Польська зброя потрапляє до рук солдатів країн НАТО, а Грузія прийняла рішення про закупівлю польських переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК) "Перун", що поступово стає експортним хітом і може домінувати на ринку зброї довгі роки.
Piorun стає візитною карткою польської оборонної промисловості. Фото: Mesko S.A.
12 грудня 2023 року заводи MESKO S.A., що входять до складу Польської групи озброєнь, оголосили про поставку першої партії переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК) "Перун" до Збройних сил Королівства Норвегія. 5 січня аналогічну заяву зробило Міністерство оборони Естонії, а 12 січня Міністерство оборони Грузії повідомило про підписання контракту з MESKO S.A. на закупівлю партії ракет цього типу, пише Лукаш Пахольскі (Łukasz Pacholski) у своїй статті на Wprost.
Перші екземпляри цієї зброї (420 пускових установок і 1300 ракет) були замовлені Міністерством оборони Польщі в грудні 2016 року, але експортні продажі почалися через кілька років, коли (в грудні 2021 року) невелику партію (кілька десятків пускових установок і понад 100 ракет) замовило Міністерство оборони США – цей контракт наразі триває, і його деталі покриті таємницею. Можливо, вони будуть використані для порівняльних випробувань, пов'язаних з роботою над наступником Stinger.
Перун в руках військовослужбовця Збройних сил України. Джерело: Збройні сили України
Українці швидко оцінили "Перуна"
У зв'язку з війною в Україні Польський уряд вирішив розпочати програму військової допомоги Збройним силам України, яка передбачала передачу невизначеної кількості пускових установок і ракет, що вже перебували на озброєнні Польської армії. Таке рішення викликало різні оцінки – одні підтримували цей крок, оскільки використання зброї на війні може призвести до отримання знань, які неможливо отримати в лабораторних умовах або на полігоні, інші вказували на можливість того, що росіяни отримають цю зброю і знайдуть її слабкі місця.
Українці швидко оцінили можливості польської системи, яка отримала визнання як серед солдатів, так і серед ворогів. За наявними даними, ПЗРК "Перун" збили або серйозно пошкодили значну кількість російських літаків і вертольотів, включаючи сучасні фронтові бомбардувальники Су-34 і бойові вертольоти Ка-52 "Алігатор", оснащені передовими системами самозахисту, які теоретично повинні захищати від зброї цього класу.
Повідомлення з українського фронту, а також контрольовані "зливи в ЗМІ" призвели до того, що все більше країн звертають увагу на MESKO S.A. і польську зброю в умовах зростаючих витрат на озброєння, а також у пошуку зброї нового покоління. Ще у 2022 році контракти на "Перун" підписали Естонія, Норвегія та Латвія. Через рік виробник похвалився продажами в неназвані країни (найімовірніше, йшлося про Молдову і Литву).
У січні 2024 року наступним замовником стала Грузія. У цьому випадку прикметно, що у 2007 році влада Грузії придбала предка "Перуна" – ППЗР "Грім" (30 пускових механізмів і 100 ракет). Його використовували під час війни з Росією у серпні 2008 року. Попри невеликий досвід і значну перевагу російської сторони, грузини збили кілька літаків і вертольотів, а ще кілька пошкодили (деякі з них згодом не підлягали відновленню).
Не виключено, що Словаччина, яка веде переговори з цього приводу, стане наступним замовником пізніше цього року.
Як підкреслив наприкінці грудня 2023 року Пшемислав Ковальчук (член правління з питань розвитку MESKO S.A.), інтерес до "Піорунів" постійно зростає, і зараз ведуться переговори з групою потенційних замовників.
Переносний зенітний ракетний комплекс (ПЗРК) "Перун" належить до категорії легких керованих ракет, призначених для боротьби з літаючими цілями різних типів – як показує досвід війни в Україні, крім літаків і вертольотів, з їх допомогою можна знищувати безпілотні літальні апарати, а також маневрені ракети. Для їх перенесення, наведення та управління достатньо одного солдата. Звичайно, для ефективного використання зброї необхідна співпраця кількох людей.
Завдяки своїм розмірам і вазі Перун може уражати цілі на відстані до 6 500 метрів від точки стрільби та на висоті від 10 тисяч до 4 тисяч метрів. Наведення здійснюється за допомогою інфрачервоного детектора, що означає, що пускова установка не потребує співпраці з радіолокаційною станцією, яка може видати місцезнаходження стрільців. Це, своєю чергою, робить можливим раптові атаки на літаючі цілі (як це практикувалося в Україні).
Ще однією перевагою Перуна, яка вже призвела до збільшення кількості замовлень, є глобальні фактори, відзначає автор статті. Перший і найважливіший з них – війна в Україні. Вона призвела до розморожування оборонних бюджетів багатьох країн світу, які можуть здійснювати багато програм закупівель для власних збройних сил. Крім того, аналіз бойових дій в Україні довів доцільність наявності цього класу озброєнь.
Другий фактор – відсутність запасів, накопичених у часи холодної війни. Лише Сполучені Штати передали Україні понад 2 тисячі комплектів FIM-92 Stinger, а наступні партії надходять від інших користувачів, включаючи Данію, Федеративну Республіку Німеччину, Італію, Латвію, Литву та Королівство Нідерландів.
Остання причина дуже важлива. Через великі запаси Міністерство оборони США (кілька років тому) вирішило припинити закупівлю "Стінгерів", що, своєю чергою, призвело до закриття виробництва багатьох компонентів. Тепер, перед обличчям масового попиту, виявляється, що відновити їх виробництво у великих масштабах практично неможливо, і на ринку з'являється прогалина, яку може заповнити польський виробник.
Формально американська сторона приймає запити від потенційних замовників на "Стінгери", але не може запропонувати продукт. У грудні минулого року зацікавленість у придбанні близько 1000 ракет висловили європейські країни (Федеративна Республіка Німеччина, Італія та Королівство Нідерланди), які таким чином планують відновити свої запаси.
Можливо, зіткнувшись з відсутністю варіантів поставок, особи, які приймають рішення у вищезгаданих країнах, звернуть свою увагу (за прикладом Норвегії) на Польщу, зауважує автор статті. Він вважає, що потенційним ринком збуту є також і Сполучені Штати, де, зважаючи на масове споживання запасів Stinger, проект закупівлі нового покоління цього класу озброєнь отримав високий пріоритет.
Контракт може бути укладений на близько 10 тисяч одиниць, а поставки, як очікується, розпочнуться у 2027 році. У боротьбі за це замовлення беруть участь корпорації Lockheed Martin і RTX, але Міністерство оборони не закриває їм шлях до співпраці з іноземними суб'єктами – тут відкриваються ворота для MESKO S.A. і Перуна.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Польська зброя завойовує популярність на ринку озброєнь після випробування її на російсько-українській війні
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Польська зброя потрапляє до рук солдатів країн НАТО, а Грузія прийняла рішення про закупівлю польських переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК) "Перун", що поступово стає експортним хітом і може домінувати на ринку зброї довгі роки.
24012202.jpeg
12 грудня 2023 року заводи MESKO S.A., що входять до складу Польської групи озброєнь, оголосили про поставку першої партії переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК) "Перун" до Збройних сил Королівства Норвегія. 5 січня аналогічну заяву зробило Міністерство оборони Естонії, а 12 січня Міністерство оборони Грузії повідомило про підписання контракту з MESKO S.A. на закупівлю партії ракет цього типу, пише Лукаш Пахольскі (Łukasz Pacholski) у своїй статті на Wprost.
Перші екземпляри цієї зброї (420 пускових установок і 1300 ракет) були замовлені Міністерством оборони Польщі в грудні 2016 року, але експортні продажі почалися через кілька років, коли (в грудні 2021 року) невелику партію (кілька десятків пускових установок і понад 100 ракет) замовило Міністерство оборони США – цей контракт наразі триває, і його деталі покриті таємницею. Можливо, вони будуть використані для порівняльних випробувань, пов'язаних з роботою над наступником Stinger.
Українці швидко оцінили "Перуна"
У зв'язку з війною в Україні Польський уряд вирішив розпочати програму військової допомоги Збройним силам України, яка передбачала передачу невизначеної кількості пускових установок і ракет, що вже перебували на озброєнні Польської армії. Таке рішення викликало різні оцінки – одні підтримували цей крок, оскільки використання зброї на війні може призвести до отримання знань, які неможливо отримати в лабораторних умовах або на полігоні, інші вказували на можливість того, що росіяни отримають цю зброю і знайдуть її слабкі місця.
Українці швидко оцінили можливості польської системи, яка отримала визнання як серед солдатів, так і серед ворогів. За наявними даними, ПЗРК "Перун" збили або серйозно пошкодили значну кількість російських літаків і вертольотів, включаючи сучасні фронтові бомбардувальники Су-34 і бойові вертольоти Ка-52 "Алігатор", оснащені передовими системами самозахисту, які теоретично повинні захищати від зброї цього класу.
Повідомлення з українського фронту, а також контрольовані "зливи в ЗМІ" призвели до того, що все більше країн звертають увагу на MESKO S.A. і польську зброю в умовах зростаючих витрат на озброєння, а також у пошуку зброї нового покоління. Ще у 2022 році контракти на "Перун" підписали Естонія, Норвегія та Латвія. Через рік виробник похвалився продажами в неназвані країни (найімовірніше, йшлося про Молдову і Литву).
У січні 2024 року наступним замовником стала Грузія. У цьому випадку прикметно, що у 2007 році влада Грузії придбала предка "Перуна" – ППЗР "Грім" (30 пускових механізмів і 100 ракет). Його використовували під час війни з Росією у серпні 2008 року. Попри невеликий досвід і значну перевагу російської сторони, грузини збили кілька літаків і вертольотів, а ще кілька пошкодили (деякі з них згодом не підлягали відновленню).
Не виключено, що Словаччина, яка веде переговори з цього приводу, стане наступним замовником пізніше цього року.
Як підкреслив наприкінці грудня 2023 року Пшемислав Ковальчук (член правління з питань розвитку MESKO S.A.), інтерес до "Піорунів" постійно зростає, і зараз ведуться переговори з групою потенційних замовників.
Переносний зенітний ракетний комплекс (ПЗРК) "Перун" належить до категорії легких керованих ракет, призначених для боротьби з літаючими цілями різних типів – як показує досвід війни в Україні, крім літаків і вертольотів, з їх допомогою можна знищувати безпілотні літальні апарати, а також маневрені ракети. Для їх перенесення, наведення та управління достатньо одного солдата. Звичайно, для ефективного використання зброї необхідна співпраця кількох людей.
Завдяки своїм розмірам і вазі Перун може уражати цілі на відстані до 6 500 метрів від точки стрільби та на висоті від 10 тисяч до 4 тисяч метрів. Наведення здійснюється за допомогою інфрачервоного детектора, що означає, що пускова установка не потребує співпраці з радіолокаційною станцією, яка може видати місцезнаходження стрільців. Це, своєю чергою, робить можливим раптові атаки на літаючі цілі (як це практикувалося в Україні).
Ще однією перевагою Перуна, яка вже призвела до збільшення кількості замовлень, є глобальні фактори, відзначає автор статті. Перший і найважливіший з них – війна в Україні. Вона призвела до розморожування оборонних бюджетів багатьох країн світу, які можуть здійснювати багато програм закупівель для власних збройних сил. Крім того, аналіз бойових дій в Україні довів доцільність наявності цього класу озброєнь.
Другий фактор – відсутність запасів, накопичених у часи холодної війни. Лише Сполучені Штати передали Україні понад 2 тисячі комплектів FIM-92 Stinger, а наступні партії надходять від інших користувачів, включаючи Данію, Федеративну Республіку Німеччину, Італію, Латвію, Литву та Королівство Нідерландів.
Остання причина дуже важлива. Через великі запаси Міністерство оборони США (кілька років тому) вирішило припинити закупівлю "Стінгерів", що, своєю чергою, призвело до закриття виробництва багатьох компонентів. Тепер, перед обличчям масового попиту, виявляється, що відновити їх виробництво у великих масштабах практично неможливо, і на ринку з'являється прогалина, яку може заповнити польський виробник.
Формально американська сторона приймає запити від потенційних замовників на "Стінгери", але не може запропонувати продукт. У грудні минулого року зацікавленість у придбанні близько 1000 ракет висловили європейські країни (Федеративна Республіка Німеччина, Італія та Королівство Нідерланди), які таким чином планують відновити свої запаси.
Можливо, зіткнувшись з відсутністю варіантів поставок, особи, які приймають рішення у вищезгаданих країнах, звернуть свою увагу (за прикладом Норвегії) на Польщу, зауважує автор статті. Він вважає, що потенційним ринком збуту є також і Сполучені Штати, де, зважаючи на масове споживання запасів Stinger, проект закупівлі нового покоління цього класу озброєнь отримав високий пріоритет.
Контракт може бути укладений на близько 10 тисяч одиниць, а поставки, як очікується, розпочнуться у 2027 році. У боротьбі за це замовлення беруть участь корпорації Lockheed Martin і RTX, але Міністерство оборони не закриває їм шлях до співпраці з іноземними суб'єктами – тут відкриваються ворота для MESKO S.A. і Перуна.
Стежимо за розвитком збройового бізнесу та зброєю, яка б нам знадобилася у цій війні. Беремо приклад з Польщі, яка серйозно озброюється, купляючи найсучаснішу зброю. Поляки мають угоду з Південною Кореєю на постачання 1000 танків К2, 212 одиниць САУ К9, легких винищувачів FA-50, 288 реактивних систем залпового вогню К239.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта