Діалог з литовським філософом і публіцистом Томасом Вілускасом (Tomas Viluckas) про проблеми і виклики сучасності та про всеперемагаючу силу Любові, яка врятує світ
"Нас чекає великий стрибок змін, і коли ми дивимося на реальність, ми розуміємо, що зміни всюди, головне – їх правильно зрозуміти".
Зараз ми живемо у вакуумі ідей і мислення. І ця криза думки, а також ідей і є відповідь, чому сучасний світ весь занурений в кризу. Немає ідей і великих задумів, ось в чому проблема. Останні 200 років був той час, коли ідеологія поглинала філософію. І філософи перестали бути мислителями, вони стали ідеологами.
Ми зараз живемо за часів імагології. І філософія проходить цей шлях – пройшовши ідеологію, вступає в імагологію. Імагологія – це вплив на людину не через слово і мову, а через образи. Ця нова течія включає в себе створення образів, в які вірять люди. На цьому зараз будують пропаганду, рекламу і багато чого іншого. Але якщо взяти образ, то він створений для діалогу. Зараз віднімають здатність образу бути головним в діалозі, і те, що є його силою, використовують тільки для впливу. Образ наповнюється агресією і вже працює як пропаганда. Зараз ті, на кого впливають цими образами, не вміють їх читати. Через це і виникає багато проблем в сучасному світі.
Томас Вілускас з Даніусом Радзявічюсом, Головою Спілки журналістів Литви
Коли я дивився образи у фільмах Тарковського, Бергмана, я вчився читати. Зараз більше дивляться на те, що і як людина зробила, а не аналізують, чому той чи інший герой так вчинив, чому він це зробив. Це і є проблема сучасної людини, її так зомбують, що у неї немає можливості думати і уявляти. А коли у людини немає такої здатності, про яку філософію можемо говорити? Філософія є Логос. І якщо людина не вміє читати Логос, якщо не має дотику до Логосу, вона отримує тільки інформаційний потік. А у нас він як струм – вбиває всяку творчість і уяву. Тут важливу роль відіграє інформація, адже той, хто володіє інформацією, володіє масами.
Томас Вілускас на конференції
– А чому світ в ХХI столітті стає таким жорстоким, стільки на землі воєн і протистоянь, невже сучасне людство не може знайти шлях до діалогу та порозуміння?
– Після 2000-го року як лавина пішло протистояння західної цивілізації з ісламською. Нещодавно приїхала моя знайома з Лондона і розповіла про ту напругу, яка існує там. Напруга велика і західні європейці живуть зараз в стані війни. Зовсім іншої війни, не такої, як на Близькому Сході або в Україні, це зовсім інша війна, невидимий фронт.
Сучасні війни – це вже війни не за територію, а за голови людей. Ті, хто їх ведуть, відстоюють свої цінності, йде протистояння людей, які воюють. Один з невидимих фронтів війни взяв на себе іслам. Сьогодні іслам неоднорідний, він має різні напрямки. Але ті, хто ведуть війну, уявляють себе дуже релігійними людьми. Ми деколи бачимо їх якимось божевільними, але це не зовсім так. У них є якась віра і вірування в те, що вони роблять. Це їх система і віра. Коли ведуться ці війни, люди підвладні сучасній геополітиці і в цьому приховано багато проблем.
Томас Вілускас у Литовському Сеймі
Перша проблема – політика колоніалізму, а друга проблема в тому, що на заході у багатьох народів є комплекс провини. Провини за діяння своїх предків. Німці, наприклад, відчуваючи провину, приховують свою гордість. Тут помітну роль зіграв європейський лібералізм. Сам лібералізм не має всередині себе міцного стержня.
Існує ще цікава деталь: різниця між західним і російським зіткненням з ісламом. Захід завжди був з ісламом в стані якоїсь війни. Західні християни в декількох історичних битвах відстояли Європу. У мене, як християнина, болить серце, коли я бачу, як ми без битви віддаємо Європу ісламу. У Росії змішаний іслам, адже колись Путін сказав, що в кожному росіянині є татарин. Іслам перемішаний з православ'ям і одне поглинає інше – ісламські погляди існують в Росії.
Сучасний іслам переживає те, що пережило християнство в Європі в тринадцятому столітті. Ці релігійні аспекти бачимо в сучасній Росії, як і в православ'ї, яке теж неоднорідне і втратило спадкоємність. 70 років радянської ідеології внесли своє і зараз влада дає гроші і використовує православ'я як інструмент самоствердження.
– У сучасної людини ще не вмерла любов, чи може вона стати тією рятівною соломинкою, що дасть людству новий шанс для процвітання?
З родиною та друзями
– У кожній людині живе божественне створіння – Любов. Я не художник, але скажу як філософ і мислитель. Ми з братом понад 20 років тому почали вивчати філософію, читали Арістотеля на чотирьох мовах. І якось до нас зайшов після виходу з в'язниці колишній рецидивіст і запитав: «Скажіть, що таке любов?» У нас тоді народилась відповідь, яка для нього була важлива: «Любов – це реакція на добро». Це універсально для всіх проявів любові: від божественної до тієї, що я люблю солодке. Це я так реагую на добро. Любов – це глибинний вибір і людина як особистість тільки в цьому стані може бути собою. У повсякденному житті людина, що знаходиться в стані любові, багато мріє.
Томас з дружиною Йолітою
В останні роки ми з дружиною читаємо лекції про кохання і проводимо зустрічі в школах. Ми там розкриваємо тонкі секрети глибинного вибору людей, які проходять через почуття, але найголовніше в глибинному виборі – це усвідомлення щирої реакції людини на добро.
Людина – це глибинна істота. Коли ми її не вбиваємо струмом і не гвалтуємо інформацією, а даємо вибір божественного начала в мистецтві і красі, вона залишається особистістю.
Ми забуваємо і вбиваємо велике почуття материнської любові. Маму сьогодні роблять супермамою, яка повинна працювати і давати багато суспільству, а не виконувати свою головну функцію – любити і виховувати дітей.
Сьогодні ми заново повинні знайти значення понять: що таке материнство, що таке сім'я, діти, відносини між чоловіком і жінкою. Сучасна молодь знає про любов багато інформаційно, але мало відчуває. Зараз мало хто може відчути, що в нас живе ностальгія за втраченим раєм. Пройде Віра, пройде Надія і залишиться Любов, вона вічна – любов, за яку кожен день потрібно боротися. Потрібно так жити, що б любов моя була вічна і все, що я представлю перед Господом, буде моя любов.
Томас з дружиною Йолітою
Нас чекає великий стрибок змін, і коли ми дивимося на реальність, то розуміємо, що зміни всюди, головне – їх правильно сприйняти. І головні зміни, які вже відбулися – всередині нас, ми їх зобов'язані відчути і застосувати вже сьогодні, найпізніше – завтра.
Петро та Анна Олар, Київський прес-клуб (Паланга, Литва).
Світлини Юозаса Валюшайтіса, Анни Олар та з особистого архіву Томаса Вілускаса
Наші інтереси:
Що думають про переміни у світі європейці
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Про час, у якому ми живемо
Діалог з литовським філософом і публіцистом Томасом Вілускасом (Tomas Viluckas) про проблеми і виклики сучасності та про всеперемагаючу силу Любові, яка врятує світ
"Нас чекає великий стрибок змін, і коли ми дивимося на реальність, ми розуміємо, що зміни всюди, головне – їх правильно зрозуміти".
5tomas.jpg
Зараз ми живемо у вакуумі ідей і мислення. І ця криза думки, а також ідей і є відповідь, чому сучасний світ весь занурений в кризу. Немає ідей і великих задумів, ось в чому проблема. Останні 200 років був той час, коли ідеологія поглинала філософію. І філософи перестали бути мислителями, вони стали ідеологами.
Ми зараз живемо за часів імагології. І філософія проходить цей шлях – пройшовши ідеологію, вступає в імагологію. Імагологія – це вплив на людину не через слово і мову, а через образи. Ця нова течія включає в себе створення образів, в які вірять люди. На цьому зараз будують пропаганду, рекламу і багато чого іншого. Але якщо взяти образ, то він створений для діалогу. Зараз віднімають здатність образу бути головним в діалозі, і те, що є його силою, використовують тільки для впливу. Образ наповнюється агресією і вже працює як пропаганда. Зараз ті, на кого впливають цими образами, не вміють їх читати. Через це і виникає багато проблем в сучасному світі.
Томас Вілускас з Даніусом Радзявічюсом, Головою Спілки журналістів Литви
Коли я дивився образи у фільмах Тарковського, Бергмана, я вчився читати. Зараз більше дивляться на те, що і як людина зробила, а не аналізують, чому той чи інший герой так вчинив, чому він це зробив. Це і є проблема сучасної людини, її так зомбують, що у неї немає можливості думати і уявляти. А коли у людини немає такої здатності, про яку філософію можемо говорити? Філософія є Логос. І якщо людина не вміє читати Логос, якщо не має дотику до Логосу, вона отримує тільки інформаційний потік. А у нас він як струм – вбиває всяку творчість і уяву. Тут важливу роль відіграє інформація, адже той, хто володіє інформацією, володіє масами.
Томас Вілускас на конференції
– А чому світ в ХХI столітті стає таким жорстоким, стільки на землі воєн і протистоянь, невже сучасне людство не може знайти шлях до діалогу та порозуміння?
– Після 2000-го року як лавина пішло протистояння західної цивілізації з ісламською. Нещодавно приїхала моя знайома з Лондона і розповіла про ту напругу, яка існує там. Напруга велика і західні європейці живуть зараз в стані війни. Зовсім іншої війни, не такої, як на Близькому Сході або в Україні, це зовсім інша війна, невидимий фронт.
Сучасні війни – це вже війни не за територію, а за голови людей. Ті, хто їх ведуть, відстоюють свої цінності, йде протистояння людей, які воюють. Один з невидимих фронтів війни взяв на себе іслам. Сьогодні іслам неоднорідний, він має різні напрямки. Але ті, хто ведуть війну, уявляють себе дуже релігійними людьми. Ми деколи бачимо їх якимось божевільними, але це не зовсім так. У них є якась віра і вірування в те, що вони роблять. Це їх система і віра. Коли ведуться ці війни, люди підвладні сучасній геополітиці і в цьому приховано багато проблем.
Томас Вілускас у Литовському Сеймі
Перша проблема – політика колоніалізму, а друга проблема в тому, що на заході у багатьох народів є комплекс провини. Провини за діяння своїх предків. Німці, наприклад, відчуваючи провину, приховують свою гордість. Тут помітну роль зіграв європейський лібералізм. Сам лібералізм не має всередині себе міцного стержня.
Існує ще цікава деталь: різниця між західним і російським зіткненням з ісламом. Захід завжди був з ісламом в стані якоїсь війни. Західні християни в декількох історичних битвах відстояли Європу. У мене, як християнина, болить серце, коли я бачу, як ми без битви віддаємо Європу ісламу. У Росії змішаний іслам, адже колись Путін сказав, що в кожному росіянині є татарин. Іслам перемішаний з православ'ям і одне поглинає інше – ісламські погляди існують в Росії.
Сучасний іслам переживає те, що пережило християнство в Європі в тринадцятому столітті. Ці релігійні аспекти бачимо в сучасній Росії, як і в православ'ї, яке теж неоднорідне і втратило спадкоємність. 70 років радянської ідеології внесли своє і зараз влада дає гроші і використовує православ'я як інструмент самоствердження.
– У сучасної людини ще не вмерла любов, чи може вона стати тією рятівною соломинкою, що дасть людству новий шанс для процвітання?
З родиною та друзями
– У кожній людині живе божественне створіння – Любов. Я не художник, але скажу як філософ і мислитель. Ми з братом понад 20 років тому почали вивчати філософію, читали Арістотеля на чотирьох мовах. І якось до нас зайшов після виходу з в'язниці колишній рецидивіст і запитав: «Скажіть, що таке любов?» У нас тоді народилась відповідь, яка для нього була важлива: «Любов – це реакція на добро». Це універсально для всіх проявів любові: від божественної до тієї, що я люблю солодке. Це я так реагую на добро. Любов – це глибинний вибір і людина як особистість тільки в цьому стані може бути собою. У повсякденному житті людина, що знаходиться в стані любові, багато мріє.
Томас з дружиною Йолітою
В останні роки ми з дружиною читаємо лекції про кохання і проводимо зустрічі в школах. Ми там розкриваємо тонкі секрети глибинного вибору людей, які проходять через почуття, але найголовніше в глибинному виборі – це усвідомлення щирої реакції людини на добро.
Людина – це глибинна істота. Коли ми її не вбиваємо струмом і не гвалтуємо інформацією, а даємо вибір божественного начала в мистецтві і красі, вона залишається особистістю.
Ми забуваємо і вбиваємо велике почуття материнської любові. Маму сьогодні роблять супермамою, яка повинна працювати і давати багато суспільству, а не виконувати свою головну функцію – любити і виховувати дітей.
Сьогодні ми заново повинні знайти значення понять: що таке материнство, що таке сім'я, діти, відносини між чоловіком і жінкою. Сучасна молодь знає про любов багато інформаційно, але мало відчуває. Зараз мало хто може відчути, що в нас живе ностальгія за втраченим раєм. Пройде Віра, пройде Надія і залишиться Любов, вона вічна – любов, за яку кожен день потрібно боротися. Потрібно так жити, що б любов моя була вічна і все, що я представлю перед Господом, буде моя любов.
Томас з дружиною Йолітою
Нас чекає великий стрибок змін, і коли ми дивимося на реальність, то розуміємо, що зміни всюди, головне – їх правильно сприйняти. І головні зміни, які вже відбулися – всередині нас, ми їх зобов'язані відчути і застосувати вже сьогодні, найпізніше – завтра.
Петро та Анна Олар, Київський прес-клуб (Паланга, Литва).
Світлини Юозаса Валюшайтіса, Анни Олар та з особистого архіву Томаса Вілускаса
Що думають про переміни у світі європейці
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта