціями та рисами поведінки, характерними для психопатів. Ми вже пройшли дві з п’яти фаз «психопатичного союзу»: ШІ...
"Присмерки" Санкт-Петербургу
Світ:
“Берлін і Санкт-Петербург будували одні й ті самі архітектори”, - так дипломатично пояснює свій вибір режисер. Є ще й більш жорстке пояснення, що його наводять St. Petersburg Times: “Жалюгідний вигляд нашого міста вельми підходить для німецького фільму”. Закид спрямовано не проти гостей, а на власну адресу.
Німці чудово знають, які глибокі рани нанесла війна місту, котре 900 днів перебувало в блокаді, в якому щодня на картку видавали 125 грамів хлібу, в якому померло більше мільйону людей, трупи яких взимку складали у невеликі штабелі, оскільки ні у кого не було сил викопувати могили у промерзлій землі.
Десять років тому Йозеф Фільсмайєр також зробив фільм про війну, але його “Сталінград” знімався в Італії, Чехословаччині й Фінляндії – скрізь, тільки не у Росії. Тепер гору взяв сучасний прагматизм.
Айхінгер – перший німець, котрий використовує Санкт-Петербург як декорацію для свого фільму. Проте, не дивлячись на добру волю росіян, бюрократичні перепони виснажують. Боєприпаси для зйомок завозити не можна; поранення на тілах падаючих статистів не повинні виглядати занадто реалістично. Але Айхінгер платить 4000 статистів. “Нам платять 500 рублів на день, як і в російських фільмах, але крім того нас годують та на нас не кричать”, - каже один з них.
Мешканці перекритих вулиць не утримуються від компліментів: “Штучний туман, який вони виробляють, абсолютно нешкідливий”, - каже одна жінка, а інша в захваті від ретельності, з якою німці прибирають тротуари: “Ще надвечір скрізь були цеглини, сміття та гаубиці, а вранці все зовсім чисто”. Айхінгер протягом двох днів втратив 50 тис. євро, коли внаслідок приїзду Буша-молодшого, Кіссінджера, Жискар д’Естена і Горбачова було перекрито цілий район.
Актор Ульріх Маттес розповідає, як він полишив знімальний майданчик в образі Геббельса: “Я тренувався у відтворенні його кульгання, коли помітив, що на мене уважно дивиться якась стара жінка. Раптом мене охопило відчуття сорому, подібне на те, що я його відчув, коли спробував заговорити в Ізраїлі німецькою з однією жінкою, і тут помітив на їх руці витатуйований табірний номер. Я швидко повернувся й накинув зверху халат”.
Російські статисти, вбрані в есесівську форму, в паузах між зйомками жартують та витаскують з кишень дзвонячи мобільники. Статисту Андрію років 35, на ньому – форма вермахта, дерев’яний автомат через плече. Він філософські розмірковує про назву фільму, у якому знімається: “В цьому є сенс, знімати “Присмерки” тут і зараз, оскільки я бачу присмерк російського суспільства”.
Зверніть увагу
Як контролювати «цифрового дракона» і чому нейромережі діють як психопати – підказка від Джорджа Орвелла